Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості

11.01.2021

Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості інформує про

заходи соціального захисту населення у січні-грудні 2020 року

 

Протягом січня-грудня 2020 року на обліку в Кіровоградському міськрайонному центрі зайнятості перебувало 7439 безробітних громадян, з яких 60,5% складали жінки, 37,1% – молодь віком до 35 років, 31,6% особи, які мають додаткові гарантії щодо сприяння у працевлаштуванні,  0,5% із числа внутрішньо переміщених осіб та 4,2% із числа демобілізованих військовослужбовців, які брали участь в АТО, 14,5% зареєстрованих безробітних – жителі Кропивницького району.

За січень-грудень 2020 року було працевлаштовано 1351 осіб із числа безробітних, в тому числі 76 осіб  з інвалідністю та 70 із числа демобілізованих військовослужбовців, учасників АТО.

Протягом січня-грудня 2020 року у  громадських та інших роботах тимчасового характеру брали участь 528 особи, в тому числі 4 особи із числа демобілізованих військовослужбовців, учасників АТО. Рівень залучення безробітних громадян до участі у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру склав 7,1%.

У 2020 році  професійне навчання за направленням Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості проходили – 284 осіб, рівень охоплення професійним навчанням становив 3,8%.

За 2020 рік до Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості було подано 4220, 6733 особи отримували допомогу по безробіттю та 5500 роботодавців і найманих працівників отримали допомогу по частковому безробіттю на період карантину.

 

Інформує Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості:

Нагадуємо про звіт! Застосування праці громадян квотних категорій

Статтею 14 Закону України «Про зайнятість населення» визначено категорії громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (учасники бойових дій, окремі категорії молоді та батьків з дітьми, особи, звільнені з місць позбавлення волі, особи передпенсійного віку, діти-сироти).

Для працевлаштування таких громадян роботодавцям (юридичним особам) з чисельністю понад 20 осіб встановлюється квота у розмірі 5% середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік. Юридичним особам з чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб встановлюється квота у розмірі не менше однієї особи (категорія – особи передпенсійного віку).

Наказом Міністерства соціальної політики України від 16.05.2013 №271 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.05.2013 за №841/23373, затверджено Порядок надання роботодавцями державній службі зайнятості інформації про зайнятість та працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.

Роботодавці щороку, не пізніше 01 лютого після звітного року (за 2020 рік звіт необхідно подати не пізніше 01.02.2021), мають подавати до базових центрів зайнятості чи філій обласного центру зайнятості інформацію про зайнятість і працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.

Додаткову інформацію та консультації щодо заповнення інформації можна отримати у базових центрах зайнятості та філіях обласного центру зайнятості.

 

Надаєте послуги з посередництва у працевлаштуванні? Не забудьте поінформувати

Відповідно до вимог Закону України «Про зайнятість населення» суб’єкти господарювання, які  надають послуги з посередництва у працевлаштуванні (суб’єкти трьох видів діяльності - ліцензовані агентства, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном; приватні агентства зайнятості, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні; агентства трудового лізингу, які наймають працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в інших роботодавців), зобов’язані подавати до центрів зайнятості відомості про чисельність працевлаштованих ними осіб.

Форма звітності № 1-ПА (квартальна) «Інформація про кількість працевлаштованих громадян суб’єктами господарювання, які  надають послуги з посередництва у працевлаштуванні» та порядок її подання затверджені наказом Міністерства соціальної політики України від 03.06.2019 №851, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.07.2019 за №717/33688 (з текстом наказу можливо ознайомитись на Інтернет-сторінці Державної служби зайнятості у розділі «Роботодавцям» - «Посередництво у працевлаштуванні» - «Нормативна база»).

Форма №1-ПА є щоквартальною і має подаватись не пізніше 15 числа місяця після звітного періоду (за IV квартал 2021 року – не пізніше 15 січня 2021 року). За наявності у приватних агентств зайнятості філій, представництв, відділень, інших відокремлених підрозділів, звітність подається агентством за результатами здійснення діяльності усіх його підрозділів (подається один звіт).

Додаткову інформацію та консультації щодо заповнення форми звітності можливо отримати у обласному центрі зайнятості за телефоном (0522) 24-64-18

 

Відповідає Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості:

Легальна зайнятість: можливість чи обмеження?

Чому нелегальна зайнятість залишається популярною? А легальна зайнятість, що передбачає оформлення трудових відносин, сплату податків, дотримання соціальних гарантій, багатьма роботодавцями сприймається не як прямий обов’язок, а як бонус чи конкурентна перевага? Відповідь на ці запитання криється в самому понятті «легальна зайнятість». Спробуємо розібратись.

Легальна – означає визнана і дозволена законом. Законом, який чітко окреслює обов’язки і права учасників трудових відносин, а також гарантує, що держава буде дбати про їх виконання кожною стороною: і роботодавцем, і працівником. Про які ж гарантії йдеться? Для працівників держава гарантує, що в разі офіційного працевлаштування, окрім запису в трудовій, людина, яка працює,  матиме:

  • чітко визначені і закріплені трудовим договором умови праці (місце роботи, режим роботи, посадові обов’язки, заробітна плата);
  • виплату заробітної плати двічі на місяць, у розмірі не менше ніж мінімально встановлений законодавством;
  • можливість навчання, перенавчання, підвищення кваліфікації за рахунок роботодавця;
  • страховий стаж для отримання допомоги на випадок безробіття, пенсії;
  • право на оплачувані відпустки: щорічну (не менше 24 календарних днів), соціальні та додаткові відпустки, передбачені КЗпП України;
  • право на оплату листка непрацездатності в разі хвороби;
  • соціальні послуги і виплати в разі нещасного випадку на роботі та професійного захворювання;
  • захист від незаконного звільнення, переведення на іншу посаду, зміну умов праці (без попередження та згоди працівника);
  • вихідну допомогу в разі звільнення за ініціативою роботодавця;
  • цілої низки інших прав і соціальних гарантій, передбачених чинним законодавством.

Багато це чи мало – стає зрозуміло, коли є можливість порівняти. 

Реальність така, що чимало роботодавців будують свій бізнес на максимальному використанні нелегальної праці. Пояснення дуже просте – надто дорого платити податки і виконувати трудові зобов’язання. Настільки дорого, що з працівниками забувають розрахуватися або виплачують лише частину обіцяної зарплати, або пропонують забути про оплачувані відпустки і «лікарняні» та інші соціальні гарантії.

На перший погляд ухилення роботодавця від офіційного працевлаштування і сплати ЄСВ за своїх працівників не виглядає катастрофою. «Головне, щоб гроші платив за роботу», – міркують більшість нелегалів, забуваючи про те, що сплата ЄСВ забезпечує їх страховими виплатами на випадок безробіття, тимчасової втрати працездатності, нещасних випадків на виробництві, врешті, під час виходу на пенсію.

Запровадження карантинних заходів в зв’язку з поширенням в Україні коронавірусу змусило замислитися всіх, хто зневажав соціальним благополуччям і громадянською відповідальністю в інтересах короткострокового економічного ефекту. І роботодавці, і працівники, які підтримували нелегальну зайнятість, ухилялись від офіційного оформлення трудових відносин і сплати податків, опинились один на один перед загрозою зубожіння. І переваги офіційного працевлаштування вже не видавалися пережитком минулого.

Для остаточного подолання стереотипів, варто зазначити, що кожен хто підтримує цивілізовані трудові відносини, має можливість звернутися до служби зайнятості по безоплатну допомогу: роботодавець  -  в розв’язанні кадрових питань (підбору персоналу, компенсації ЄСВ), а працівник - по допомогу в  пошуку нової роботи і отриманні матеріальних виплат на період безробіття. 

 

 

Чи може людина з інвалідністю отримати статус безробітного та отримувати допомогу по безробіттю?


      Так, може. Статус безробітного може набути особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого законодавством пенсійного віку та яка офіційно працювала і сплачувала страхові внески не менш ніж 6 місяців протягом року до моменту реєстрації в державній службі зайнятості.

Реєстрація особи з інвалідністю здійснюється на підставі поданих нею документів:

  • паспорта;
  • трудової книжки;
  • облікової картки платника податків;
  • документа про освіту;
  • пенсійного посвідчення (за наявності);
  • довідки до акту огляду МСЕК;
  • індивідуальної програми реабілітації (за наявності).


Більше інформації за посиланням  https://is.gd/6Dzt7g

 

Що таке «підходяща робота» для безробітного?

 

Згідно зі статтею 46 Закону України «Про зайнятість населення» підходящою для безробітного вважається робота, що відповідає освіті, професії (спеціальності), кваліфікації особи з урахуванням доступності транспортного обслуговування, встановленої рішенням місцевої державної адміністрації, виконавчого органу відповідної ради.

Заробітна плата повинна бути не нижче розміру заробітної плати такої особи за останнім місцем роботи з урахуванням середнього рівня заробітної плати, що склався у регіоні за минулий місяць, де особа зареєстрована як безробітний.

Під час пропонування підходящої роботи враховується тривалість роботи за професією (спеціальністю), кваліфікація, досвід, тривалість безробіття, а також потреба ринку праці.

Для безробітних, які не мають професії, або таких, що працювали на роботах, які не потребують спеціальної підготовки, та перебувають на обліку в установах державної служби зайнятості, більш як шість місяців, підходящою роботою також вважається участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, тривалість яких перевищує один місяць.

Для громадян, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більш як 12 місяців) перерви (крім громадян, яким до досягнення загальновстановленого пенсійного віку залишилося два і менше років), підходящою роботою також вважається участь у громадських роботах, а також інших роботах тимчасового характеру, що відповідають їх освіті, професії (спеціальності), професійному досвіду, зокрема за спорідненими професіями, та тривають понад один місяць.

 

Чи можливо поєднувати перебування на обліку у центрі зайнятості з яким-небудь видом трудової діяльності?

 

Особи, які зареєстровані у центрах зайнятості як безробітні і бажають отримувати додатковий заробіток, можуть брати участь у громадських або інших роботах тимчасового характеру.

Громадські роботи є видом суспільно корисних оплачуваних робіт в інтересах територіальної громади, які організовуються для додаткового стимулювання мотивації до праці, матеріальної підтримки безробітних та інших категорій осіб і виконуються ними на добровільних засадах.

Види громадських робіт визначаються місцевими державними адміністраціями, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських рад за такими критеріями:

мають тимчасовий характер і для їх організації не можуть бути використані постійні робочі місця та вакансії;

можуть виконуватися на умовах неповного робочого дня;

мають економічну, соціальну та екологічну користь для регіону;

надають можливість тимчасового працевлаштування безробітних на роботи, що не потребують додаткової спеціальної, освітньої та кваліфікаційної підготовки.

З особами, які беруть участь у громадських роботах, укладаються на строк, що сумарно протягом року не може перевищувати 180 календарних днів, строкові трудові договори для працевлаштування на створені тимчасові робочі місця.

Оплата праці таких осіб здійснюється за фактично виконану роботу в розмірі, що не може бути меншим, ніж мінімальний розмір заробітної плати, та відповідно до положень угоди.

Для додаткового стимулювання мотивації до праці та матеріальної підтримки безробітних та інших категорій осіб, роботодавцями організовуються строком до шести місяців роботи, що носять тимчасовий характер. З безробітними, які залучаються до виконання робіт тимчасового характеру, укладаються трудові договори на строк, що сумарно протягом року не може перевищувати 180 календарних днів.

Фінансування організації робіт тимчасового характеру здійснюється за рахунок коштів роботодавців та інших не заборонених законодавством джерел.

 

Як шукачеві роботи дізнатися онлайн про нарахування допомоги по безробіттю?

 

Зареєстровані у службі зайнятості безробітні часто запитують: «Як зареєструвати особистий кабінет, щоб бачити інформацію щодо можливого пошуку роботи, наступної дати відвідування, інформаційних заходів служби зайнятості та нарахування допомоги по безробіттю»?

Відповідаємо:

Потрібно зайти на наш сайт (www.dcz.gov.ua) та натиснути жовту кнопку «Персональний кабінет» (https://www.dcz.gov.ua/cabinet).

Уважно прочитати інструкцію та послідовно виконати дії, які в ній прописані https://cutt.ly/yt99nm6

Якщо ви все зробили правильно, автоматично буде створено обліковий запис.

