Головне управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області

 

24.07.2024

Харчові отруєння: як їм запобігти

Харчові отруєння відомі людині з давніх часів. Щойно людина почала пробувати різноманітну їжу, травна система стала уразливою до інтоксикацій.

 Згідно статистики Всесвітньої організації охорони здоров'я, кількість харчових отруєнь зростає щороку на 10-12%. Майже 2 мільйона людей у світі щороку помирають внаслідок харчових отруєнь, з них - біля 75% складають діти до 14 років. В Україні в 2023 році  зареєстровано 13 спалахів інфекційних захворювань, збудник яких потрапив в організм людини через харчі. В Кіровоградській області за 2023 рік зареєстровано 1 груповий випадок харчової токсикоінфекції. За інформацією Держпродспоживслужби в Україні в першому півріччі 2024 року харчові продукти були причиною 10 спалахів.

Харчові отруєння(токсикоінфекції) – це гострі захворювання, які виникають внаслідок вживання в їжу продуктів, що містять шкідливі мікроорганізми або їх отруйні речовини.

В Україні в теперішній ситуації проблема ще більш ускладнилась у зв’язку із аномальною спекою та аварійними відключеннями світла.

Симптоми харчових отруєнь: загальна слабкість,зниження/відсутність апетиту, біль у животі, нудота і блювота, здуття живота, діарея, запаморочення,підвищена температура. Головний негативний чинник харчового отруєння - це зневоднення організму.

Більшість хворих на харчове отруєння до лікарів не звертається, тому що  ознаки протікають легко і самі проходять протягом 1-3 днів. Однак є симптоми, коли зволікати з медичною допомогою не можна.

Перше, що треба зробити при отруєннях - негайно звернутися до сімейного лікаря або викликати «швидку допомогу». Особливо уважним до проявів захворювання потрібно бути у випадку, якщо постраждала дитина.

З метою профілактики харчових отруєнь необхідно:

  • ретельно мити продукти, руки і посуд;
  • уникати контакту між сирими і готовими харчовими продуктами,використовувати різні дошки та ножі для  нарізання різних продуктів;
  • не вживати їжу та напої, термін реалізації яких минув;
  • не купувати і не вживати продукти харчування на стихійних ринках;
  • коли відключили світло, тримайте дверцята холодильника та морозильної камери закритими, якомога довше;
  • якщо електроенергія відключена більше 4 годин, помістіть лід (контейнери із замороженою водою) до продуктів у холодильник;
  • не перевіряйте їжу на смак, якщо маєте сумніви щодо її безпечності – краще викиньте відразу,також позбудьтеся  продуктів, які швидко псуються;
  • не робіть закупку харчових продуктів, що швидко псуються, про запас,слід робити запас лише тих харчових продуктів, які не потребують спеціальних температурних умов зберігання (крупи, консерви тощо);
  • не готуйте страви, особливо швидкопсувні, «із запасом», у разі повторного споживання обов’язково піддавайте термічній обробці.

ПАМ’ЯТАЙТЕ! Тільки чітке дотримання цих правил допоможе вам уникнути харчового отруєння.

