Юлія Яндович: безбар’єрність – це не про «особливі умови» для когось, а про рівні можливості для усіх
У Кропивницькому реалізується перший етап проєкту "Безбар'єрний маршрут", який охоплює близько 1,5 км вулиць: Театральної, Великої Перспективної, Архітектора Паученка та Шевченка. На цих ділянках демонтують старе покриття, щоб облаштувати нове з тактильною плиткою, пониженими бордюрами та елементами доступності.
Проєкт покликаний об'єднати ключові соціальні об'єкти, такі як Центр надання адміністративних послуг, Центр підтримки ветеранів та заклади охорони здоров’я, соціальної сфери, освіти, культури, об’єкти торгівлі, банківські установи тощо.
Про хід реалізації проєкту «Безбар’єрний маршрут», якість робіт, участь ветеранів у тестуванні міського простору та важливість спільної відповідальності за зміни на території громади розповіла заступниця начальника головного управління ЖКГ Кропивницької міської ради Юлія Яндович.
— На якому етапі зараз реалізація проєкту?
— Ми вже вийшли на завершальний етап першої черги. Станом на сьогодні близько 90% запланованих робіт виконано по вулицях Архітектора Паученка та Великій Перспективній. По Великій Перспективній залишилося облаштувати зупинку громадського транспорту — очікуємо на її доставку. Паралельно виготовляються металеві поручні, які будуть встановлені одразу після монтажу зупинки.
На вулиці Архітектора Паученка тривають фінальні роботи — встановлення урн та усунення незначних недоліків плиткового покриття, виявлених технічним наглядом.
Вулиця Театральна готова майже на 50%, тут робочий процес триває щоденно. На ділянці вулиці Шевченка від Михайлівської до Кропивницького виконано близько 60%, а на відрізку від Великої Перспективної до Михайлівської — приблизно 30%.
Ми працюємо в активному режимі, плануємо завершити всі об’єкти у встановлені терміни. Так, трапляються деякі відхилення — це звичайна практика під час будь-якого будівництва, людський фактор. Але всі вони не критичні й оперативно усуваються.
Для громади важливо, що реалізація важливого соціального проєкту здійснюється за рахунок консолідованого бюджету — коштів державного, обласного та міського рівнів, і це гарний приклад партнерства задля комфорту громади.
— Облаштування яких саме елементів передбачає проєкт і як ви забезпечуєте якість виконання робіт?
— В облаштуванні на території міста безбар’єрного простору ми використовуємо виключно сертифіковану плитку, яка відповідає національним і європейським стандартам. Вона проходить випробування на морозостійкість, зносостійкість і протиковзкість. Різна фактура плитки — це не дефект, а продумана система навігації.
Гладка плитка — для комфортного проходу.
Рифлена або тактильна — для орієнтування людей із порушеннями зору.
Жовта плитка з рисочками вказує напрямок руху,
Плитка з півсферами — попереджає про перешкоду або зміну рельєфу.
У цьому проєкті ми не просто приймаємо роботу у виконавців — ми контролюємо її на всіх етапах: від підготовки основи до укладання плитки, перевіряємо стики, шви, ухили. Технічний нагляд здійснюється щодня на місці, усі відхилення фіксуються і виправляються одразу.
— Містяни часто цікавляться, навіщо відокремлюється прифасадна зона.
— Так, це важлива частина проєкту. Ми називаємо її прифасадна зона — це частина тротуару, що прилягає до фасадів будинків, магазинів, аптек чи офісів. Саме там розташовані вхідні групи, сходи, пандуси — тому ми відокремлюємо її від основної, безбар’єрної доріжки. Це потрібно, щоб люди з порушенням зору могли безпечно орієнтуватися в просторі. Інша фактура та колір покриття допомагають на дотик зрозуміти, що поруч може бути вхід чи сходи.
А безбар’єрна доріжка — це рівна, без перепадів і виступів зона, призначена для вільного, безпечного руху всіх пішоходів. Так ми створюємо логіку простору, де зрозуміло, де можна впевнено йти, а де варто зважати на зміну покриття.
— Чи беруть участь у тестуванні маршруту люди з інвалідністю або ветерани?
— Так, і це для нас дуже важливо. Ми не просто проєктуємо — ми тестуємо простір разом із тими, хто реально ним користується. Наші ветерани, які є амбасадорами безбар’єрності, беруть участь у перевірці доступності маршрутів, пандусів, зупинок. Їхній досвід допомагає нам бачити деталі, які не завжди помітні проєктувальникам.
Так само ми отримуємо зворотний зв’язок від людей із різними формами інвалідності — саме їхній досвід робить простір справді зручним для всіх. Це спільна робота — проєктантів, підрядників, міської влади і самих користувачів.
— Як ви оцінюєте динаміку і взаємодію на об’єктах?
— Роботи перебувають в активній фазі. Ми постійно виїжджаємо на місце, проводимо робочі наради з технаглядом і підрядниками. Усі недоліки одразу фіксуються та виправляються. Це робочий процес, який ми тримаємо під постійним контролем. Впевнена, що завершимо в строки. А головне — мешканці вже бачать результат: оновлені тротуари, вирівняні ділянки, зрозумілий і зручний простір для руху.
— Що для вас особисто означає безбар’єрність?
— Безбар’єрність — це не про когось. Це про всіх нас. Про можливість кожного — мами з візочком, ветерана на колісному кріслі, літньої людини чи дитини — пересуватись містом без відчуття перешкод. Це коли місто говорить із людиною однією мовою — мовою зручності, доступності, поваги.
Ми не створюємо «особливі умови». Ми створюємо нормальні умови життя — комфортні, зрозумілі, людяні.
І саме це є показником сучасного, зрілого міста.