Це лише перший етап реєстрації. Поки що у вас обмежений доступ до даних, які мають відображатися в кабінеті.

Далі потрібно зв’язатися з вашим кар’єрним радником. Він внесе до системи унікальний логін, пароль, а також електронну адресу, і лише тоді в персональному кабінеті відображатимуться розділи:

«Взаємодія зі службою зайнятості»;

«Інформація для пошуку роботи»;

«Відвідування ЦЗ, отримані послуги»;

«Семінари та масові заходи»;

«Нарахування та виплати»;

«Направлення на працевлаштування»;

«Профнавчання».

 

 


06.01.2021

У 2020 році близько 6000 найманих працівників та підприємців отримували допомогу по частковому безробіттю на період карантину

 

Для подолання негативних наслідків для економіки, викликаних карантинними заходами, збереження кадрового потенціалу роботодавців, підтримки фізичних осіб-підприємців, в минулому році було запроваджено надання допомоги по частковому безробіттю на період карантину. Надання такої допомоги передбачено статтею 47-1 Закону України «Про зайнятість населення» та порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.2020 № 306 (із змінами).

Кіровоградським обласним центром зайнятості було прийнято близько 5 тисяч позитивних рішень щодо виплати вищевказаної допомоги для майже 6 тисяч найманих працівників (роботодавців – суб’єктів малого та середнього підприємництва) та фізичним особам-підприємцям. Кошторисом видатків центрів зайнятості по Кіровоградській області було передбачено суму трохи менше 42 млн грн, які майже повністю використані.

Для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину використовуватись кошти Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, які були передбачено його бюджетом за рахунок коштів Державного бюджету України на 2020 рік.

На поточний момент бюджет Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на 2021 рік ще не затверджено. У Державному бюджеті України на 2021 рік кошти для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину не передбачені.

Обласний центр зайнятості (як для своїх філій, так і для міськрайонних центрів зайнятості) використовує тимчасовий кошторис видатків на I квартал 2021 року, в якому також не передбачені кошти для виплати допомоги по частковому безробіттю на період карантину.

   «Враховуючи ситуацію з не передбаченням фінансування виплати допомоги по частковому безробіттю, наразі у обласного центру зайнятості відсутні правові підстави для прийняття позитивних рішень щодо виплати цієї допомоги. Маємо вже декілька звернень фізичних осіб-підприємців за якими прийняті негативні рішення. Також у обласного та міськрайонних центрів зайнятості відсутні підстави для перерахування коштів за документами, поданими з початку січня 2021 року (за раніше прийнятими позитивними рішеннями). Якщо ситуація з фінансуванням зміниться – роботодавці та фізичні особи-підприємці будуть невідкладно повідомлені про це», – коментує Богдан Стоян, заступник директора обласного центру зайнятості.

 

Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості

 


14.12.2020

Одноразова допомога роботодавцю: покрокова інструкція та перелік необхідних документів

Уряд ухвалив рішення підтримати ініціативу Президента України про виплату одноразової матеріальної допомоги роботодавцям, які можуть втратити дохід через карантин.

Отримання допомоги регламентується Порядком надання одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання, розрахунку її розміру, стягнення, повернення невикористаної її суми, з яким ви можете ознайомитися на сайті державної служби зайнятості: 

Хто має право на отримання одноразової матеріальної допомоги?

Юридичні особи (роботодавці), які використовують працю найманих працівників. Важливо: основний вид економічної діяльності таких роботодавців не входить до Переліку видів економічної діяльності щодо яких здійснюються обмежувальні протиепідемічні заходи, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Як подати необхідні для отримання одноразової допомоги документи? 

Юридичні особи (роботодавці) можуть надати пакет документів в один із способів:

  1. Безпосередньо до центру зайнятості;
  2. На електронну адресу центру (скановані копії).

 Важливо! Пакет документів можна подати до центру зайнятості до 21 грудня 2020 року включно.

 Перелік необхідних документів:

  • заява за формою згідно з додатком 1 Порядку;
  • копія наказу про скорочення чи можливе скорочення тривалості робочого часу;
  • копія відомостей про найманих працівників за формою згідно з Додатком 2 до Порядку.

До вашої уваги інфографіка «Як суб’єкту господарювання отримати одноразову матеріальну допомогу»: https://is.gd/HbMQXN 

покрокова інструкція щодо отримання такої допомоги: https://is.gd/5kXXs1 

бланк заяви тут: https://is.gd/iijaDW 

бланк відомості про найманих працівників тут: https://is.gd/iijaDW 

електронні скриньки центрів зайнятості тут: https://is.gd/7z3gMM 

Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості

 

 

9 кроків до допомоги: як мешканцям Кіровоградщини оформити допомогу по безробіттю онлайн

Мешканці Кіровоградщини можуть скористатися послугою з реєстрації та оформлення виплат допомоги по безробіттю на Єдиному державному веб-порталі електронних послуг «Портал Дія».

Додаткова онлайн послуга надасть можливість спростити процедуру звернення безробітних до центрів зайнятості для реєстрації і призначення допомоги по безробіттю.

Для отримання послуги необхідно здійснити 9 кроків:

  1. Вам знадобиться електронний підпис (кваліфікований електронний підпис);
  2. Зареєструйтесь чи авторизуйтесь у кабінеті громадянина на diia.gov.ua за допомогою електронного підпису;
  3. Перевірте коректність особистих даних у профілі користувача, актуалізуйте їх за необхідності;
  4. Заповніть заяву, відповідаючи питання в анкеті;
  5. Оберіть зручний для вас центр зайнятості, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи перебування;
  6. Введіть свій номер соціального рахунку та оберіть періодичність отримання виплат;
  7. Якщо немає соціального рахунку, пропустіть цей етап. Але, протягом 10 робочих днів після призначення виплат відкрийте соціальний рахунок та надішліть його реквізити на електронну пошту центру зайнятості, де подали заяву;
  8. Завантажте необхідні документи: паспорт, документ про останній вид зайнятості, документи про освіту та інші;
  9. Перевірте сформовані заяви та підпишіть їх електронним підписом (кваліфікованим електронним підписом).

На період карантину статус та призначення допомоги по безробіттю присвоюється першого ж дня після подання такої заяви. 

Проєкт реалізований у партнерстві Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, Міністерства цифрової трансформації, спільно з Державною службою зайнятості (ДСЗ) та за підтримки проєкту USAID/UK AID «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS». 

 

Відділ організації працевлаштування населення Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості


09.12.2020

Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості інформує про

заходи соціального захисту населення у січні-листопаді 2020 року

 

Протягом січня-листопада 2020 року на обліку в Кіровоградському міськрайонному центрі зайнятості перебувало 6913 безробітних громадян, з яких 60,9% складали жінки, 37,4% – молодь віком до 35 років, 31,3% особи, які мають додаткові гарантії щодо сприяння у працевлаштуванні,  0,5% із числа внутрішньо переміщених осіб та 4,2% із числа демобілізованих військовослужбовців, які брали участь в АТО, 13,5% зареєстрованих безробітних – жителі Кропивницького району.

За січень-листопад 2020 року було працевлаштовано 1265 осіб із числа безробітних, в тому числі 70 осіб з інвалідністю та 66 із числа демобілізованих військовослужбовців, учасників АТО.

Протягом січня-листопада 2020 року у  громадських та інших роботах тимчасового характеру брали участь 494 особи, в тому числі 3 особи із числа демобілізованих військовослужбовців, учасників АТО. Рівень залучення безробітних громадян до участі у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру склав 7,1%.

З початку року професійне навчання за направленням Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості проходили – 279 осіб, рівень охоплення професійним навчанням становив 4%.

Станом на 01.12.2020 року кількість актуальних вакансій становила 420, 2456 осіб отримували допомогу по безробіттю та 4425 роботодавців отримали допомогу по частковому безробіттю на період карантину.

 

 

Надання послуг Кіровоградським міськрайонним центром зайнятості особам з інвалідністю

 

Протягом січня-листопада 2020 року послугами Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості скористалися 505 безробітних осіб з інвалідністю.

Кількість осіб з інвалідністю, яких було працевлаштовано за сприянням центру зайнятості, становила 70 осіб.

Станом на 01.12.2020 року кількість безробітних людей з інвалідністю становить 224 особи.

З початку року, за інформацією роботодавців, кількість вакансій для осіб з інвалідністю, становила 124 одиниці за посадами: артист оркестру (духового, естрадного, народних інструментів, симфонічного та ін.), бухгалтер, вагар, водій автотранспортних засобів, вчитель закладу загальної середньої освіти, двірник, електромеханік з ліфтів, завідувач трупи, інженер з охорони праці, інспектор з кадрів, комірник, контролер енергонагляду, логіст, менеджер (управитель)з регіонального розвитку, менеджер (управитель) в роздрібній торгівлі непродовольчими товарами, менеджер (управитель) з персоналу, менеджер (управитель) із збуту, муляр, сторож, технік-програміст, охоронник, оператор електронно-обчислювальних машин, підсобний робітник, прибиральник виробничих приміщень, прибиральник службових приміщень, прибиральник територій, прийомоздавальник вантажу та багажу, продавець продовольчих товарів, продавець-консультант,  слюсар-сантехнік, укладальник-пакувальник, юрист.

Залучено 7 осіб з інвалідністю до виконання громадських та інших робіт тимчасового характеру.

З метою підвищення конкурентоспроможності на ринку праці осіб з інвалідністю, професійне навчання за направленням Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості у січні-листопаді 2020 року проходили 8 безробітних осіб.

Профорієнтація є важливою умовою для професійного самовизначення осіб з інвалідністю. Фахівці з профорієнтації здійснюють консультування щодо вибору чи зміни професії, надають рекомендації щодо професійного вибору з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертизи, професійних інтересів, нахилів та здібностей. Профорієнтаційні послуги у січні-листопаді 2020 року отримали 459 безробітних осіб з інвалідністю

 

Відділ інформаційних систем Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості

 


04.12.2020

Фінансова підтримка застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів

Подолання наслідків кризової економічної ситуації, спричиненої заходами щодо запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби, є одним з пріоритетних завдань держави і вимагає постійного реагування на потреби бізнесу, сприяння відновленню його економічної активності.

Задля забезпечення фінансової підтримки застрахованих осіб та суб’єктів господарювання, які постраждали внаслідок дії посилених обмежувальних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, розроблено низку законопроєктів. Серед них й проєкт Закону України «Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб’єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Законопроектом пропонується низка положень, що регулюють сферу зайнятості населення:

• забезпечення у 2020 році за рахунок Державного бюджету України виплати одноразової матеріальної допомоги застрахованим особам, які можуть втратити частину заробітної плати чи доходу у разі запровадження додаткових обмежувальних протиепідемічних заходів, а також одноразової матеріальної допомоги суб’єктам господарювання з метою збереження робочих місць найманих працівників та одноразової компенсації суб’єктам господарювання витрат, понесених за сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

• тимчасово, протягом строку дії карантину та протягом шести місяців після його закінчення, забезпечення можливості одержання державної підтримки суб’єктами малого і середнього підприємництва сфери громадського харчування;

• включення до страхового стажу особи періоду, протягом якого застрахована особа отримувала допомогу по частковому безробіттю, на період карантину;

• з метою недопущення зниження коефіцієнту заробітної плати при обчисленні пенсій фізичним особам-підприємцям, надання можливості здійснення доплати до розміру мінімального страхового внеску за місяці часткового зменшення доходу на період карантину.

Реалізація законопроєкту позитивно вплине на застрахованих осіб та суб’єктів господарювання завдяки наданню фінансової підтримки, зменшенню адміністративного тиску на бізнес у період дії карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та після їх закінчення.

Після набрання чинності законопроєкту, Кабінетом Міністрів України має бути прийнято відповідні нормативні документи для практичної реалізації положень цього закону щодо фінансової підтримки застрахованих осіб та суб’єктів господарювання, які постраждали внаслідок дії посилених обмежувальних заходів. Після прийняття цих нормативних документів Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості зможе розпочати роботу з надання допомоги.

Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості


01.12.2020

Як роботодавцю отримати дозвіл на працевлаштування іноземця?

 

Якщо роботодавець планує взяти на роботу громадянина іншої держави, йому потрібно подати до регіонального центру зайнятості пакет документів.