Кропивницьке районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області


09.07.2024

Ваточник сирійський – проблема для аграріїв

Ваточник сирійський Asclepias syriaca L - багаторічна трав’яниста рослина класу дводольних роду ваточникових (інші назви: ваточник американський, бавовна дика, ластівень, ластовень, ласточник, шовк дикий, шовчина звичайна, шовчина). Інвазивний вид, який негативно впливає на біорізноманіття й екосистему та набуває все більшого й більшого поширення як злісний бур'ян у багатьох областях України, в тому числі Кіровоградській області. Батьківщиною ваточника є Північна Америка, але на сьогодні він розповсюджений на усіх континентах. В Україну ваточник сирійський був завезений в середині 60-х років з метою вивчення можливостей виробництва природного каучуку, проте ідея виявилась неперспективною через низьку якість каучуку та високу вартість виробництва. Ваточник сирійський гарно квітне та має приємний нектарний аромат, через що тривалий час його вирощували в якості декоративної та медоносної рослини. Говорити про цю рослину в Україні саме як про бур’ян почали на початку ХХІ ст., а серйозно боротись приблизно з 2010 року, коли через швидку розповсюдженість ваточник сірійський почав розростатися на полях, витісняючи культурні рослини. Ваточник сирійський надзвичайно конкурентоспроможний вид, який важко піддається знищенню через свою значну екологічну пластичність і здатність пристосовуватись до різних умов середовища. Дуже посухо- та морозостійкий. Рослини відзначаються високою енергією росту і вже на початку літа їх висота перевищує розміри більшості сільськогосподарських культур. Розмножується як насінням так і вегетативно (кореневищами, коренепаростками).

Висота дорослої рослини варіюється від одного до двох метрів. Листя широке, довге (до 25 см). Квіти з'являються в липні, вони зібрані в парасольки рожевого кольору, мають аромат гіацинту. Після цвітіння, з липня до жовтня ваточник утворює плоди – серпоподібні коробочки, всередині яких коричневе, вкрите шовковистим пухом, насіння. Стрижневий корінь проростає у ґрунт на глибину до чотирьох метрів і утворює численні горизонтальні відгалуження, розташовані ярусами. Один плід може містити від 60 до 250 насінин. На одній рослині за сезон їх утворюється 2-3 тисячі. Схожість зберігається до 3-х років. Підхоплені вітром насінини розносяться далеко від материнської рослини. Варто зазначити, що боротьба на полі з рослинами ваточника сирійського займає 3-5 років і залежить від кількості та фази рослин на момент проведення заходів. Аналіз наукових джерел доводить перспективність поєднання агротехнічного та хімічного методів у контролі ваточника сирійського. Деякі фермери пропонують ваточник видаляти фізично - викопувати до того, як на рослинах утвориться насіння. Проте цей спосіб буде ефективним на невеликих осередках бур’яну – де повністю можна викопати рослини разом з усією кореневою системою. Боротися хімічними засобами дуже важко, тому що бур’ян має до багатьох гербіцидів стійкість. Додають складності восковий наліт на листі, опушені надземні органи, добре розвинена коренева система та здатність до формування численних кореневих паростків. Ваточник, що зійшов з насіння та не розвинувся повністю краще контролюється за допомогою ЗЗР, той, що росте з коріння – контролюється гірше, але все одно гербіциди не дають йому змогу зацвісти та стримують його поширення на декілька сезонів.

Хімічні методи боротьби передбачають використання гербіцидів у фазі, коли на бур'яні з'являється 2-9 пар листя. Протягом 20 днів після обробки не доцільно проводити скошування або механічне знищення, щоб не сприяти розвитку їх кореневої системи. Застосовують поєднання гербіцидів з різними діючими речовинами: наприклад, на основі мезотріону та нікосульфурону, дикамби, топрамезону та калійної солі гліфосату. До цього списку ще можна додати гербіциди на основі клопіраліду. На кукурудзі досвідчені фермери пропонують боротися препаратами з діючою речовиною мезотріон. На зернових культурах – раундапом після збору врожаю, як почне відростати бур’ян. При вирощуванні на полі соняшнику гарні результати покаже внесення євролайтінгу та його аналогів - препаратів на основі імазамоксу та імазетапіру. Знищити кореневу систему повністю ці діючі речовини не можуть, але ефективно пригнітити ріст – так. Непогано себе зарекомендували бакові суміші на основі клопіраліду, гліфосату та дикамби. Якщо на полі з соняшником є невелика ділянка з цим бур’яном, то можливо варто пожертвувати частиною культури, спаливши її гербіцидом, ніж нічого не робити. Гербіциди слід використовувати в максимальних дозах. Обробіток здебільшого проводять ранцевим оприскувачем локально у вогнищі. За потреби процедуру повторюють. З огляду на поширення ваточника сірійського по світу з наших екосистем його просто так не викоренити. Тому для убезпечення шкодочинної дії ваточника боротьби з ним необхідно починати якомога раніше. Для отримання консультації або більш детальної інформації з цього питання звертайтесь до спеціалістів управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області - м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 84, каб. 303-304, тел. (0522) 32 12 21.

