ТОВ "КІРОВОГРАДСЬКИЙ ЗАВОД БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ №1"

 

ОГОЛОШЕННЯ

про початок громадського обговорення Звіту з оцінки вливу на довкілля

Повідомляємо про початок громадського обговорення Звіту з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності з метою виявлення, збирання та врахування зауважень і пропозицій громадськості до планованої діяльності.

1. Планована діяльність: видобування суглинків відкритим способом на Західній ділянці Веселівського родовища суглинків, м. Кропивницький Кіровоградська область. Планована діяльність передбачає продовження розробки Веселівського родовища, а саме його Західної ділянки площею 14,3 га. 

2. Суб’єкт господарювання: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ  "КІРОВОГРАДСЬКИЙ ЗАВОД БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ № 1», код ЄДРПОУ 05402789, юридична адреса: 25011, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул.. Генерала Родимцева, будинок 87; тел.: +38(050)3411609; е-mail:  директор Марущак Юрій Алікович, teh-director-kzsml@ukr.net

3. Уповноважений центральний орган, який забезпечує проведення громадського обговорення: Міністерство екології та природних ресурсів, 03035, м. Київ, вулиця Митрополіта Василя Липківського, 35, відділ оцінки впливу на довкілля: m.shimkus@menr.gov

4. Поцедура прийняття рішення про провадження планованої діяльності та орган, який розглядатиме результати оцінки впливу на довкілля: спецдозвіл на користування надрами, що видається Державною службою геології та надр України згідно ст. 16 Кодексу України про надра та Постанови КМУ від 30 травня 2011 р. № 615 «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами».

5. Строки, тривалість та порядок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, включаючи інформацію про час і місце усіх запланованих громадських слухань: тривалість громадського обговорення становить 25 робочих днів з моменту офіційного опублікування цього оголошення та надання громадськості доступу до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої додаткової інформації, визначеної суб’єктом господарювання, що передається для видачі висновку з оцінки впливу на довкілля. Протягом усього строку громадського обговорення громадськість має право подавати будь-які зауваження або пропозиції, які, на її думку, стосуються планованої діяльності, без необхідності їх обґрунтування. Зауваження та пропозиції можуть подаватися в письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) та усно під час громадських слухань із внесенням до протоколу громадських слухань. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються.  

Громадські слухання 1 відбудуться:

 «12» червня  2019 р. об 11:00 годині у приміщенні ТОВ «Кіровоградській завод будівельних матеріалів № 1» розташованому за адресою: м. Кропивницький Кіровоградської області, вулиця Генерала Родимцева, буд. 87 (тел. 050 341 16 09), teh-director-kzsml@ukr.net

Громадські слухання 2 відбудуться: не передбачено

6. Державний орган, що забезпечує доступ до звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої доступної інформації щодо планованої діяльності: Міністерство екології та природних ресурсів України, вул. Митрополита Василя Липківського, 35, Київ, 03035, Відділ оцінки впливу на довкілля: m.shimkus@menr.gov.

7. Орган, до якого направляються запитання, зауваження чи пропозиції, та строки подання запитань, зауважень і пропозицій, у тому числі його поштову та електронну адреси, на які надсилаються пропозиції та зауваження: Міністерство екології та природних ресурсів України, вул. Митрополита Василя Липківського, 35, Київ, 03035, Відділ оцінки впливу на довкілля: m.shimkus@menr.gov. Зауваження і пропозиції приймаються протягом усього строку громадського обговорення, зазначеного у абзаці другому пункту 5 цього оголошення.

8. Наявна екологічна інформація щодо планованої діяльності: Звіт з оцінки впливу на довкілля, всього: 214 (двісті чотирнадцять) аркушів

9. Місце (місця) розміщення звіту з оцінки впливу на довкілля та іншої додаткової інформації, яку визначає суб’єкт господарювання, а також час, з якого громадськість може ознайомитися з ними. Звіт з оцінки впливу на довкілля буде доступний для ознайомлення за наступним адресами:

- у приміщенні міської Ради міста Кропивницький Кіровоградської області, розташованої за адресою: вулиця Перспективна, 31, м. Кропивницький Кіровоградської області;

- у приміщенні  ТОВ «Кіровоградській завод будівельних матеріалів № 1» розташованої за адресою: м. Кропивницький Кіровоградської області, вулиця Генерала Родимцева, буд. 87 (тел. 050 341 16 09) teh-director-kzsml@ukr.net вже «16» травня  2019 року з 10 ранку.