Перелік документів за посиланням: ­ https://is.gd/KKMaSW

Важливо! Роботодавець самостійно готує та подає документи до регіонального центру зайнятості.

Основною вимогою для отримання дозволу на працевлаштування іноземця є виплата роботодавцем заробітної плати у розмірі не менше ніж:

  • п’ять мінімальних заробітних плат – іноземним найманим працівникам у громадських об’єднаннях, благодійних організаціях та навчальних закладах;
  • десять мінімальних заробітних плат – для всіх інших категорій найманих працівників.

Слід зазначити, що ці вимоги не поширюються на:

  • іноземних IT-фахівців;
  • засновників та учасників юридичної особи, створеної в Україні.

Регіональний центр зайнятості ухвалює рішення про видачу дозволу протягом семи робочих днів з дня отримання заяви та доданих до неї документів.

Більш детально за посиланнями:

https://is.gd/j8qyQU

https://is.gd/pEF6nO

 

Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості

 

Топ 5 соціально-трудових гарантій для військових

 

Державна служба зайнятості вважає своїм обов’язком нагадати військовослужбовцям – ветеранам війни та учасникам бойових дій про ті права, якими вони можуть скористатися у сфері праці.

Низку пільг, переваг та соціальних гарантій у процесі трудової діяльності встановлено Кодексом законів про працю України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон про захист військовослужбовців) та Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі – Закон про статус ветеранів). Особливий захист даних категорій громадян виражається у таких гарантіях:

1) Сприяння в отриманні роботи.

До категорій осіб, які мають право на отримання додаткових гарантій у сприянні працевлаштуванню, серед інших, належать  учасники бойових дій. Для працевлаштування цих категорій осіб підприємствам, установам та організаціям з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб встановлюється квота у розмірі 5% середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік (відповідно до ст. 14 Закону України «Про зайнятість населення»). Якщо такі особи працевлаштовуються на новостворене робоче місце за направленням служби зайнятості строком не менше ніж на два роки, то роботодавець має право на отримання щомісячної компенсації в розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, передбаченої ст. 26 Закону «Про зайнятість населення».

2) Збереження робочого місця на час призову.

За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи на підприємстві, в установі, організації, в яких вони працювали на час призову (ст. 119 КЗпП). Важливо, що у період несення військової служби не допускається навіть припинення трудового договору на підставі закінчення його строку. Водночас таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону про захист військовослужбовців.

3) Пільги при використанні права на відпочинок та оздоровлення.

Особам, на яких поширюється чинність Закону про статус ветеранів, гарантується використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік (ст. 77-2 КЗпП). Військовослужбовцям, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, а також при особливому характері їх служби, військовослужбовцям, які стали особами з інвалідністю внаслідок бойових дій, учасникам бойових дій і прирівняним до них особам путівки для санаторно-курортного лікування надаються у першу чергу. Це передбачає ст. 11 Закону про захист військовослужбовців.

4) Підвищений розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується застрахованим особам незалежно від страхового стажу в розмірі 100% середньої заробітної плати (доходу), якщо вони є ветеранами війни, на яких поширюється чинність Закону про статус ветеранів війни. Це передбачає ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

5) Переважне право на збереження робочого місця в разі скорочення.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону (ст. 42 КЗпП). При цьому в самому Законі уточнюється, що учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та іншим особам, на яких поширюється чинність Закону, гарантується також переважне право на працевлаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації. Відповідно до ст. 42-1, ця категорія працівників має переважне право на поворотне прийняття на роботу. Зазначене право надається у випадку, якщо протягом одного року після скорочення роботодавець проводить прийняття на роботу працівників аналогічної кваліфікації.

 

Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості

 

 

Офіційне працевлаштування: топ 5 гарантій поєднання професійних і сімейних обов’язків

 

Офіційне працевлаштування дозволяє вдало поєднувати виконання як професійних, так і сімейних обов’язків, користуючись додатковим соціальним захистом. Трудове законодавство сприяє тому, щоб працівники не лише мали належні умови роботи, а й могли виконувати обов’язки, які вони несуть як члени сім’ї. Зокрема, ціла низка норм Кодексу законів про працю України уможливлює реалізацію права на материнство чи батьківство.

Передусім, особливі пільги гарантуються вагітним жінкам, жінкам, що мають дитину віком до 3 років, а також одиноким матерям, що мають дітей віком до 14 років (ст. 184 КЗпП). Проте скористатися перевагами можуть і батьки (якщо виховують дітей без матері), один із прийомних батьків, один з батьків-вихователів (ст. 186-1 КЗпП). Закликаючи громадян працювати офіційно, державна служба зайнятості нагадує про основні гарантії у сфері поєднання професійних і сімейних обов’язків:

1. Обмеження на надурочні, нічні роботи і відрядження.

Не допускається залучення до робіт у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні, а також направлення у відрядження вагітних жінок  та жінок, що мають дітей віком до трьох років (стаття 176 КЗпП). Жінки, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей з інвалідністю, не можуть залучатись до надурочних робіт або направлятись у відрядження без їх згоди (стаття 177 КЗпП). Навіть у надзвичайних випадках, зазначених у статті 33 КЗпП, забороняється тимчасове переведення на іншу роботу вагітних жінок, жінок, які мають дитину з інвалідністю або дитину віком до 6 років, без їх згоди.

2. Надання додаткових відпусток.

На підставі медичного висновку жінкам надається оплачувана відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами тривалістю 126 календарних днів. Чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, за його бажання в обов’язковому порядку надається відпустка без збереження зарплати тривалістю до 14 календарних днів (ст. 25 Закону про відпустки). Після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини чи іншими родичами або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів (ст. 18 Закону про відпустки). Окремо слід звернути увагу на відпустки, що надаються у разі усиновлення дитини (ст. 18-1 Закону про відпустки). Жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або яка усиновила дитину, а також матері особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, одинокій матері чи батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 182-1 КЗпП).

3. Встановлення додаткового захисту від звільнення.

Звільнення вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до 3 років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитини з інвалідністю з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, окрім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору (ст. 184 КЗпП). Варто підкреслити, що додатковою гарантією збереження робочого місця також слугує норма про заборону встановлювати випробування для вагітних жінок, а також одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю (ст. 26 КЗпП).

4. Забезпечення переважного права працювати на гнучких умовах.

За бажання вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, в тому числі таку, що перебуває під її опікою, або здійснює догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний встановлювати їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень (ст. 56 КЗпП). Окрім того, відповідно до ст. 179 КЗпП особи, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною, можуть працювати на умовах вдома.

5. Можливість скористатися лікарняним у разі хвороби дитини.

Допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю по догляду за хворою дитиною віком до 14 років виплачується застрахованій особі з першого дня за період, протягом якого дитина за висновком лікаря потребує догляду, але не більше 14 календарних днів. Це передбачає стаття 22 Закону про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

 

Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості

 

 

Топ 5 гарантій для неповнолітніх у сфері праці

 

Інтеграція молоді до ринку праці – завдання надзвичайно важливе. Саме ініціативність юного покоління може підсилити та оновити будь-яку команду. Сприяти набуттю першого професійного досвіду покликані норми трудового законодавства України, що надають додаткові гарантії неповнолітнім особам у працевлаштуванні. За загальним правилом, укладати трудовий договір допускається з особою, яка досягла 16 років. Як виняток, передбачена можливість прийняття на роботу молодої людини, яка досягла 15 років, але лише за згодою одного з батьків або особи, що його замінює. Також дозволено прийняття на роботу 14-річних дітей у вільний від навчання час за згодою одного з батьків або особи, що його замінює (ст. 188 Кодексу законів про працю України).

Отже, які переваги отримає молодь, яка вирішила почати працювати ще до досягнення повноліття?

Сприяння у працевлаштуванні. Окремі категорії молодих людей можуть влаштуватися на роботу за квотою. Це, зокрема:

  • молодь, яка закінчила або припинила навчання у навчальних закладах і вперше шукає роботу; 
  • особи, яким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу. 

Як зазначається у ст. 14 Закону України «Про зайнятість населення», для працевлаштування таких громадян підприємствам, установам та організаціям, які мають у штаті понад 20 осіб, встановлюється квота у розмірі 5% від чисельності штатних працівників. Трудовий договір з неповнолітніми укладається у письмовій формі, а прийняття на роботу допускається без проходження випробування (ст.ст. 24, 26 КЗпП).

Особлива турбота про здоров’я 

Не допускається залучення неповнолітніх до праці на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, зокрема, на підземних роботах. Не можуть залучатися неповнолітні до нічних і надурочних робіт, а також до робіт у вихідні дні. Окрім того – до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми (ст. 11 Закону України «Про охорону праці»). Неповнолітні приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому проходять медичний огляд щорічно до досягнення 21 року (ст. 169 КЗпП).

Обмеження робочого часу

Скорочена тривалість робочого часу встановлюється для працівників віком від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень, для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють в період канікул) – 24 години на тиждень (ст. 51 КЗпП). Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, зазначеної вище для осіб відповідного віку. Заробітна плата працівникам молодше 18 років при скороченій тривалості щоденної роботи виплачується в такому ж розмірі, як працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи (ст. 194 КЗпП).

Встановлення додаткових відпусток

Особам віком до 18 років надається щорічна основна відпустка тривалістю 31 календарний день (ст. 75 КЗпП). Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років поспіль, а також ненадання їх протягом робочого року особам віком до вісімнадцяти років (ст. 80 КЗпП). Щорічні відпустки працівникам віком до вісімнадцяти років надаються у зручний для них час. Щорічні відпустки повної тривалості у перший рік роботи надаються за заявою таких осіб до настання 6-місячного терміну безперервної роботи на підприємстві (ст. 195 КЗпП). Особам віком до 18 років заміна всіх видів відпусток грошовою компенсацією не допускається. Низка пільг у вигляді скорочення робочого часу, оплачуваного увільнення від роботи й додаткових відпусток у зв’язку з навчанням, міститься у Главі XIV КЗпП («Пільги для працівників, які поєднують роботу з навчанням»).

Стабільність трудових відносин

За наявності надзвичайних обставин неповнолітніх працівників можна перевести на іншу роботу лише за їх згодою (ч. 3 ст. 33 КЗпП). Звільнення працівників до вісімнадцяти років з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається (крім додержання загального порядку звільнення), тільки за згодою районної (міської) служби у справах дітей. При цьому звільнення з підстав, зазначених в пунктах 1 (скорочення чисельності або штату), 2 (виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі) і 6 (поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу) статті 40 КЗпП, провадиться лише у виняткових випадках і не допускається без подальшого працевлаштування.

 

Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості

 

 

«Гаряча лінія» державної служби зайнятості змінила графік роботи

 

Важлива інформація для клієнтів служби зайнятості!

Безкоштовна «гаряча лінія» державної служби зайнятості 0800 50 99 66 працює за новим графіком.

На ваші запитання чекають з понеділка по четвер з 08.00 до 17.00, у п’ятницю – з 08.00 до 15.45.

Субота, неділя та святкові дні – вихідні.

Нагадуємо, що дзвінки з мобільного безкоштовні.

 

Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості

 


23.11.2020

Роз’яснює Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості:

5 нюансів трудових відносин між працівником та фізичною особою-підприємцем

Фізичні особи-підприємці (ФОП) становлять досить вагому частку від усіх роботодавців. Втім, не завжди оформлення трудових відносин ФОПа з працівниками відбувається в повній відповідності з вимогами законодавства. При цьому слід мати на увазі, що на фізичних осіб-підприємців поширюються ті ж нормативно-правові акти, які регулюють підприємницьку діяльність, що й на юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин (ст. 54 Цивільного кодексу України). Тож з метою недопущення помилок у діяльності ФОПа, державна служба зайнятості пропонує звернути увагу на низку специфічних положень, що регулюють трудові відносини  між найманим працівником та даною категорією роботодавців.

1. Особливі вимоги до укладення трудового договору. 