Тетяна ЛАПИЦЬКА - Головний державний фітосанітарний інспектор Кіровоградської області


08.07.2024

Звертаю увагу на новий карантинний шкідник в Україні!

У 2023 році в Україні вперше були виявлені вогнища небезпечного карантинного шкідника – жовто-бурого мармурового клопа. Запроваджено карантинні режими в Запорізькій та Дніпропетровській областях на територіях, де виявили шкідника.

Зважаючи на територіальну близькість, ймовірні шляхи проникнення та сприятливі біокліматичні умови ризики поширення жовто-бурого мармурового клопа на територію нашої області дуже великі.

Що ж відомо про шкідника?

Жовто-бурий мармуровий клоп (HALYOMORPHA HALYS STAL) - широкий поліфаг, який завдає шкоди більш ніж 100 видів рослин. Пошкоджує: плодові, ягідні, горіхоплідні, лісові, декоративні (дерева/чагарники листяних порід) насадження та різноманітні сільськогосподарські культури. Має азійське походження. Нині поширений в багатьох штатах Америки та Європі.

За зовнішнім виглядом дорослі особини дуже схожі на місцевих клопів. Найважливішою відмінністю цього шкідника від інших клопів є колір антен: четвертий членик - чорний з білою основою і вершиною, п’ятий - чорний з білою основою. Як і всі клопи, має залози, що виробляють специфічну захисну речовину з неприємним запахом.

Дорослі особини з'являються навесні (кінець квітня - середина травня), спаровуються і відкладають яйця з травня по серпень. З яєць вилуплюються маленькі чорно-червоні німфи, які проходять через п'ять линьок. Імаго починають шукати місця для зимівлі у вересні-жовтні. Зимують масивними скупченнями, ховаючись в тріщинах та щілинах, в сухих приміщеннях, всередині пеньків або трухлявих стовбурів.

Основні методи виявлення жовто-бурого мармурового клопа: візуальне обстеження під час весняної появи жуків (травень), пікового зростання популяції (липень і серпень) і коли клопи шукають місця для зимівлі (кінець вересня до листопада) та за допомогою феромонних пасток (травень - жовтень).

Жовто-бурий мармуровий клоп - сисна комаха. Імаго та личинки харчуються одними і тими ж видами рослин. Імаго клопа надають перевагу незрілим плодам, тоді як німфи харчуються молодими пагонами, листям, стеблами та фруктами. Клоп проколює хоботком зовнішні тканини рослин, висмоктуючи сік та виділяє травні ферменти. У пошкоджених плодах погіршується смак та зовнішній вигляд, в місцях ушкодження з’являються некроз, бугристість та загнивання, вони припиняють свій розвиток і осипаються на землю.

Цей клоп є серйозним шкідником сільського господарства. Так, у 2010 році в США серед виробників яблук втрати від клопа склали понад 37 мільйонів доларів;

з 2016 по 2018 роки клоп знищив третину врожаю фундука в Грузії, щорічні збитки оцінюють до 60 млн.євро;

у 2017 - 2022 роках втрата врожайності фундука в Туреччині, яка є світовим лідером по його виробництву, від жовто-бурого мармурового клопа склала 106 820 тонн на рік і 640 920 тонн загалом за 6 років.

Основні шляхи поширення: транспортні засоби та упаковка (тара, ящики для збору і пакування і т.і.), садивний матеріал та зрізи квітів чи гілок, свіжі овочі та фрукти, а також інші рослини та матеріали з місць поширення клопа. Варто зазначити, що до США клоп був завезений з імпортними вантажами з Азії. До Європи, ймовірно, вперше клоп потрапив із черепицею, яку везли з Пекіна до Цюріха для ремонту Китайського саду. До Грузії шкідник потрапив з декоративними елементами будівництва, привезеними з Європи, до Туреччини клоп потрапив з сусідньої Грузії.

