Одинадцять років війни, три роки повномасштабної агресії: Україна продовжує боротьбу за свободу
24 лютого 2025 року — дата, що палає у серцях мільйонів українців. Три роки тому росія розпочала повномасштабну, відкриту, нищівну війну проти України, затопивши нашу землю кров’ю, перетворивши домівки сотень і тисяч українців на руїни. Але ця боротьба не почалася вчора — вона триває одинадцять років, відтоді як у лютому 2014 року російські війська вперше перетнули кордон України через Керченську протоку.
Вісім років Україна стримувала ворога на сході, тримаючи лінію оборони, що стала стіною між цивілізацією і варварством. Але 24 лютого 2022 року кремль скинув маску і оголив свою справжню сутність — агресора, що прагне стерти Україну з карти світу. Відтоді наша країна живе у вирі болю, втрат і незламної віри у перемогу.
Ця війна стала випробуванням не лише для України, а й для всього світу. І навіть при значній допомозі партнерів, ворог досі не зупинився, продовжуючи руйнувати наші міста та вбивати українців. Його мета залишається незмінною — знищення української державності, національної ідентичності та загарбання наших територій.
Попри все Україна стоїть. Наші воїни — незламні, наша земля — вільна, а наша боротьба — легендарна, вона вже стала символом спротиву темряві, символом того, що свобода дорожча за життя.
Сьогодні, 24 лютого, кропивничани прийшли до Алей почесних воїнських поховань Далекосхідного і Рівнянського кладовищ, щоб вклонитися Героям – землякам, вшанувати подвиг захисників і захисниць України.
Живі квіти на Алеях Слави лягли від обласної та міської влади. Пам'ять Героїв разом із їхніми рідними вшанували секретар міської ради Олег Колюка та заступник міського голови Сергій Колодяжний.
Літію за загиблими відслужив архієпископ Кропивницький і Голованівський ПЦУ Марк.
За свободу українці платять надзвичайно високу ціну. Війна забирає життя кращих синів і доньок українського народу: тих, хто став нездоланною стіною на шляху зла, хто докладаючи неймовірних зусиль, бореться з окупантами.
Світова стабільність тепер залежить від України. Ми не маємо права на поразку, бо це означало б кінець не лише для нас, а й для всього демократичного світу. В єдності — наша сила. У вірі — наша незламність. У боротьбі — наша перемога. І вона неодмінно настане.