Трудовий договір між фізичною особою-підприємцем та найманим працівником укладається письмово в двох примірниках (п. 6 ч. 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України). Один із примірників трудового договору має зберігатися у працівника. Починаючи з 2015 року, реєструвати такий трудовий договір в державній службі зайнятості не треба. Таким чином, при укладенні трудових договорів після 1 січня 2015 року не потрібно керуватися Порядком реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю (Порядок), що затверджений Наказом Мінсоцполітики від 08.06.2001 № 260. Нумерацію укладених трудових договорів підприємець веде самостійно. В усьому іншому оформлення трудових відносин між ФОПом та працівником таке ж, як і для юридичної особи (роботодавець має видати наказ про прийняття працівника на роботу, зробити відповідний запис у його трудовій книжці, сповістити податковий орган перед допуском працівника до роботи тощо).

2. Визначеність типової форми трудового договору. 

Форма трудового договору між працівником і фізичною особою-підприємцем, яка використовує найману працю, затверджена Наказом Мінсоцполітики від 08.06.2001 № 260. Сторони можуть вносити в зазначену форму зміни та доповнення за умови, що вони не будуть погіршувати становище працівників та суперечити законодавству України.

3. Специфічні підстави й порядок припинення трудових відносин. 

Додатковою підставою для припинення дії трудового договору є призов ФОПа на військову службу або направлення його на альтернативну (невійськову) службу (п. 3 ч. 1 ст. 36 КЗпП). Окрім того, трудовий договір може бути розірваний у разі призову або мобілізації ФОПа під час особливого періоду (п. 10 ч. 1 ст. 40 КЗпП). У такому випадку дозволяється не погоджувати звільнення найманого працівника з профспілкою (абз. 10 ч. 1 ст. 43-1 КЗпП). Стаття 47 КЗпП зобов'язує ФОПа провести при звільненні розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку із внесеним записом; у разі мобілізації ФОПа зазначені обов’язки мають бути виконані протягом місяця після демобілізації без застосування санкцій та штрафів. Щодо розірвання трудових договорів, які були укладені до 01.01.2015 і зареєстровані в службі зайнятості, то під час звільнення працівника потрібно звернутися до служби зайнятості для зняття договору з реєстрації (ці питання врегульовано в пунктах 9-16 Порядку). У випадку смерті роботодавця – фізичної особи-підприємця – трудові відносини між сторонами припиняються достроково, це визначено в Листі Мінпраці від 05.03.2003 р. № 06/2-2/51.

4. Спрощені вимоги до ведення кадрової документації та ухвалення локальних актів. 

Фізична особа-підприємець має оформляти локальні акти, укладати трудові договори в письмовій формі, вести трудові книжки працівників та може вести книгу реєстрації локальних актів, розробляти правила внутрішнього трудового розпорядку (їх вправі затвердити трудовий колектив, який може складатися навіть з одного найманого працівника), вести табель обліку робочого часу тощо. Водночас чинним законодавством про працю не передбачено обов'язку ФОПа мати штатний розпис. Про це йдеться в листі Мінсоцполітики від 21.05.2019 N 34/0/23-19/133. Укладення колективного договору є обов'язковим лише для юридичних осіб. Деякі питання, які можуть бути врегульовані колективним договором, допустимо врегулювати іншим нормативним актом. Зокрема, положенням, яким може бути визначено строки виплати заробітної плати та її розміри в першу половину місяця (ст. 24 Закону України «Про оплату праці»). Форми і системи оплати праці та інші питання, визначені у ст. 97 КЗпП, погоджуються з профспілкою або іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудового договору у фізичних осіб-підприємців без створення юридичної особи з правом найму, та фізичних осіб, які використовують найману працю, пов'язану з наданням послуг, зберігаються безпосередньо у працівників (пункт 2.21-2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, що затвердженої спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту від 29.07.93 № 58). При цьому ФОП не веде книгу обліку бланків трудових книжок і вкладишів, а також книгу обліку руху трудових книжок і вкладишів до них (вимоги п. 7.1 Інструкції 58 поширюються лише на підприємства).

5. Лояльні норми щодо санкцій за недотримання трудового законодавства. 

Усі фізичні особи-підприємці мають дотримуватись трудового законодавства, а усі працівники (незалежно від місця роботи) мають рівні трудові права. Проте чинним законодавством закріплено особливий підхід у питаннях притягнення до відповідальності за недотримання правил. Так, статтею 265 КЗпП встановлені менш суворі санкції у випадку, коли порушниками виступають певні категорії роботодавців. Зокрема, у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) до юридичних осіб та ФОПів, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку І - ІІІ груп, застосовується попередження. У разі ж повторення порушення накладаються фінансові санкції. Ці норми покликані, передусім, обмежити негативні наслідки саме для фізичних осіб, адже ФОПи складають 70% платників єдиного податку. Підкреслимо, що найбільша кількість ФОП у 2019 році знаходилась на другій групі платників єдиного податку – 581 тисяча підприємців (44,5%).

 

5 речей, які треба знати про трудовий контракт

Трудове законодавство України передбачає декілька різновидів договорів між працівником та роботодавцем. Зокрема, замість стандартного трудового договору у деяких випадках може бути укладено контракт. За своєю природою він є різновидом трудового договору, який передбачає вищий ступінь договірної свободи. Письмова форма контракту дозволяє більш чітко визначити права й обов’язки сторін. Укладення контрактів регулюється статтею 21 Кодексу законів про працю України, а також низкою законодавчих актів, зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору» від 19 березня 1994 р. № 170 (Постанова 170). Відповідно до цих актів контракт визначається як особлива форма трудового договору, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, зокрема дострокового, можуть встановлюватися за угодою сторін.

Тож, розглянемо докладніше, чим відрізняється контракт від трудового договору та чому його укладення може бути вигідне сторонам трудових відносин.

1. Укладення контракту дозволяється у визначених законами випадках.

Сфера застосування контракту визначається законами України. Зокрема, можливість укладення контракту передбачають Закони України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», «Про фермерське господарство», «Про товарну біржу». Іноді укладення контрактів з певною категорією працівників є обов’язковим (див. Закони України «Про залізничний транспорт», «Про культуру»). Контракт оформляється в двох примірниках, що мають однакову юридичну силу і зберігаються у кожної зі сторін контракту. За згодою працівника копію укладеного з ним контракту може бути передано профспілковому чи іншому органові, уповноваженому працівником представляти його інтереси, для здійснення контролю за додержанням умов контракту (п. 8 Постанови 170). В інших аспектах оформлення працівників на роботу за контрактом таке ж саме, як і під час оформлення за трудовим договором (роботодавець має видати наказ про зарахування працівника в штат, зробити відповідний запис у його трудовій книжці, сповістити податковий орган тощо). На таку категорію працівників поширюються норми трудового законодавства України, проте з низкою доповнень і винятків.

2.   Контракт укладається на певний строк.

Трудовий контракт укладається, як правило, на певний строк. В одних випадках закони чітко визначають часові межі укладення контрактів (Закон України «Про культуру» у ст. 21 дозволяє укладати контракти терміном від одного до трьох років). Тоді як в інших сферах діяльності законодавець не обмежує мінімальну й максимальну тривалість контракту, віддаючи це питання на розсуд сторін трудових відносин (див. ст. 15 Закону України «Про залізничний транспорт»). Встановлений термін дії контракту певною мірою погіршує становище працівника, хоча водночас може мотивувати до більш продуктивної праці. За два місяці до закінчення строку чинності контракту за угодою сторін його може бути продовжено або укладено на новий строк (п. 24 Постанови 170).

3.   Встановлено особливі умови розірвання контракту.

Трудові відносини можуть бути припинені з підстав, передбачених контрактом (п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП). Це означає, що контракт може містити додаткові підстави його розірвання достроково. Вигода для роботодавця полягає в тому, що укладення контракту, як правило, передбачає конкретні вимоги до якості й обсягу роботи. А недосягнення потрібного результату дозволяє звільнити працівника у спрощеному порядку. Припинення трудових відносин з підстав, передбачених контрактом, не вважається звільненням з ініціативи роботодавця. Тому у таких випадках на працівника не поширюються гарантії від звільнення, передбачені для членів профспілок, вагітних жінок і матерів, які мають малих дітей, тимчасово непрацездатних тощо. Для працівника встановлення додаткових, порівняно із законодавством, підстав припинення трудових відносин дозволяє ставити питання про компенсацію свого хиткого становища, приміром, вищою оплатою праці. У разі невиконання або неналежного виконання сторонами зобов'язань, передбачених у контракті, його може бути розірвано достроково з попередженням відповідної сторони за два тижні (п. 22 Постанови 170).

4. Умови контракту є конфіденційними.

Роботодавець зобов'язаний забезпечувати конфіденційність умов контракту. У свою чергу особи, у яких за службовими повноваженнями є доступ до інформації, зафіксованої в контракті, не мають права її розголошувати. Вимоги конфіденційності не поширюються на умови контракту, що регулюються чинним законодавством, та по відношенню до органів, які здійснюють контроль за їх додержанням (див. п. 6 Постанови 170).

5. У контракті можуть бути закріплені додаткові пільги й гарантії для працівника.

Контракт може містити додаткові умови щодо організації праці та матеріального забезпечення працівника. У контракті можуть бути передбачені додаткові пільги, гарантії та компенсації за рахунок коштів роботодавця. Як правило, вони зводяться до забезпечення житлом, транспортом, засобами зв’язку тощо. Контракт повинен передбачати зобов'язання роботодавця щодо компенсації моральної та матеріальної шкоди, заподіяної працівникові у разі дострокового розірвання контракту роботодавцем з підстав, не передбачених чинним законодавством та контрактом.

Нагадуємо, що для реєстрації в державній службі зайнятості, особа, яка шукає роботу, серед інших документів подає трудову книжку (цивільно-правовий договір чи інший документ, який підтверджує припинення останнього виду зайнятості).

 

5 речей, які треба знати про трудові книжки

Світ стрімко діджиталізується, тому на порядку денному – перехід від паперових до електронних трудових книжок. Поки що паперова трудова книжка залишається основним документом  про  трудову діяльність працівника і вона ж уможливлює реалізацію певних його прав. Та незалежно від того, в якій формі фіксуватиметься трудовий шлях людини, деякі правила діятимуть і в подальшому. Зрозуміти значення цього документу для працівника дозволяє «Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників», що затверджена спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту № 58 від 29.07.93 р. (далі – Інструкція). Звернімо увагу на деякі гарантії, пов’язані з веденням трудових книжок:

1. Внесення запису до трудової книжки – елемент оформлення трудових відносин. 

Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності або у фізичної особи понад 5 днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню (пункт 1.1 Інструкції). Без трудової книжки приймаються на роботу тільки ті особи, які працевлаштовуються вперше (п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 р. № 301 «Про трудові книжки працівників»). Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше 5 днів з дати прийняття на роботу. Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом.

2. Трудова книжка фіксує всі професійні здобутки працівника.

До трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про винаходи  і  раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди (пункт 2.2 Інструкції). Відомості про стягнення до трудової книжки не заносяться.

3. Трудова книжка додатково сприяє реалізації права на пенсію. 

Нині Пенсійний фонд України веде електронний Реєстр застрахованих осіб. Проте законодавство встановлює додаткові гарантії, що пов’язані з наявністю страхового стажу. Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації  робочих  місць,  і має відповідати найменуванню  Списків виробництв, робіт, професій, посад і  показників,  що  дають  право на пільгове пенсійне забезпечення. Це передбачає пункт 2.14 Інструкції.

4. Видача й заповнення трудової книжки має важливе значення при звільненні. 

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок (ст.47 Кодексу законів про працю України). Відповідно до ст. 235 КЗпП України, якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало подальшому працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу. У разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Слід нагадати, що у справах про звільнення працівник може звернутися до суду з позовом у місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (ст. 233 КЗпП). Якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган у цей день надсилає йому поштове повідомлення із повідомленням про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника (п. 4.2 Інструкції).

5. Трудова книжка забезпечує отримання послуг у період безробіття. 

Для отримання статусу зареєстрованого безробітного особа, яка шукає роботу, серед інших документів, подає до центру зайнятості трудову книжку (цивільно-правовий договір чи документ, який підтверджує припинення останнього виду зайнятості). Зареєстрований безробітний зобов’язаний під час кожного відвідування центру зайнятості мати з собою трудову книжку та документ, що посвідчує особу. Це передбачає Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, що затверджений Постановою КМУ №792 від 19 вересня 2018 р. У трудовій книжці безробітного посадова особа центру зайнятості робить запис про початок, поновлення, скорочення та припинення виплати допомоги по безробіттю. У разі припинення виплати допомоги по безробіттю всі записи, внесені до трудової книжки особи, засвідчуються особистим підписом посадової особи та печаткою центру зайнятості (Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності, що затв. Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 06.04.2020 № 624).