У разі підозри присутності жовто-бурого мармурового клопа або для отримання більш детальної інформації з цього питання звертайтесь до спеціалістів управління фітосанітарної безпеки   Головного   управління   Держпродспоживслужби   в   Кіровоградській   області   - м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 84, каб. 303-304, тел. (0522) 32 12 21.

Тетяна ЛАПИЦЬКА - Головний державний фітосанітарний інспектор Кіровоградської області                                                                                                                                                                                                                                   


08.07.2024

Ботулізм  небезпечний для життя!

З початку 2024 року в Україні зареєстровано 24 випадки ботулізму з 27 постраждалими, серед яких один летальний. За аналогічний період 2023 року   зареєстровано 24 випадки ботулізму з 29 постраждалими,  летальних випадків не було. Захворювання пов’язані із вживанням їжі домашнього виготовлення: м’ясної та овочевої консервації, ковбаси, а також  риби, рибної продукції невідомого походження, в’яленої риби, придбаної у місці стихійної торгівлі.

Ботулізм - харчове отруєння, що викликається ботулотоксином – одним з найсильніших серед відомих природних токсинів.  Ботулотоксин виділяється мікроорганізмом, що відноситься до анаеробів, тобто тих, що розвиваються без доступу кисню.

Захворювання починається, як правило, гостро. Біль в животі, нудота, блювання і пронос, головний біль, м’язова слабкість. У ряді випадків хвороба одразу може починатись з дихальних розладів. Це найтяжчий варіант перебігу, оскільки раптово може настати зупинка дихання чи параліч серця і хворий помирає. Хворий на ботулізм не становить небезпеки щодо зараження інших людей.

Єдине ефективне лікування – введення протиботулінічної сироватки. Тому, при появі перших ознак захворювання (загальна слабкість, головний біль, сухість у роті, двоїння в очах, опущення повік, утруднення при ковтанні та диханні) необхідно терміново звернутися за медичною допомогою.

Широка розповсюдженість спор ботулізму у ґрунті, мулі, воді прісноводних водойм сприяє забрудненню ними харчової сировини рослинного та тваринного походження, яка використовується для приготування консервів. Спори ботулізму витримують кип'ятіння протягом 5 годин, гинуть під час автоклавування під впливом високого тиску і температури 120°С протягом 30хв. хвилин.

Особливо небезпечним, щодо ураження на ботулізм, являється вживання в’яленої, сушеної та копченої риби крупних сортів прісноводних водойм, з якої не видалено або несвоєчасно видалено кишківник.

Отже не купуйте в’яленої, сушеної, копченої риби, ковбас, консервів, виготовлених в домашніх умовах, у випадкових осіб, в місцях несанкціонованої торгівлі (уздовж доріг, на автобусних зупинках, стихійних ринках)! Зверніть увагу, якщо у торговій мережі ви виявили м’ясні консерви та паштети без етикеток або за їх наявності без інформації про виробника, уникайте таку продукцію. Запитуйте супровідну документацію про якість цієї продукції.

Попередити захворювання ботулізмом можливо! Пам’ятайте – ботулізм небезпечний для життя! 

Кропивницьке районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області


23.05.2024

Лейкоз великої рогатої худоби

Під час проведення весняних ветеринарних обробок та досліджень тварин, що належать особистим селянським господарствам району, періодично діагностують інфекційні хвороби, одна з яких - лейкоз великої рогатої худоби.