---

01 березня 2019 року

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

код ЄДРПОУ 05402789

інформує про намір провадити плановану діяльність та оцінку впливу на довкілля

 

Юридична адреса та адреса для листування: 25011, Кіровоградська область,  м. Кропивницький, вул. Генерала Родимцева, будинок 87; директор – Марущак Юрій Алікович; тел./факс: +38050-341-16-09; е-mail: teh-director-kzsml@ukr.net

 

Планована діяльність, її характеристика:

ТОВ "КІРОВОГРАДСЬКИЙ ЗАВОД БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ № 1" здійснює видобування суглинків відкритим способом на Західній ділянці Веселівського родовища суглинків у м. Кропивницький Кіровоградської області. Планована діяльність передбачає продовження розробки Веселівського родовища, Західна ділянка площею 14,3 га.  Згідно з варіантом розробки (базовий, приймається як виправдана альтернатива) експлуатація родовища продовжується наявним фондом спецтехніки у межах контуру перерахованих та затверджених запасів суглинків, придатних у якості сировини для виробництва цегли. Процедура ОВД проводиться для існуючого підприємства, яке не передбачає підготовчих та будівельних робіт. Гірничо-геологічні умови розробки ділянки родовища сприятливі для видобутку суглинків відкритим способом (кар’єр) автотранспортною системою розробки з паралельним просуванням фронту робіт з півдня на північ, і переміщенням розкривних порід у тимчасові відвали для подальшої рекультивації виробленого простору. Розробка ділянки надр буде здійснюватися екскаваторним способом з подальшим транспортуванням сировини з родовища автомобільним транспортом. Суглинки розробляються уступом середньою висотою 6,1 м. Після відпрацювання запасів на ділянці, рослинний шар з тимчасового відвалу  переміщуються для проведення рекультивації.

Як альтернавний, можливий гідравлічний способ відкритої розробки. До основних технологічних процесів при гідравлічному способі відкритої розробки відносяться: підготовка гірських порід до розмиву; розмив гірських порід; транспортування; відвалоутворення та складування. Підготовка порід до розмиву звичайно полягає у їх механічному розпушенні екскаваторами чи бульдозерами. Розмивають гірські породи, транспортують їх і складають у відвал за допомогою гідромоторів та землевсмоктувачів. Всі вказані вище технологічні процеси тісно пов’язані між собою і виконуються у суворо визначеній послідовності і у сукупності складають єдиний технологічний процес провадження відкритих гірничих робіт. Вийняття розсипчастих та м’яких порід проводиться всіма видами виймально-вантажного обладнання без попередньої підготовки. Заводнення гірських порід значно ускладнює роботу людей та механізмів. Насичені водою корисні копалини змінюють свої властивості і стають непридатними для подальшої переробки, чим ускладнюють роботу по їх видобутку і переробці. Дана технологічна альтернатива економічно та екологічно недоцільна та не приймається як придатна для подальшої переробки суглинків для виробництва керамзитового гравію та цегли.

Технічною альтернативою розробки родовища могло б розглядатися застосування комбінованої системи розробки з паралельним просуванням фронту робіт. Комбінована система включає у себе використання безтранспортної та транспортної систем. Згідно прийнятої комбінованої системи переміщення розкривних порід здійснюється по безтранспортній схемі, екскаватором типу драглайн безпосередньо у внутрішні відвали. Корисна копалина відпрацьовуватиметься транспортною системою. Дана технологічна альтернатива має більш значний вплив на довкілля, за рахунок збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та значного пилоутворення.  Приймаючи до уваги недоліки двох зазначених вище технічних альтернатив, можна зробити висновок, що існуючий технологічний процес видобування суглинків запропонований в розділі «Планована діяльність, її характеристика», як базовий, є найбільш екологічним, економічно доцільним та ефективним для забезпечення сировиною виробничих потужностей підприємств.

 

В адміністративно-територіальному відношенні Західна ділянка Веселівського родовища, де провадиться планована діяльність з видобутку, площею 14,3 га, знаходиться в північно-східному напрямку (біля 3 км) від м. Кропивницький Кіровоградської області. В економічному відношенні даний район є промислово-сільськогосподарським, з розвинутою гірничо-видобувною промисловістю. Промислове виробництво зосереджене в м. Кропивницький, де працюють заводи по виробництву сільськогосподарських машин, металообробні заводи. Транспортні умови задовільні. Найближча залізнична станція Кропивницький знаходиться в 6 км на південний-захід від родовища.