 

Служба зайнятості долучається до реалізації проєкту «Платформа соціального згуртування і професійної підтримки»

 

Днями, у приміщенні Кіровоградського обласного центру зайнятості відбулася робота зустріч представників обласного центру зайнятості та керівника громадської організації «Фонд» Професійний розвиток» Євгенія Орехова.

«Одним із основних орієнтирів досягнення результатів діяльності організації є розвиток соціального діалогу, як основного інструмента формування сфери праці, підтримання комфортних умов та відносин на ринку праці, побудова якісних професійних взаємовідносин», – зазначив представник громадської організації.

Є.Орехов повідомив, що серед проєктів, які громадська організація  реалізовує наразі є  проєкт спрямований на підтримку та сприяння працевлаштуванню вразливих мешканців Кропивницького та області, а також на підтримку підприємницької ініціативи, самозайнятості, мікропідприємництва та професійного зростання незайнятого населення «Платформа соціального згуртування і професійної підтримки». Керівник громадської організації назвав міжнародних партнерів, які допомагають реалізовувати цей проєкт, напрямки їхньої діяльності та категорії громадян, якими вони опікуються.

Під час зустрічі  відбулось обговорення окремих аспектів співпраці, у т.ч. шляхом проведення спільних заходів, у т.ч. у режимі онлайн, для тих, хто шукає або хоче змінити місце роботи.

У свою чергу, Богдан Стоян, заступник директора обласного центру зайнятості, повідомив, що обласний центр зайнятості має певний досвід співпраці з громадськими організаціями, які опікуються питаннями зайнятості безробітних громадян, підвищенням їхніх професійних компетенцій на ринку праці, а також реалізовують проєкти, що спрямовані на розвиток підприємницької ініціативи безробітних громадян, у т.ч. учасників АТО/ООС та внутрішньо переміщених осіб.

«Співпраця служби зайнятості та громадської організації «Фонд» Професійний розвиток» – це ще одна можливість допомогти незайнятим громадянам адаптуватися до сучасних умов ринку праці, яка відіграє значну роль у сприянні працевлаштуванні таких осіб», – зауважив наостанок Б.Стоян.

Результатом зустрічі стало досягнення домовленостей, які сприятимуть реалізації активних програм сприяння зайнятості безробітних громадян.

 


20.11.2020

Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості інформує:

Нові можливості: служба зайнятості пропонує сервіси безробітним для професійного розвитку

Введення карантинних та обмежувальних заходів, внесло в наше життя певні зміни. Головне – бачити у цих змінах не проблеми, а можливості для нового зростання і розвитку, у т.ч. професійному.

Державною службою зайнятості запроваджено для безробітних електронні сервіси, які допоможуть кожному користувачу оцінити власні здібності та навички, розвинути їх або отримати ті, які необхідні для вдалого працевлаштування:

Також актуальними є онлайн сервіси для пошуку роботи, зокрема:

  • «Інтерактивна мапа вакансій», яка дає можливість дистанційно, за допомогою ґаджетів чи персонального комп’ютера, здійснювати пошук актуальних вакансій у містах та районах області, за посадою та заробітною платою;
  • «Персональний кабінет шукача роботи», у якому зареєстрований безробітний може створити власне резюме, підібрати роботу, отримати інформацію щодо нарахувань та виплат допомоги по безробіттю, а також іншу корисну інформацію, пов'язану з працевлаштуванням.

Крім того, з актуальною інформацією щодо послуг служби зайнятості та ситуації на ринку праці безробітні можуть ознайомитись на інтернет-ресурсі державної служби зайнятості «Єдине соціальне середовище».

 

У листопаді безробітні Кіровоградщини зможуть безкоштовно здобути 15 професій

У листопаді поточного року безробітні громадяни, які зареєстровані у службі зайнятості, можуть безкоштовно пройти професійне навчання за 15 спеціальностями.

Навчання здійснюється у  Центрах професійно-технічної освіти державної служби зайнятості (ЦПТО ДСЗ)  – спеціалізованих навчальних закладах сучасного європейського рівня для дорослого населення. ЦПТО ДСЗ створені для ефективної підготовки висококваліфікованих робітників шляхом професійного навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації.

До мережі ЦПТО ДСЗ входять 11 навчальних закладів, що розміщені у Дніпрі, Івано-Франківську, Краматорську, Львові, Одесі, Полтаві, Рівному, Сєвєродонецьку, Сумах, Харкові та Херсоні.

У листопаді навчання здійснюватиметься в Одеському, Сумському та Харківському ЦПТО за такими професіями: контролер-касир, лицювальник-плиточник, муляр, обліковець з реєстрації бухгалтерських даних, перукар (перукар-модельєр), покоївка, продавець продовольчих товарів, продавець непродовольчих товарів, робітник з комплексного обслуговування й ремонту будинків, слюсар-сантехнік, столяр, токар, тракторист-машиніст сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва, фрезерувальник, штукатур.

Також безробітні Кіровоградщини матимуть змогу  пройти у Одеському ЦПТО курси цільового призначення за навчальними програмами «Підприємницька діяльність у сфері малого бізнесу» та «Сучасні технології бухгалтерського обліку та фінансової звітності».

Для безробітних громадян, які зареєстровані в службі зайнятості, професійне навчання здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Якщо вас зацікавила можливість професійного навчання за вказаними професіями, за більш детальною інформацією звертайтеся до центрів зайнятості та філій обласного центру зайнятості.

 

Для кваліфікованих робітників – ризик безробіття мінімальний

Зміни, що відбуваються на ринку праці області, пов'язані із підвищенням попиту на кваліфіковану робочу силу. До того ж, брак кваліфікованих кадрів характерний для багатьох галузей.

Сьогодні роботодавці сталять вимоги не тільки до напряму і до рівня освіти, а й, перш за все, до конкретних навичок і досвіду роботи претендентів на працевлаштування.

Значна кількість підприємств відчуває потребу у кваліфікованих кадрах за робітничими професіями, зокрема, токарях, шліфувальниках, слюсарях-інструментальниках, фрезерувальниках та інших.

Попитом на ринку праці області користуються професії, пов'язані з наявністю високого рівня освіти і кваліфікації: економісти, юристи і бухгалтери високої кваліфікації, менеджери різних рівнів. Не вистачає медичних працівників, вчителів у сільській місцевості.

 

Гід з державних послуг допоможе зорієнтуватися у нових е-сервісах

З початком карантинних обмежень електронізація взаємин з різними державними органами увійшла у нашу повсякденність. Це стосується, зокрема, й можливості онлайн реєстрації в державній службі зайнятості та отримання статусу безробітного для власників цифрового підпису через портал «Дія». 

Черговою віхою стало створення Міністерством цифрової трансформації України своєрідного путівника для користувачів – Гіду з державних послуг – порталу з інформацією про всі послуги, що надаються органами виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Відтепер на сервісі доступна інформація про 1170 послуг – місце надання, строки, вартість, необхідні документи, а також спосіб оскарження результатів неналежним чином наданих послуг. Сервіс постійно оновлюється і невдовзі на портал буде перенесено 100% державних послуг в Україні. Послуги розподілено за 17 категоріями залежно від сфери діяльності та 36 життєвими подіями. Придбати нерухомість, змінити місце прописки чи відкрити бізнес – усю необхідну інформацію щодо офіційних реєстрацій та отримання необхідних послуг можна легко знайти на Гіді. Перейти на портал можна за цим посиланням.

Привертає увагу зручний для користувача інтерфейс, в якому послуги згруповані не за суб’єктами, а за різними життєвими подіями та ситуаціями, близькими кожній людині. Наприклад:

  • «Я потребую соціального захисту»
  • «Мене цікавлять трудові правовідносини»
  • «Я планую займатися незалежною професійною діяльністю» тощо.

Варто наголосити, що Гід з державних послуг – це офіційне джерело інформації. Якщо орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування під час надання певної послуги вимагатиме довідку, про яку не згадано на Гіді, посилання на цей портал є аргументом для громадян не надавати додаткові документи.

На Гіді з державних послуг працює зворотний зв’язок. Якщо користувач не знайшов інформацію про потрібну йому послугу чи виявив помилку в наявній інформації, можна скористатися зворотним зв’язком – і послуга обов’язково з'явиться на сервісі. Такий двосторонній зв'язок допомагає покращити сервіс, визначити найбільш популярні послуги та виявити проблемні напрямки.

Державна служба зайнятості закликає громадян більш активно користуватися онлайн порталом «Дія» для отримання державних послуг, зокрема, й соціального захисту у разі настання безробіття.

Нагадаємо, що з дати запуску порталу «Дія», тобто з 26 квітня цього року вже понад 15 тисяч громадян зареєструвалися в службі зайнятості завдяки цьому сервісу. З інструкцією щодо можливостей електронної реєстрації та оформленню виплат допомоги по безробіттю можна ознайомитися за посиланням.

 


24.10.2020

Чи виплачується допомога по безробіттю тим, хто працював неофіційно?

Якщо молода людина має вік до 35 років і не має страхового стажу, тобто вперше шукає роботу, то їй буде призначена допомога по безробіттю у мінімальному розмірі (на період карантину і 30 днів після його закінчення – 1 тис грн) строком на 180 календарних днів.

Якщо ж людина старша за 35 років і не має страхового стажу, то, згідно з чинним законодавством,  вона не має права на виплату такої допомоги.

Кіровоградський обласний центр зайнятості


24.10.2020

Чи правомірні дії роботодавця, який не виплачує особі заробітну плату в період стажування чи випробувального терміну?

Вирішуючи питання прийому на роботу кандидата роботодавець має право проводити з ним співбесіду з метою визначення відповідності його професійних знань, вмінь та навичок встановленим вимогам. Не завжди, за результатами такої співбесіди, у роботодавця є можливість встановити чи в повній мірі відповідає працівник роботі, яка йому доручається. В таких випадках, при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі про прийняття на роботу.

Період випробування на працівника поширюється законодавство про працю. В тому числі це стосується оплати праці. Умова щодо виплати заробітної плати в період випробування є обов’язковою.

Нормами Кодексу законів про працю України визначені категорії громадян для яких випробування не може бути встановлене.

Це, зокрема, неповнолітні, молодь після закінчення професійно-технічних та вищих навчальних закладів, особи, які пройшли стажування з відривом від основної роботи, особи з інвалідністю, направлені на роботу відповідно до рекомендації МСЕК, особи, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців, внутрішньо переміщені особи.

Строк випробування не може перевищувати 3-х місяців, а в окремих випадках, за погодженням з профспілками, не може перевищувати 6 місяців.

Одним із різновидів професійного навчання зареєстрованих безробітних є стажування. Таке стажування є підвищенням кваліфікації безробітного з метою набуття практичних умінь та навичок для виконання професійних обов’язків за професією або на посаді, на яку претендує безробітний у роботодавця.

В період стажування зареєстрований безробітний продовжує отримувати допомогу по безробіттю, якщо її строк виплати не закінчився.

Отримання допомоги по безробіттю не є замінником заробітної плати. Під час стажування особа не може безпосередньо працювати. Така особа підвищує свою кваліфікацію та набуває практичні навички.

Наприклад, якщо мова йде про стажування на посаді продавця продовольчих товарів, то безробітний не може самостійно торгувати в магазині. Він має набувати практичні навички поряд з основним працівником. Зрозуміло, що при цьому він і виконує певну роботу. Стажування оформлюється відповідними документами.

Відділ взаємодії з роботодавцями Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості


24.10.2020

Які правові наслідки виникають для безробітного у разі його нелегального працевлаштування?

Порядком реєстрації безробітних передбачено, що реєстрація безробітного припиняється з початку зайнятості особи. Під такою зайнятістю мається на увазі, зокрема, працевлаштування за наймом на умовах трудового договору, укладення цивільно-правового договору про виконання робіт чи надання послуг. Реєстрація безробітного припиняється також у разі встановлення факту виконання ним оплачуваної роботи чи надання послуг.