Лейкоз ВРХ – це хронічна інфекційна хвороба пухлинної природи, якою хворіють ВРХ, інші види ссавців та різні види птахів, основна ознака якої – злоякісне розростання клітин кровотворних органів з порушенням їхнього дозрівання, у результаті чого відбувається дифузійна інфільтрація органів цими клітинами, з'являються пухлини. Хвороба діагностується в багатьох країнах Європи, Америки, Африки та більшості регіонів України.

Під час розвитку хвороби у продуктивних тварин відбуваються зміни якісних характеристик молока і м’яса та накопичення в них шкідливих для організму тварин і людей продуктів обміну, які мають канцерогенну дію, тому вживати в їжу м’ясо або молочні продукти від хворої тварини категорично заборонено.

Збудником лейкозу ВРХ є онкогенний РНК-вірус з родини ретровірусів, який має близьку генетичну й антигенну спорідненість з вірусом Т-клітинного лейкозу людини типів 1 і 2 та Т-клітинного лейкозу мавп. Також, до вірусу лейкозу сприйнятливі вівці, кози, кролі, свині та менш сприйнятливі коні, коти, собаки, морські свинки, миші.

Джерелом збудника інфекції є заражені вірусом лейкозу тварини на всіх стадіях інфекційного процесу. Вірус виділяється з організму заражених тварин з кров'ю, молоком, слиною, іншими секретами й екскретами. Збудник передається при порушенні правил асептики та антисептики під час проведення різного роду маніпуляцій, осіменінні спермою, яка містить клітини крові, контактним шляхом, доїнні інфікованих та здорових тварин одним доїльним апаратом тощо. Не виключена можливість перезараження тварин певними кровососними комахами та внутрішньоутробно.

Діагноз на захворювання встановлюється виключно за результатами лабораторних досліджень проб крові, молока, молозива, патологічного матеріалу.

Молоко від корів, реагуючих на лейкоз використовується для корму тваринам та птиці після знезараження (пастеризація або кип’ятіння) в межах господарства.

Забороняється випасати хворих на лейкоз тварин разом із здоровими в загальних стадах; реалізовувати тварин з племінною та користувальною метою; використовувати бугаїв-плідників для парування корів і телиць; доїти одним доїльним апаратом корів, заражених та вільних від вірусу лейкозу ВРХ; використовувати одне родильне приміщення для хворих на лейкоз та здорових корів; використовувати молозиво хворих на лейкоз корів для напування телят, отриманих від здорових корів; використовувати хворих на лейкоз телиць для відтворення стада.

Для забезпечення стабільного епізоотичного благополуччя господарств щодо лейкозу необхідно дотримуватись вимог Інструкції з профілактики та оздоровлення ВРХ від лейкозу, затвердженої наказом Державного комітету ветеринарної медицини України від 21 грудня 2007 року № 21 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2008 року за № 12/14703, зокрема:

  • чітке знання епізоотичної ситуації в кожному стаді;
  • негайне виведення зі стада інфікованих вірусом лейкозу тварин та їх ізоляція з наступним забоєм;
  • проведення вчасної ідентифікації та реєстрації тварин (з семиденного віку) тощо.

Кропивницьке районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області

 

Профілактика гострих кишкових інфекцій рятує життя

У літній період частішають випадки спалахів гострих кишкових інфекцій та харчових отруєнь. Підвищена температура навколишнього середовища сприяє поширенню збудників, які викликають захворювання на кишкові інфекції такі як сальмонела, кишкова паличка, ротавіруси тощо.

Існують три шляхи передачі гострих кишкових інфекцій: харчовий, водний і контактно-побутовий.

Основний шлях передачі збудників інфекцій - харчовий, коли зараження відбувається через споживані продукти харчування і приготовлені з них страви, а також овочі та фрукти, забруднені мікроорганізмами і вжиті в їжу без достатньої гігієнічної і термічної обробки.

Характерними ознаками кишкової інфекції є:

  • слабкість;
  • головний біль;
  • блювання;
  • болі в животі;
  • підвищення температури;
  • пронос.