Територіальна  альтернатива 1,2

Відсутні, у зв’язку з тим, що територіально Західна ділянка Веселівського родовища  суглинків розташована в межах вже дослідженої ділянки надр, яка вже розроблялася господарюючим суб’єктом за попередньою ліцензійно-дозвільною документацією.

 

Корисна копалина ділянки надр буде використовуватись для виробництва цегли для будівельних матеріалів. Видобування корисної копалини сприятиме розвитку промислового та житлового будівництва, створенню нових робочих місць, додатковим надходженням до місцевих бюджетів, покращенню економічної ситуації в регіоні. Прийняті природоохоронні заходи забезпечують мінімальний залишковий рівень впливу господарської діяльності на умови життєдіяльності місцевого населення та його здоров'я.

 

Основні виробничі показники кар’єру: площа ділянки кар’єру, що розроблятиметься 14,3 га;  продуктивність кар'єра (проектна) – 35,5 т.м³/рік;         спосіб видобутку корисних копалин – відкритий;  транспортування корисної копалини – автомобілі КрАЗ-6510. Основні гірничотехнічні показники: корисна копалина – суглинок для виробництва цегли; балансові запаси суглинків в межах проектного кар’єру Західної ділянки на 01.01.2019 р. за категоріями А+С₁  – 725 тис.м³ , у тому числі, за категоріями А – 489,3 тис. м³ , С₁ – 235, 7 тис. м³, середня потужність корисної копалини – 6,1 м; розкривні роботи – ґрунтовий шар; середня потужність розкривних робіт – 0,9 м; відвали – бульдозерні, внутрішні; розкривні роботи – бульдозер ДЗ-110 (Т-170). Напрямок гірських робіт приймається згідно з проектом плану розвитку гірничих робіт з півдня на північ. Орієнтовний обсяг запасів суглинків родовища, становить близько 725 тис. м³, що забезпечуватиме діяльність підприємства на строк приблизно 20 років. Роботи  проводяться на Західній ділянці Веселівського родовища.

 

Екологічні та інші обмеження планованої діяльності встановлюються згідно Законодавства України з дотриманням нормативів гранично-допустимих рівнів екологічного навантаження на природне середовище, санітарних нормативів, охорони праці, пожежної безпеки, радіаційного контролю, поводження з відходами тощо. Західна ділянка Веселівського родовища суглинків у відповідності до ДСП № 173-96, відноситься до ІІ класу з санітарно-захисною зоною – 500,0 м.

При проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових й реконструкції діючих підприємств, споруд і інших об’єктів, а також в процесі експлуатації цих об’єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров’я людей.

Забороняється введення в дію підприємств, споруд та інших об’єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених в проектах на будівництво та реконструкцію (розширення та технічне переоснащення). Не допускається виробництво та експлуатація автотранспортних засобів, у викидах яких вміст забруднюючих речовин перевищує встановлені нормативи. Скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя тощо) забороняється. Забороняється скидання у водні об’єкти виробничих, побутових, радіоактивних та інших видів відходів і сміття. Здійснення усіх робіт на підприємстві відповідно з затвердженими технічними документами, дозволами, ліцензіями, угодами та з використанням сировини та матеріалів, що відповідають ДСТУ, ТУ та інших нормативних документів. Дотримання дозволених обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, підтримання обладнання та устаткування у належному технічному стані. Забезпечення заходів по безпечному веденню гірничих робіт згідно з НПАОП 0.00-1.24-10. Зниження запилення повітря шляхом регулярного пилеподавлення (в літній час зволоження доріг). Забезпечення питного водопостачання для працівників відповідно до "Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною" (ДСанПіН 2.2.4-171-10).

В атмосферному повітрі населених місць разові концентрації шкідливих домішок не повинні перевищувати:

 

На територіях, що безпосередньо прилягають до житлових будинків рівні звуку не повинні перевищувати 55 дБА (вдень) або 45 дБА (вночі).

Екологічні та інші обмеження альтернативи 1 встановлюються згідно чинного законодавства аналогічно до прийнятого варіанту впровадження планованої діяльності.

У зв’язку з тим, що видобування суглинків заплановане в межах розвіданих запасів корисних копалин та в межах гірничого відводу, територіальна альтернатива планової діяльності не розглядається.