Оптимальним, при працевлаштуванні безробітного, є повідомлення ним безпосередньо центру зайнятості про такий факт. Якщо безробітний працевлаштований за направленням ЦЗ, він подає корінець такого направлення, заповнений роботодавцем. Якщо безробітний працевлаштувався самостійно, він повідомляє про це кар’єрного радника та подає заяву про припинення реєстрації. При цьому вносяться записи до його трудової книжки про припинення виплати допомоги по безробіттю, у разі якщо така виплата ще не закінчилась.

Окрім повідомлення про свій факт працевлаштування самим безробітним, ЦЗ отримує таку інформацію також в результаті розслідування страхових випадків і отримання інформації з персоніфікованої звітності про сплату єдиного внеску. Проходить певний проміжок часу, але в будь-якому випадку така інформація надходить до ЦЗ.

Безробітним рекомендується не допускати одночасного отримання ДБ та працевлаштування і своєчасно інформувати про це ЦЗ.

Якщо така інформація приховується, то безпідставно отриманні кошти будуть стягнуті з безробітного.

У випадку працевлаштування без належного оформлення трудових відносин зрозуміло, що дані персоніфікованого обліку до ЦЗ не надійдуть.

Але, як вже було зазначено, встановлення факту виконання безробітним оплачуваної роботи чи надання послуг є підставою для припинення його реєстрації в ЦЗ. Інформація про такі факти, зокрема, може надійти від органів Держпраці, які проводять контрольні заходи щодо легалізації трудових відносин. Тому, якщо такі факти будуть встановлені, безпідставно отриману допомогу по безробіттю також слід буде повернути.

Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості


24.10.2020

При працевлаштуванні працівника до фізичної особи-підприємця раніше необхідно було реєструвати трудовий договір у державній службі зайнятості. Чи діє такий порядок зараз?

Статтею 24-1 Кодексу законів про працю України було передбачено, що у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи підприємець мав зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості. З 01.01.2015 року зазначена норма втратила чинність. Трудові договори не потрібно реєструвати в центрах зайнятості.

Ті працівники, які зареєстрували трудові договори раніше і звільняються зараз з роботи, мають можливість звернутись з підприємцями для зняття договорів з реєстрації, відповідні записи будуть внесені до договору та трудової книжки працівника. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України, яким затверджено порядок реєстрації трудового договору, на поточний момент не скасовано.

Договір підприємця з найманим працівником має бути оформлений обов’язково в письмовій формі. При цьому фізичні особи-підприємці можуть використовувати форму договору, яка затверджена наказом Мінпраці та соцполітики. Пункти щодо реєстрації в центрах зайнятості договорів необхідно виключити.

Щодо роботи у підприємців слід також зазначити, що на відміну від роботи у юридичної особи, трудова книжка зберігається на руках у працівника. Відміна процедури реєстрації трудових договорів в ДСЗ не скасувала цю норму інструкції про порядок ведення трудових книжок.

Людмила Міщенко, провідний фахівець відділу взаємодії з роботодавцями Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості


24.10.2020

До служби зайнятості – по роботу, а не по допомогу по безробіттю

На сьогодні, на жаль, є потреба у розвіюванні «вузького погляду» на діяльність державної служби зайнятості. У розумінні окремих громадян, служба зайнятості виконує виключно функції «віконця каси», що видає допомогу по безробіттю. Таке судження є неправильним. Адже, у першу чергу, відповідно до статті 22 Закону України «Про зайнятість населення» основними завданнями державної служби зайнятості є:

  • сприяння громадянам у підборі підходящої роботи;
  • надання роботодавцям послуг з добору працівників;
  • участь в організації проведення громадських та інших робіт тимчасового характеру;
  • сприяння громадянам в організації підприємницької діяльності, зокрема щляхом надання індивідуальних та групових консультацій;
  • організація підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації безробітних з урахуванням поточної та перспективної потреб ринку праці;
  • проведення професійної орієнтації населення.

Виплата допомоги по безробіттю –лише частина соціальних гарантій для кожної людини, запорука того, що у період пошуку роботи вона матиме засоби для існування. Безробіття – це страховий випадок, право на матеріальне забезпечення під час якого гарантовано Конституцією України.

З березня 2020 року мінімальний розмір допомоги по безробіттю для застрахованих осіб складає 1800 грн, а для незастрахованих – 1000 грн.

Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості


13.10.2020

Які послуги можуть отримати учасники АТО/ООС в службі зайнятості Кіровоградщини?

У службі зайнятості демобілізовані військовослужбовці можуть отримати весь комплекс передбачених послуг з:

  • підбору підходящої роботи;
  • здійснення професійної орієнтації;
  • проведення комп’ютерного діагностичного тестування з метою виявлення професійних схильностей;
  • організації та здійснення професійного навчання безробітних;
  • організації участі в громадських та інших  роботах тимчасового характеру;
  • надання інформаційних та юридичних консультацій.

Особи, звільнені з військової служби після участі у проведенні антитерористичної операції, з числа осіб з інвалідністю до отримання права на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», мають право на отримання ваучера для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 207 від 20.03.2013 «Про затвердження Порядку видачі ваучерів для підтримання конкурентоспроможності осіб на ринку праці».

Дія цього Порядку не поширюється на:

  • осіб, які не мають професійно-технічної або вищої освіти;
  • осіб, які проходили протягом останніх трьох років перепідготовку за рахунок коштів Фонду державного соціального страхування на випадок безробіття (Абзац дев’ятий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 779 від 30.09.2015);
  • осіб, які зареєстровані в центрах зайнятості як безробітні.

Вартість ваучера встановлюється в межах вартості навчання і не може перевищувати десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на момент прийняття рішення про його видачу.

Олена ЧУМАЧЕНКО,

начальник відділу активної підтримки безробітних Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості


13.10.2020

Як розраховується розмір допомоги по безробіттю?

Розмір допомоги по безробіттю розраховується для кожного клієнта індивідуально.

Він залежить від:

  • страхового стажу людини;
  • підстави звільнення;
  • розміру заробітної плати за останні 12 місяців.

Максимальний розмір допомоги по безробіттю не може перевищувати 4 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (наразі це 8 788 грн).

Розмір мінімальної допомоги по безробіттю у період карантину становить 1 000 грн.

Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості


13.10.2020

Як зареєструватися у центрі зайнятості через портал державних послуг ДІЯ?

Державні послуги онлайн – це швидко та зручно.

Для власників цифрового підпису доступна реєстрація в службі зайнятості як безробітного на порталі Дія. 

Детальніше про те, як саме подати документи і отримати статус безробітного через портал державних послуг Дія, читайте у нашій інфографіці: https://www.dcz.gov.ua/novyna/derzhavni-poslugy-onlayn-ce-shvydko-ta-zruchno

Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості


13.10.2020

Як безробітним Кіровоградщини отримувати інформацію щодо нарахування допомоги по безробіттю онлайн?

Як зареєструвати особистий кабінет, щоб бачити інформацію щодо можливого пошуку роботи, інформаційних заходів служби зайнятості та нарахування допомоги по безробіттю?

Потрібно зайти на сайт Державного центру зайнятості www.dcz.gov.ua та натиснути жовту кнопку «Персональний кабінет» https://cutt.ly/7t99xoD

Уважно прочитати інструкцію та послідовно виконати дії, які в ній прописані https://cutt.ly/yt99nm6

Якщо ви все зробили правильно, автоматично буде створено обліковий запис.

Це лише перший етап реєстрації. Поки що у вас обмежений доступ до даних, які мають відображатися в кабінеті.

Далі потрібно зв’язатися з вашим кар’єрним радником. Він внесе в систему унікальний логін, пароль, а також електронну адресу, і лише тоді в персональному кабінеті відображатимуться розділи:

  • «Взаємодія зі службою зайнятості»;
  • «Інформація для пошуку роботи»;
  • «Відвідування ЦЗ, отримані послуги»;
  • «Семінари та масові заходи»;
  • «Нарахування та виплати»;
  • «Направлення на працевлаштування»;
  • «Профнавчання».

Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості


13.10.2020

Роботодавці Кіровоградщини можуть переглядати стан укомплектування заявлених вакансій онлайн

У Державній службі зайнятості є зручний онлайн-сервіс – електронний кабінет роботодавця, який допомагає зберегти безцінний ресурс – час та зробити чимало важливих справ!

Електронний кабінет роботодавця на сайті https://www.dcz.gov.ua/ дає можливість:

  • переглядати стан укомплектування заявлених вакансій та кількість направлених центром зайнятості претендентів на роботу;
  • подавати звітність до центрів зайнятості онлайн;
  • переглядати актуальні резюме шукачів роботи;
  • створювати вакансії та передавати їх для подальшої модерації спеціалісту центру зайнятості. Далі – фахівець розмістить їх на нашому сайті;
  • отримати інформацію щодо компенсації єдиного внеску та компенсації витрат на оплату праці внутрішньо переміщених осіб.

Зареєструвати свій електронний кабінет можна тут: https://www.dcz.gov.ua/cabinet

Переконайтесь, що це швидко та зручно.

Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості


13.10.2020

Захист від звільнення: топ 5 гарантій

Легальна зайнятість: топ 5 переваг

Серед переліку переваг легальної зайнятості, багато хто насамперед називає захист від незаконного звільнення з роботи. І це правильно, адже законодавство про працю гарантує стабільність трудових відносин. Розпрощатися з працівником, що працює за трудовим договором і знає свої права, роботодавцям буває нелегко. Через це власникам доводиться утримуватись від свавільних рішень. Карантин змусив багатьох громадян усвідомити цінність відповідних правових норм. У контексті розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця слід розуміти про такі плюси:

1. Звільнити працівника можна лише на певних підставах. 

Загальні підстави для звільнення з роботи передбачає ст. 40 Кодексу законів про працю України «Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу». Підстави для звільнення, що передбачені для спеціальних суб’єктів, містить ст. 41 КЗпП «Додаткові підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу з окремими категоріями працівників за певних умов».

2. Необхідним є дотримання процедури звільнення

Кожна з підстав для звільнення працівника передбачає дотримання певної процедури. Відповідно до КЗпП, звільнення на підставі скорочення чисельності/штату передбачає обов'язкову виплату вихідної допомоги (ст.44), а також процедуру попередження про звільнення не пізніше, ніж за 2 місяці до дати звільнення (ст.49-2), а на підставі невиконання трудових обов’язків – за умови відбирання пояснень стосовно причин вчиненого проступку (ст.149).

3. Існують обставини, коли звільнення неприпустиме. 

Не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за п. 5 ст. 40 КЗпП), а також у період перебування працівника у відпустці (це стосується і відпусток по догляду за дитиною). Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

4. Окремі категорії осіб користуються додатковим захистом. 

Розірвання трудового договору з певних підстав може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу профспілки, членом якої є працівник (ст. 43 КЗпП). Звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства потребує згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (ст. 252 КЗпП). Також існують суб’єкти, звільнення яких допускається у виняткових випадках:

а) вагітні жінки, матері з дітьми до 3 років, одинокі матері з дітьми віком до 14 років (ст. 184 КЗпП); 

б) неповнолітні працівники (ст. 198 КЗпП).

5. Існує можливість поновлення прав у суді.

У разі звільнення працівника з ініціативи роботодавця, він зобов'язаний у день звільнення з роботи видати йому копію наказу про звільнення  (ст. 47 КЗпП). У місячний термін після отримання цього наказу працівник може оскаржити його до суду. Судовий збір за подачу позову не сплачується (ст. 5 Закону України «Про судовий збір»). Цивільний процесуальний кодекс України допускає можливість розгляду таких справ у спрощеному порядку. При винесенні рішення про поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогул; рішення про поновлення на роботі підлягає негайному виконанню  (ст. 235 КЗпП). За кожен день вимушеного прогулу працівник отримує середній заробіток. 

Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості


13.10.2020

Який документ підтверджує участь безробітних у виборах?

Залучення до роботи у виборчих комісіях, у т.ч. безробітних, здійснюється шляхом укладання цивільно-правового договору.

Порядок їх укладення регламентується постановою Центральної виборчої комісії від 25 червня 2020 року № 111 «Про Порядок залучення спеціалістів, експертів, технічних працівників для забезпечення здійснення повноважень виборчих комісій під час підготовки та проведення місцевих виборів».