Щоб вберегти себе від захворювань кишковими інфекціями, необхідно:

  • дотримуватися правил особистої гігієни, ретельно мити руки з милом перед вживанням їжі, після повернення з вулиці та після кожного відвідування вбиральні;
  • мити та тримати у чистоті всі поверхні та кухонні прилади, що використовуються для приготування їжі;
  • запобігати проникненню комах та тварин до приміщень, де відбувається приготування їжі та зберігаються харчові продукти;
  • окремо готувати і зберігати сирі та готові до вживання харчові продукти (сире м'ясо, птицю, рибу, овочі, фрукти тощо);
  • добре прожарювати або проварювати продукти, особливо м'ясо, птицю, яйця і рибу;
  • дотримуватись відповідного температурного режиму при зберіганні харчових продуктів;
  • використовувати питну воду, не пити воду з неперевірених джерел;
  • вживати бутильовану воду, у разі неможливості придбання бутильованої води використовувати охолоджену кип’ячену воду;
  • мити та обдавати окропом фрукти і овочі, особливо у разі споживання їх у сирому вигляді;
  • не вживати продукти по закінченню терміну придатності, використовувати для приготування їжі тільки свіжі харчові продукти;
  • при транспортуванні і зберіганні харчових продуктів використовувати чисту упаковку (поліетилен, контейнери для харчових продуктів тощо);
  • не купувати харчові продукти у випадкових осіб або в місцях несанкціонованої торгівлі;
  • не вживати в їжу некип'ячене домашнє молоко, сирі яйця тощо;
  • регулярно мити та обдавати окропом дитячий посуд та іграшки;
  • не купатися в непроточних водоймах, у місцях несанкціонованих місцях відпочинку, уникати заковтування води під час купання;

Виконання цих правил та порад допоможе уникнути захворювання та зберегти Ваше здоров'я та здоров'я Ваших близьких!

Кропивницьке районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області


 

26.04.2024

Стихійна торгівля харчовою продукцією: потенційна небезпека для життя та здоров’я громадян

Із настанням весняно-літнього періоду в рази зростає кількість місць стихійної торгівлі продуктами харчування. Стихійна торгівля відноситься до адміністративних правопорушень, передбачених статтями 160 та 164  Кодексу України про адміністративні порушення «Торгівля з рук у невстановлених місцях» та «Порушення правил підприємницької діяльності». Тому на території України заборонено здійснювати торгівлю в невстановлених місцях. Та, не зважаючи на це, щоденно ми можемо спостерігати за стихійними ринками у різних місцях на території Кропивницького району.

Стихійна торгівля не відноситься до об’єктів державного нагляду (контролю) територіальних органів Держпродспоживслужби, але фахівці Держпродспоживслужби постійно проводять роз’яснювальну роботу щодо небезпеки харчових отруєнь, поширення інфекційних та паразитарних захворювань в результаті вживання харчових продуктів, придбаних з рук.

Стихійна торгівля харчовими продуктами несе значні ризики для здоров’я споживачів. Покупці мають усвідомлювати, що особи, які здійснюють торгівлю на стихійних ринках, не проходять періодичні медичні огляди, можуть хворіти на гострі кишкові інфекційні хвороби, туберкульоз, інші хвороби. В місцях стихійної торгівлі відсутні умови для дотримання правил особистої гігієни, миття рук після відвідування вбиральні.

Самі продукти реалізуються без документів про їх якість та безпечність, в неналежних умовах (без дотримання температурного режиму, часто просто з землі або асфальту, поблизу автомобільних доріг). Домашні молочні продукти, кулінарні вироби (торти, котлети, кров'яні та домашні ковбаси, зельц, холодець, ікра рибна тощо), м’ясні та овочеві консерви домашнього виготовлення взагалі заборонені до продажу, адже виготовлені в невідомих умовах, не проходять лабораторний контроль якості та безпечності, несуть ризик харчових отруєнь, у тому числі ботулізму, гострих кишкових та паразитарних інфекцій.