 

Західна ділянка Веселівського родовища розробляється відкритим способом згідно проекту розробки. При розробці родовища всі заходи з інженерної підготовки та захисту території від несприятливих природних явищ (зсуви, ерозія схилів, підтоплення тощо) виконуються з урахуванням результатів інженерно-геологічного вишукування та наявної інфраструктури. Геолого-маркшейдерські роботи здійснюються геолого-маркшейдерською службою. При розробці (базовий варіант) родовища враховувати:  зняття розкривних порід та складування їх у відвал з подальшим використанням для рекультивації; захист території від несприятливих природних явищ (зсуви, ерозія схилів, підтоплення тощо); запобігання пилоутворення на під’їзних дорогах до родовища; встановлення попереджувальних, захисних та огороджувальних конструкцій; здійснення геолого-маркшейдерського контролю за правильністю ведення гірничих робіт. Розширення площі ділянки родовища не планується, додаткова еколого-інженерна підготовка і захист території не потрібні.

Існуючий технологічний процес видобування суглинків є найбільш екологічним, економічно доцільним та ефективним для забезпечення сировиною виробничих потужностей підприємств.

Дана технологічна альтернатива економічно не доцільна та є практично непридатною для подальшої переробки суглинків для виробництва цегли.

Дана технологічна альтернатива має більш значний вплив на довкілля, за рахунок збільшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та значного виділення пилу.

У зв’язку з тим, що видобування суглинків заплановане в межах розвіданих запасів корисних копалин та в межах гірничого відводу, територіальна альтернатива планової діяльності не розглядається.

 

Можливі впливи планованої діяльності на довкілля включають:

Клімат і мікроклімат: процес видобування суглинків відкритим способом з подальшим транспортуванням не є діяльністю, що має значні виділення тепла, вологи, газів, що призводить до парникового ефекту і інших речовин, викиди яких можуть вплинути на клімат і мікроклімат в прилеглій місцевості.

Геологічне середовище: вплив виявляється у вигляді порушення нормативного стану геологічного розрізу в процесі розробки кар’єру. Зняття грунтово-рослинного шару (ГРШ) та порушення геологічної будови – створення відкритої гірничої виробки з подальшою рекультивацією під водойму технічного або рекреаційного призначення, виположені відкоси кар’єру засіваються різнотрав’ям.

Повітряне середовище: джерелами забруднення атмосфери при видобуванні суглинків відкритим способом на Західній ділянці Веселівського родовища є двигуни внутрішнього згоряння автотранспорту і гірничо-видобувної техніки, ділянка розвантажувально-навантажувальних робіт та організації відвалів. Концентрації забруднюючих речовин в повітрі на межі санітарно-захисної зони і на межі найближчої до родовища житлової забудови не повинні перевищувати рівнів ГДК. З урахуванням реалізації запланованих природоохоронних заходів, очікуваний вплив характеризується як екологічно допустимий, розрахунки приземних концентрацій – в межах приземних нормативів.  Платіж за викиди забруднюючих речовин в атмосферу, визначений в грошовому виразі, розраховується згідно ставки податку за викиди в атмосферне повітря окремих забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення (п. 243.1 ст. 243 Податкового кодексу України).

Водне середовище: корисна копалина, не обводнена. Відпрацювання корисної копалини передбачено до горизонту вище рівня води. Передбачається впровадження заходів щодо забезпечення режиму обмежень прибережних захисних смуг (ПЗС); при штатному режимі діяльності підприємства, з урахуванням впровадження передбачених організаційно-технічних та природоохоронних заходів – вплив характеризується як екологічно допустимий.

Вплив на ґрунт та земельні ресурси: зняття ГРШ з площі земельної ділянки, відведеної під розробку кар’єру для видобування суглинків та складування його у тимчасовий відвал з подальшою рекультивацією. Вплив планованої діяльності на ґрунт в звичайному режимі експлуатації мінімальний, і може бути помітним в разі порушення технологічних процесів. За межами виділеної ділянки вплив на ґрунти відсутній.

Природно-заповідний фонд: вплив на об'єкти природно-заповідного фонду не здійснюватиметься, оскільки землі природно-заповідного фонду та історико-культурного призначення в межах території родовища відсутні.

Рослинний та тваринний світ: тимчасове збіднення флори та фауни. Природно-заповідний фонд та перспективні для заповідання території відсутні у районі планованої діяльності. Реліктові рослини та тварини, що знаходяться під охороною на прилеглих територіях та в межах впливу кар’єру відсутні. Вплив на рослинний і тваринний світ характеризується як екологічно допустимий.