Цією ж постановою затверджено форму довідки про надання послуг (виконання робіт) під час підготовки та проведення місцевих виборів.

Юридичний сектор Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості


28.09.2020

Яка квота встановлена для працевлаштування осіб з інвалідністю на підприємстві?

 

Відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю» встановлено, що для роботодавців, які використовують найману працю встановлений норматив робочих місць для осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, – у кількості одного робочого місця.

 

Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості

 

 

Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості ділиться «фішками» для роботодавців.

Сьогодні розкажемо вам про зручний онлайн-сервіс – електронний кабінет роботодавця. Користуючись ним, ви збережете безцінний ресурс – час, але зробите чимало важливих справ!

Електронний кабінет роботодавця на сайті https://www.dcz.gov.ua/ дає можливість: 

  • переглядати стан укомплектування заявлених вакансій та кількість направлених центром зайнятості претендентів на роботу;
  • подавати звітність до центрів зайнятості онлайн;
  • переглядати актуальні резюме шукачів роботи;
  • створювати вакансії та передавати їх для подальшої модерації спеціалісту центру зайнятості. Далі - фахівець розмістить їх на нашому сайті;
  • отримати інформацію щодо компенсації єдиного внеску та компенсації витрат на оплату праці внутрішньо переміщених осіб.

Зареєструвати свій електронний кабінет можна тут  https://www.dcz.gov.ua/cabinet

 

Як наразі здійснюється обслуговування клієнтів служби зайнятості на Кіровоградщині?

В усіх міськрайонних центрах зайнятості та філіях Кіровоградського обласного центру зайнятості відновлено прийом громадян, тож безробітні повинні відвідувати кар’єрного радника за встановленим графіком.

Незалежно від того, як працює центр зайнятості (дистанційно або у звичному режимі), фахівці служби продовжують шукати актуальні вакансії та підбирати персонал для клієнтів-роботодавців.

Права та обов'язки зареєстрованих безробітних тут: https://www.dcz.gov.ua/storinka/prava-ta-obovyazky-zareyestrovanyh-bezrobitnyh

Правила взаємодії безробітних із центром зайнятості в період карантину: https://www.dcz.gov.ua/node/3272 

Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості

 

Робота у виборчих комісіях: чи буде враховано це до страхового  стажу?

Якщо особа на платній основі здійснює повноваження члена виборчої комісії чи враховується їй цей період в страховий стаж при виплаті допомоги по безробіттю?

 

Якщо непрацююча особа, на платній основі, здійснює повноваження члена виборчої комісії або виконує функції спеціаліста чи технічного працівника, з нею укладається цивільно-правовий договір. Форми договорів передбачені відповідними постановами Центральної виборчої комісії. Згідно договору, виборча комісія, серед іншого, зобов’язується здійснити оплату виконаних робіт.

Нормами законодавства, що регулює питання сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, передбачено, що юридичні особи, у тому числі виборчі комісії, які використовують працю фізичних осіб за цивільно-правовими договорами, є платниками єдиного внеску. Частина такого єдиного внеску надходить також до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Законодавство про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття передбачає, що до страхового стажу при призначенні допомоги по безробіттю належить період, протягом якого особа підлягала страхуванню.

Юридичний відділ Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості

 

 

Якщо безробітні є членами виборчих комісій і беруть участь виключно у підведенні підсумків голосування на місцевих виборах в Україні, чи повинні вони зніматись з обліку в центрі зайнятості?   

        

Відповідно до статті 212 Виборчого кодексу України, праця, яка пов'язана з організацією підготовки і проведення виборів особами, визнаними в установленому законом порядку безробітними, не є підставою для зняття цих осіб з обліку в центрах зайнятості як таких, що шукають роботу, або для припинення виплати їм допомоги по безробіттю.

Таким чином, оплачувана робота члена виборчої комісії не є підставою для припинення його реєстрації як безробітного, та припинення виплати йому допомоги по безробіттю.

Члени виборчої комісії можуть виконувати свої повноваження з оплатою праці як протягом усього періоду повноважень комісії, так і протягом частини періоду повноважень, у тому числі, в день голосування та дні встановлення підсумків голосування.

І в тому, і в іншому випадку члени комісій не позбавляються статусу безробітного.

 


17.09.2020

Робота в Нацполіції: у Кропивницькому розповіли, як стати правоохоронцем

 

Днями, у Кіровоградському міськрайонному центрі зайнятості за участі старшого інспектора сектору організації відбору та проведення атестування Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області Юлії Кармаліти для безробітних громадян відбувся міні-ярмарок вакансій.

Фахівчиня  поінформувала присутніх про умови та переваги проходження служби в патрульній поліції, соціальні гарантії для поліцейських та порядок відбору. Також присутніх ознайомлено з регламентом набору співробітників: від заявки на участь, тестування, медичного обстеження, перевірки рівня фізичної підготовки, психологічного тестування до співбесіди та спеціальної перевірки.

«Найперше, щоб стати поліцейським, слід заповнити он-лайн заяву та подати документи. Це може зробити житель чи жителька будь-якого населеного пункту віком від 20 до 40 років», – повідомила Ю. Кармаліти.

Зазначалося, що поліція – це вдалий старт для тих, хто прагне змін і відчуває в собі сили робити реальні кроки для їх втілення.

         Під час заходу безробітні активно спілкувались з роботодавцем, ставили питання, на які отримали вичерпні відповіді.

У результаті проведеного заходу, бажаючі поповнити ряди поліції отримали більш детальну інформацію та домовилися про зустріч з відповідними керівниками підрозділів.

 

Д. Петренко, провідний фахівець з питань зайнятості Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості

 

 

Як розраховується розмір допомоги по безробіттю?

 

Розмір допомоги по безробіттю розраховується для кожного клієнта індивідуально.

Розмір виплати допомоги по безробіттю залежить від страхового стажу, підстави припинення трудових відносин та розміру заробітної плати, отримуваної громадянином перед звільненням.

Умови, тривалість та розмір виплати допомоги по безробіттю визначений статтями 22 та 23 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р. № 1533-III (зі змінами).

Відповідно до Закону застрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу) залежно від страхового стажу:

  • до 2 років - 50 відсотків;
  • від 2 до 6 років - 55 відсотків;
  • від 6 до 10 років - 60 відсотків;
  • понад 10 років - 70 відсотків.

Застраховані особи, які протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців мають право на допомогу по безробіттю у мінімальному розмірі, який встановлюється Правлінням Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Допомога по безробіттю не може перевищувати чотирикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом.

 

 

Легальна робота: плюси в оплаті праці

В умовах карантину чимало громадян стали розмірковувати щодо можливих переваг офіційного працевлаштування. Адже, уклавши трудовий договір з роботодавцем, працівник має право на отримання лікарняного та допомоги по безробіттю, а також – захист від раптового звільнення. 

Державна служба зайнятості завжди займала принципову позицію в цьому питанні, пропонуючи шукачам роботи виключно легальні вакансії. Водночас деякі громадяни впевнені, що їх зарплата при офіційному працевлаштуванні буде нижчою через оплату податків і зрештою вигоди будуть нівельовані. Це не так! Ми хочемо нагадати норми Кодексу законів про працю України, які свідчать про суттєві переваги легальних трудових відносин для працівників.

Назвемо перші п’ять плюсів, які стосуються оплати праці:

1. Право на зарплату в розмірі, який не може бути меншим, ніж це встановлено законом. 

Якщо ви працюєте повний робочий час і виконуєте норми праці, то вам не можуть  платити менше розміру мінімальної зарплати (ст. 95). На важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці та умовами підвищеного ризику для здоров'я працівникам установлюється підвищена оплата праці (ст. 100).

2. Право на збереження заробітку під час відпусток і лікарняних. 

Працівники мають право на  щорічну відпустку зі збереженням заробітної плати (ст. 74). Щодо лікарняних, то  оплата перших 5 днів здійснюється працівнику за рахунок коштів роботодавця, а далі – за рахунок коштів Фонду соціального страхування України. 

3. Право на доплату за надурочні й нічні роботи, а також за роботу у вихідні. 

За погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки (ст. 106). Робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, у грошовій формі у подвійному розмірі (ст. 72). Робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановленому угодами / колективними договорами, але не нижче 20% тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час (ст. 108).

4. Право на оплату в період зупинки чи скорочення діяльності. 

Час зупинення (скорочення) діяльності не з вини працівника, зокрема на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки або встановленого працівникові розряду (окладу) (ст. 113).

5. Право на стягнення коштів за період затримки розрахунку або видачі трудової книжки у день звільнення. 

У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові коштів, підприємство має виплатити  йому середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ст. 117). У разі затримки видачі трудової книжки з вини роботодавця, працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу (ст. 235).

Тож, цінуйте свою працю – працюйте легально!

 

 


04.09.2020

Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості інформує про

заходи соціального захисту населення у січні-серпні 2020 року

 

Протягом січня-серпня 2020 року на обліку в Кіровоградському міськрайонному центрі зайнятості перебувало 5722 безробітних громадян, з яких 60,4% складали жінки, 37,0% – молодь віком до 35 років,  27,7% особи, які мають додаткові гарантії щодо сприяння у працевлаштуванні,  0,5% із числа внутрішньо переміщених осіб та 3,9% із числа демобілізованих військовослужбовців, які брали участь в АТО, 13,1% зареєстрованих безробітних – жителі Кропивницького району.

Статус безробітного станом на 01.09.2020 року мали 3489 осіб, в тому числі 19 осіб із числа внутрішньо переміщених та 122 особи із числа демобілізованих військовослужбовців, які брали участь в АТО.

За січень-серпень 2020 року було працевлаштовано 740 осіб із числа безробітних, в тому числі 4 особи  із числа внутрішньо переміщених та 43 особи із числа демобілізованих військовослужбовців, учасників АТО.

Протягом січня-серпня 2020 року у  громадських та інших роботах тимчасового характеру брали участь 442 особи, в тому числі 2 особи із числа демобілізованих військовослужбовців, учасників АТО. Рівень залучення безробітних громадян до участі у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру склав 7,7%.

З початку року професійне навчання за направленням Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості проходили – 148 осіб, рівень охоплення професійним навчанням становив 2,6%.

Станом на 01.09.2020 року кількість актуальних вакансій становила 618 та 2839 осіб  отримували допомогу по безробіттю.

        

Інформацію підготовлено відділом інформаційних систем

іровоградського міськрайонного центру зайнятості

 


07.07.2020

Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості інформує:

заходи соціального захисту населення у січні-червні 2020 року

 

Протягом січня-червня 2020 року  на обліку в Кіровоградському міськрайонному центрі зайнятості перебувало 4829 безробітних громадян, з яких 59,7 % складали жінки, 35,8 % – молодь віком до 35 років, 23,6%особи, які мають додаткові гарантії щодо сприяння у працевлаштуванні, 0,5% із числа внутрішньо переміщених осіб та 3,4% із числа демобілізованих військовослужбовців, які брали участь в АТО, 12,6% зареєстрованих безробітних – жителі Кіровоградського району.

Статус безробітного станом на 01.07.2020 року мали 3540 осіб, в тому числі 16 осіб із числа внутрішньо переміщених та 125 осіб із числа демобілізованих військовослужбовців, які брали участь в АТО.

За січень-червень 2020 рік було працевлаштовані 494 особи із числа безробітних, в тому числі 2 особи із числа внутрішньо переміщених та 36 осіб із числа демобілізованих військовослужбовців, учасників АТО.

Протягом січня місяця у громадських та інших роботах тимчасового характеру брали участь 420 осіб, в тому числі 2 особи із числа демобілізованих військовослужбовців, учасників АТО. Рівень залучення безробітних громадян до участі у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру склав 8,7 %.

З початку року професійне навчання за направленням Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості проходили – 116 осіб, рівень охоплення професійним навчанням становив 2,4 %.

Станом на 01.07.2020 року кількість актуальних вакансій становила 745. Навантаження на 1 робоче місце становило 5 осіб.

         На 01 липня 2020 року 2909 осіб  отримували допомогу по безробіттю.