Навіть купуючи домашні овочі чи фрукти, ви маєте усвідомлювати, що господар на власний розсуд міг використовувати засоби захисту рослин від шкідників, хвороб та бур’яну, при цьому забруднюючи хімічними речовинами саму продукцію.

Тому будь-який продаж харчових продуктів у несанкціонованих місцях несе потенційну небезпеку для споживачів та є забороненим. За здійснення стихійної торгівлі передбачена адміністративна відповідальність.

Варто зазначити, що стихійна торгівля існує доти, доки на неї є попит. Тож будьмо свідомими та обираймо безпечне харчування.

Кропивницьке районне управління

Головного управління Держпродспоживслужби

в Кіровоградській області


19.04.2024

БЕЗПЕКА ПІД ЧАС ЗАСТОСУВАННЯ ПЕСТИЦИДІВ

 Головне управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області

Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці

ЗАКОНОДАВСТВО

Закони України «Про пестициди і агрохімікати», «Про захист рослин», «Про охорону праці», Правила  охорони праці у сільськогосподарському виробництві, ДСанПіН 8.8.1.2.001-98 Державні санітарні правила «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві»

ПЕСТИЦИД – НЕБЕЗПЕКА

- токсичні речовини, їх сполуки або суміші речовин хімічного чи біологічного походження, призначені для знищення, регуляції та припинення розвитку шкідливих організмів, внаслідок діяльності яких вражаються рослини, тварини, люди і завдається шкода матеріальним цінностям, а також гризунів, бур’янів, деревної, чагарникової рослинності, засмічуючих видів риб. 

Застосовуються тільки пестициди, що зареєстровані в «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Перевірити реєстрацію - https://mepr.gov.ua/upravlinnya-vidhodamy/derzhavnyj-reyestr-pestytsydiv-i-agrohimikativ-dozvolenyh-do-vykorystannya-v-ukrayini/

В інформації на етикетках упаковок  пестицидів  зазначається:  

клас небезпечності та лімітуючий показник по кожній з трьох груп  критеріїв за діючою гігієнічною класифікацією пестицидів (токсичність препаративної форми, віддалені ефекти діючої речовини, гігієнічна характеристика діючої речовини);  

рекомендації по транспортуванню, зберіганню, застосуванню та знешкодженню, індивідуальній  і громадській безпеці, охороні навколишнього середовища при виконанні дій з  препаратами (вимоги щодо безпеки працюючих, та населення, охорони сільськогосподарської сировини, харчових продуктів, кормів, повітря, водних джерел з урахуванням їх призначення, ґрунту, нецільової флори і фауни);  

рекомендації по першій допомозі при отруєнні.

Контакт пестициду з працівником - професійний РИЗИК ОТРУЄННЯ:

багаторазова дія - гострі та хронічні професійні захворювання;

малі дози та/або упродовж певного періоду - астма, алергізації організму, онкологічні  захворювання тощо.

ЗАХОДИ:

  • усунення небезпеки - ведення органічного господарства;
  • мінімізація впливу небезпечного фактора та професійних ризиків - заміна більш токсичного пестициду по класу небезпечності на менш токсичний.

УМОВИ ДОПУСКУ ДО РОБОТИ З ПЕСТИЦИДАМИ

Згідно з ст. 11 Закону України «Про пестициди і агрохімікати» особи, діяльність яких пов’язана з організацією робіт із зберігання та/або застосування пестицидів або з проведенням робіт із транспортування, зберігання, застосування, торгівлею пестицидами, повинні мати посвідчення (до 28.06.2023 допуск (посвідчення)) про право роботи з пестицидами.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2022 року № 297 строк дії допусків (посвідчень) на право роботи, пов’язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами, виданих відповідно до Закону України «Про пестициди і агрохімікати» та дійсних станом на 01 січня 2022 року, продовжується на період дії воєнного стану в Україні та на 90 днів, наступних за днем його припинення або скасування. Поряд з цим, допуски (посвідчення) отримані в період 01 січня 2022 року – 27 червня 2023 року мають строк дії 1 рік.

З 28 червня 2023 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 09 травня 2023 року № 458 «Про затвердження Порядку одержання посвідчення про право роботи з пестицидами» (далі – Порядок). Цей Порядок регламентує умови одержання свідоцтва про проходження навчання з питань безпечного поводження з пестицидами та посвідчення про право роботи з пестицидами. Відповідно до Порядку  строк дії свідоцтва та посвідчення становить 2 роки.     

1. Попередній та періодичний медичний  огляди відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій та отримати (наказ МОЗ від 21.05.2007  № 246).

2. Посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці, отримане в порядку встановленому Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (спецнавчання) НПАОП 0.00-4.12-05.

3. Інструктажі з питань охорони праці:

- вступний - при прийомі на роботу;

- первинний – на робочому місці;

- повторний – 1 раз на 3 місяці;

- цільовий – перед виконанням робіт;

- стажування/дублювання виконання робіт.

Досягнення 18 річного віку та відсутність медичних протипоказань за станом здоров’я.

УВАГА. Вагітні жінки та жінки під час грудного вигодовування не допускаються до роботи з пестицидами (пункт 1.15. ДСанПіН 8.8.1.2.001-98 Державні санітарні правила «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві»)

ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ:

спецодяг, спецвзуття, рукавиці, рукавички, захисні окуляри,  респіратори, протигази тощо

мають відповідати:

        Пункт3.2 ДСанПіН 8.8.1.2.001-98 Державні санітарні правила «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві». 

     Технічному регламенту засобів індивідуального захисту, видаються згідно з Мінімальними вимогами безпеки і охорони здоров’я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці.

ВИКОНАННЯ РОБІТ

  • За  дві  доби  до  початку проведення  кожної  хімічної  обробки,  роботодавець сповіщає населення, власників суміжних сільськогосподарських угідь та об'єктів про місця,  строки і методи застосування пестицидів. Власників пасік  за три доби до хімобробок.
  • Роботи  з  пестицидами  проводяться в  ранні (до 10) і вечірні години при мінімальних  повітряних потоках. Тривалість роботи з пестицидами 1 і 2 класів небезпеки не  повинна  перевищувати 4 години, 3 та 4 класу - 6 годин на добу.
  • Встановлення попереджувальних знаків/написів за 200 м від ділянки.
  • До робіт, пов'язаних із застосуванням пестицидів, робітники допускаються після проходження інструктажу на робочому місці.

ЗАБОРОНЕНО

  • Готувати розчини пестицидів безпосередньо в полі без засобів механізації.
  • Транспортувати разом різні види пестицидів.
  • Перевозити пестициди та протруєне насіння разом із біологічними засобами захисту рослин, харчовими і кормовими продуктами та іншими вантажами, а також із людьми.
  • Перебувати працівникам у зоні можливого руху маркерів або навісних машин під час розвертання машинно-тракторних агрегатів.
  • Облаштування місць для відпочинку і приймання  їжі, які розташовані ближче 200 метрів від межі застосування пестицидів.
  • Здійснювати ремонт (за винятком  дрібного) і регулювання  апаратури при наявності в ній пестицидів. У  випадку  незначних  пошкоджень   ремонтні   роботи проводяться при   вимкнених  механізмах з застосуванням  засобів індивідуального захисту. При  серйозних  пошкодженнях   машин   і апаратури їх звільняють від пестицидів, знешкоджують і доставляють на пункт ремонту.  
  • У машинах, які застосовуються для роботи з пестицидами, усі з’єднання магістралей переміщення пестицидів (фланці, затички, штуцери, ніпелі, люки тощо) повинні мати ущільнювальні прокладки.
  • Допуск  сторонніх осіб до місць застосування пестицидів.
  • Залишати пестициди та отруєні принади без охорони в місцях застосування, на польових станах, індивідуальних господарствах та інших місцях.