Навколишнє соціальне середовище (населення): вплив носить цілком позитивний аспект (позитивний вплив на місцеву економіку, залучення інвестицій в економіку району).

Здійснення негативних впливів не передбачається. Впровадження планованої діяльності є вагомим внеском у розвиток як регіональної економіки, так і економіки України в цілому.

Навколишнє техногенне середовище: планована діяльність не спричиняє порушення навколишнього техногенного середовища за умов комплексного дотримання правил експлуатації. Негативного впливу під час реалізації проектованої видобувної діяльності на промислові, житлово-цивільні і сільськогосподарські об’єкти, наземні та підземні споруди, соціальну організацію території, пам’ятки культури, архітектури, історії та інші елементи не передбачається, так як вони розташовані поза зоною впливу даного об’єкту.

Відходи: поводження з відходами регулюється вимогами Закону України «Про відходи» (кількісний та якісний склад відходів визначається по мірі їх утворення, відповідно до вимог діючих законодавчих норм і актів). Утворенні відходи будуть своєчасно передані спеціальним органам на утилізацію, згідно укладених договорів.

 

Планована діяльність належить до другої категорії видів планованої діяльності та об'єктів, які можуть мати вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із пунктом 3 частини 3 статті 3 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" № 2059-VIII від 23 травня 2017 року: видобування корисних копалин.

 

Підстав для здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля немає.

 

У відповідності із вимогами п.2 ст. 6 Закону України "Про оцінку впливу на довкілля" № 2059-VIII від 23 травня 2017 року. .

 

Планована суб’єктом господарювання діяльність може мати значний вплив на довкілля і, отже, підлягає оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля". Оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає:

-   підготовку суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля;

-   проведення громадського обговорення планованої діяльності;

-   аналіз уповноваженим органом звіту з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб’єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації;

-   надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого абзацом п’ятим цього пункту;

-   врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності, зазначеного у пункті 14 цього повідомлення.

У висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений орган, виходячи з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності, визначає допустимість чи обґрунтовує недопустимість провадження планованої діяльності та визначає екологічні умови її провадження.

Забороняється розпочинати провадження планованої діяльності без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

Процедура оцінки впливу на довкілля передбачає право і можливості громадськості для участі у такій процедурі, зокрема на стадії обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, а також на стадії розгляду уповноваженим органом поданого суб’єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля.

На стадії громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля протягом щонайменше 25 робочих днів громадськості надається можливість надавати будь-які зауваження і пропозиції до звіту з оцінки впливу на довкілля та планованої діяльності, а також взяти участь у громадських слуханнях. Детальніше про процедуру громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля буде повідомлено в оголошенні про початок громадського обговорення.

 

Протягом 20 робочих днів з дня оприлюднення цього повідомлення на офіційному веб-сайті уповноваженого органу громадськість має право надати уповноваженому органу, зазначеному у пункті 15 цього повідомлення, зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля.

Надаючи такі зауваження і пропозиції, вкажіть унікальний реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля планованої діяльності в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля (зазначений на першій сторінці цього повідомлення). Це значно спростить процес реєстрації та розгляду Ваших зауважень та пропозицій. У разі отримання таких зауважень і пропозицій громадськості вони будуть розміщені в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля та передані суб'єкту господарювання (протягом трьох робочих днів з дня їх отримання). Особи, що надають зауваження і пропозиції, своїм підписом засвідчують свою згоду на обробку їх персональних даних. Суб'єкт господарювання під час підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля зобов'язаний врахувати повністю, врахувати частково або обґрунтовано відхилити зауваження і пропозиції громадськості, надані у процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. Детальна інформація про це включається до звіту з оцінки впливу на довкілля.

 

Відповідно до законодавства рішенням про провадження даної планованої діяльності буде: висновок з оцінки впливу на довкілля, що видається Міністерством екології та природних ресурсів України, Спеціальний дозвіл на користування надрами (видобування корисних копалин – суглинків) на Західній ділянці Веселівського родовища, що видається Державною службою геології та надр України.

 

відділу оцінки впливу на довкілля Міністерства екології та природних  ресурсів України,

поштова адреса: 03035, м. Київ, вул. Василя Липківського, 35 тел.: +38 (044) 206-31-29, e-mail: m.shimkus@menr.gov.ua

контактна особа: Шимкус Марина Олександрівна, начальник відділу оцінки впливу на довкілля Мінприроди України.