 

Інформацію підготовлено
відділом інформаційних систем
Кіровоградського міськрайонного

центру зайнятості

 

У роботодавців Кіровоградщини залишився місяць для подачі звіту про застосування праці громадян квотних категорій

 

Статтею 14 Закону України «Про зайнятість населення» визначено категорії громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню. Для працевлаштування таких громадян роботодавцям (юридичним особам) з чисельністю штатних працівників понад 20 осіб встановлюється квота у розмірі 5 % середньооблікової чисельності штатних працівників за попередній календарний рік. Юридичним особам з чисельністю штатних працівників від 8 до 20 осіб встановлюється квота у розмірі не менше однієї особи (категорія – особи передпенсійного віку).

Наказом Міністерства соціальної політики України від 16.05.2013 № 271 (із змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31.05.2013 за № 841/23373, затверджено Порядок надання роботодавцями державній службі зайнятості інформації про зайнятість та працевлаштування громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, та форму інформації.

Нагадуємо, що роботодавці щороку (не пізніше 01 лютого після звітного року) мають подавати до центрів зайнятості вказану інформацію. За 2019 рік звіт необхідно подати не пізніше 03.02.2020 (01.02.2020 є вихідним днем).

 

Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості

 


15.04.2020 17.00

 

Потрібні лише заяви: процедуру реєстрації у службі зайнятості спрощено

Документи не потрібні: процедуру реєстрації у службі зайнятості спрощено

Процедуру спрощено: відтепер для реєстрації у службі зайнятості потрібні лише заяви

 

Шановні клієнти служби зайнятості!

Ми полегшили процедуру подання документів до центрів зайнятості.

Відтепер це дуже просто. Вам потрібно заповнити лише дві заяви – про надання статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю!

Бланки тут: https://is.gd/6wW4ph та https://is.gd/o8O5Cg.

Як і раніше, заяви Ви можете подати двома способами: на електронну пошту центру зайнятості, де Вам зручно обслуговуватися, або через скриньку для кореспонденції безпосередньо в центрі зайнятості.


Якщо Ви вирішили надіслати заяви електронною поштою:

Заповніть заяви власноруч за зразком і сфотографуйте або відскануйте їх. Далі – надішліть на email центру зайнятості, де ви плануєте перебувати на обліку.
У темі листа зазначте Ваше прізвище, ім’я, по батькові.

Електронні скриньки центрів зайнятості тут: https://is.gd/5duk3J

Якщо ж у Вас є технічна можливість, завантажте заяви, роздрукуйте та заповніть їх. Підпишіть власноруч, відскануйте (чи сфотографуйте) і надішліть на email центру зайнятості. Так само вкажіть у темі листа ваше прізвище, ім’я, по батькові.
Чекайте повідомлення від центру зайнятості щодо ухваленого рішення.

 

Якщо Ви вирішили подати заяви через скриньку для кореспонденції в центрі зайнятості:

Якщо ж у Вас є технічна можливість, завантажте заяви, роздрукуйте та заповніть їх вдома, складіть їх у конверт або з’єднайте в інший зручний спосіб, або
заповніть заяви безпосередньо біля скриньки в центрі зайнятості. Тут слід пам’ятати, що для заповнення заяв вам знадобляться ваші паспортні дані, номер ідентифікаційного коду, дані про освіту та попередню трудову діяльність, тому візьміть документи з собою.
Покладіть заяви в скриньку для кореспонденції (у робочі години робочого дня).
Чекайте повідомлення від центру зайнятості щодо ухваленого рішення.

Нагадуємо, що впродовж 10 днів після завершення карантину до центру зайнятості необхідно буде подати оригінали ваших документів.

  

 


13.03.2020 11:15

Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості інформує: заходи соціального захисту населення у січні-лютому 2020 року

 Протягом січня-лютого 2020 року  на обліку в Кіровоградському міськрайонному центрі зайнятості перебувало 1734 безробітних громадян, з яких 53,9 % складали жінки, 33,7 % – молодь віком до 35 років,  41,3%особи, які мають додаткові гарантії щодо сприяння у працевлаштуванні, 0,7% із числа внутрішньо переміщених осіб  та 7,7 % із числа демобілізованих військовослужбовців, які брали участь в АТО, 13,5% зареєстрованих безробітних – жителі Кіровоградського району.

Статус безробітного станом на 01.03.2020 року мали 1317 осіб, в тому числі 9 осіб із числа внутрішньо переміщених та 103 особи із числа демобілізованих військовослужбовців, які брали участь в АТО.

За  січень-лютий 2020 рік було працевлаштовані 162 особи із числа безробітних,  в тому числі 1особа  із числа внутрішньо переміщених та 13 осіб із числа демобілізованих військовослужбовців, учасників АТО.

Протягом січня місяця  у  громадських  та інших роботах тимчасового характеру брали участь 298 осіб, в тому числі 2 особи із числа демобілізованих військовослужбовців, учасників АТО. Рівень залучення безробітних громадян до участі у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру склав 17,2 %.

З початку року професійне навчання за направленням Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості проходили – 63 особи, рівень охоплення професійним навчанням становив 3,6%.

Станом на 01.03.2020 року кількість актуальних вакансій становила 1041.   Навантаження на 1 робоче місце становило одну особу.

На 01 березня 2020 року 1128 осіб  отримували допомогу по безробіттю.

Інформацію підготовлено відділом інформаційних систем
Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості


Підвищення кваліфікації, від служби зайнятості,  для працюючих осіб

Професійний досвід людини, а також її здібності у сфері праці є одними з основних чинників, що значною мірою впливають на її зайнятість. Служба зайнятості пропонує реальні шляхи щодо можливості підвищення конкурентоспроможності, зокрема вразливих верств населення, на ринку праці шляхом видачі ваучера на навчання.

Ваучер - документ встановленого зразка, що дає особі право на перепідготовку, підготовку на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, спеціалізацію, підвищення кваліфікації у навчальних закладах чи у роботодавця.

За ваучером можна навчатися на фахівців різних галузей економічної діяльності: сільське господарство, будівництво, харчові технології, транспорт, інформаційні технології тощо. Громадяни самостійно визначають професію або спеціальність, за якою будуть отримувати освітні послуги, а також форму та місце навчання.

Ваучер видається одноразово, його оплата здійснюється Фондом загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Детальну інформацію можна отримати у відділі активної підтримки безробітних Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості  тел.: (0522) 24-47-96.

Відділ активної підтримки безробітних
Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості

Для роботодавців, які створюють нові робочі місця - компенсація ЄСВ  від служби зайнятості

Одним із механізмів, спрямованих на стимулювання роботодавців до створення нових робочих місць, - є компенсація фактичних витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Заощадити власні кошти мають право роботодавці, які відповідають нескладним вимогам і готові поповнити свій штат безробітними. Зокрема, на державну підтримку можуть сподіватися фірми та компанії, які на новостворені робочі місця працевлаштовують сиріт або дітей, позбавлених батьківської опіки, звільнених з місць позбавлення волі, молодь, що закінчила (припинила) навчання або звільнилася зі строкової чи альтернативної служби і вперше приймається на роботу, осіб передпенсійного віку, осіб з інвалідністю, батьків з малолітніми дітьми, учасників бойових дій та ін.

Слід відмітити, якщо роботодавець має заборгованість зі сплати єдиного чи страхових внесків, визнаний у встановленому порядку банкрутом або стосовно нього порушено справу про банкрутство, компенсація не виплачується.

Про умови отримання роботодавцем компенсації та інші питання, що пов'язані зі створенням нових робочих місць, можна дізнатися у Кіровоградському міськрайонному центрі зайнятості.

Відділ взаємодії з роботодавцями
Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості

04.02.2020 16:19

Кіровоградський міськрайонний центр зайнятості інформує: заходи соціального захисту населення у січні 2020 року

Протягом січня 2020 року  на обліку в Кіровоградському міськрайонному центрі зайнятості перебувало 1508 безробітних громадян, з яких 53,4 % складали жінки, 33,6 % – молодь віком до 35 років,  41,2% особи, які мають додаткові гарантії щодо сприяння у працевлаштуванні, 0,6% із числа внутрішньо переміщених осіб  та 7,8% із числа демобілізованих військовослужбовців, які брали участь в АТО, 12,4% зареєстрованих безробітних – жителі Кіровоградського району.

Статус безробітного станом на 01.02.2020 року мали 1311 осіб, в тому числі 7осіб із числа внутрішньо переміщених та 103 особи із числа демобілізованих військовослужбовців, які брали участь в АТО.

За  січень місяць 2020 рік було працевлаштовані 71 особа із числа безробітних,  в тому числі 1особа  із числа внутрішньо переміщених та 11осіб із числа демобілізованих військовослужбовців, учасників АТО.

Протягом січня місяця  у  громадських  та інших роботах тимчасового характеру брали участь 132 особи, в тому числі 1особа із числа демобілізованих військовослужбовців, учасників АТО. Рівень залучення безробітних громадян до участі у громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру склав 8,6 %.

З початку року професійне навчання за направленням Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості проходили 48осіб, рівень охоплення професійним навчанням становив 3,2%.

Станом на 01.02.2020 року кількість актуальних вакансій становила 967.   Навантаження на 1 робоче місце становило одну особу.

На 01.02.2020 року 1126 осіб  отримували допомогу по безробіттю.


Інформацію підготовлено відділом інформаційних систем
Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості

 

 Робота відділу рекрутингу Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості у 2019 році

Більше двох років, як  в державній службі зайнятості почали використовувати поняття «рекрутинг» або «підбір персоналу на засадах рекрутингу». Рекрутинг – це сучасно, а головне – актуально. Так можна охарактеризувати цей напрямок роботи служби зайнятості.

Рекрутер працює не лише з роботодавцями та шукачами роботи, які звертаються до служби зайнятості, а з усіма, хто пропонує чи шукає роботу на ринку праці. Основним інструментом діяльності відділу рекрутингу є база шукачів роботи, яка постійно оновлюється та наповнюється, а також використовуються бази даних різних джерел, не тільки служби зайнятості, зокрема, сайти пошуку роботи, соціальні мережі, оголошення в газетах та інші..

Щоденно фахівці з рекрутингу моніторять інформацію про вакансії та про шукачів роботи. Аналізують можливості щодо укомплектування вакансій, спільно з роботодавцем формують «портрет кандидата». Потім ретельно займаються підбором: вивчають резюме шукачів роботи, проводять співбесіди з кандидатами, за потреби пропонують їм пройти відповідні тести. За результатами такого відбору найбільш прийнятну кандидатуру направляють на співбесіду до роботодавця.

Рекрутер підтримує контакти (в основному в телефонному режимі) з шукачами роботи. Його завдання – з’ясувати бажання людини та запропонувати низку вакансій. Також за згодою особи фахівець з рекрутингу зберігає її контактні дані та ключову інформацію щодо бажаної роботи і у разі появи відповідних пропозицій – оперативно інформує.. Крім того, фахівець з рекрутингу складає тексти оголошень про вакансії та розміщує їх в інформаційному секторі центру зайнятості, що пришвидшує і полегшує процес підбору претендентів на вільні робочі місця.

За час своєї роботи рекрутери Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості здобули чималий досвід, стали надійними посередниками між роботодавцем і шукачем роботи. Зокрема, протягом минулого року, відділом рекрутингу Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості проведена така робота:

- залучено до активної співпраці більше сотні роботодавців міста та району;

- проведено близько 20 ярмарків вакансій, участь в яких взяли 30 роботодавців та 300 шукачів роботи;

- проведено 95 онлайн – співбесід, участь в яких взяло 400 безробітних осіб;

- здобуто близько 6000 вакансій з різноманітних джерел;

- проведено понад 3500 співбесід з кандидатами на вільні робочі місця;

- сформовано  банк резюме та відео-резюме шукачів роботи у кількості 4500.

Завдяки кропіткій праці фахівців, методом рекрутингу  працевлаштовано майже 200 осіб, а за кожною цифрою – доля людини, її добробут, віра у власні сили та досягнення поставленої мети!

Якщо ви шукаєте роботу чи працівників, але не маєте можливості щоденно моніторити велику кількість інформаційних ресурсів, звертайтесь до послуг фахівців відділу рекрутингу Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості за адресою: м.Кропивницький, вул.Є.Маланюка,15, телефон: 24-03-98, моб.(050) 011-12-07.

 

Інформацію підготовлено
відділом інформаційних систем та відділом рекрутингу
Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості