Життя обірвалося на Донеччині: у Кропивницькому провели у засвіти Героя-захисника
Донецька область стала одним із символів героїчного опору російським агресорам. Символом незламності, героїзму, доблесті українських Воїнів. А ще - глибокої скорботи за тими, хто пожертвував життям, захищаючи рідну землю від російської навали.
Саме на Донеччині обірвалися життя кропивничанина Іллі Мєдвєдєва.
Сьогодні, 08 квітня, траурна процесія на честь полеглого у бою воїна з Кропивницького зупинилася на Загальнонаціональну хвилину мовчання на площі Героїв Майдану в обласному центрі, а останню земну шану громада віддала земляку - Герою на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища.
Страшна війна продовжує без жалю забирати найкращих синів і доньок, викарбовуючи їхні імена у наших серцях і на скрижалях історії України.
У боротьбі за волю країни, виконуючи бойове завдання, віддав своє молоде життя Ілля Мєдвєдєв, із позивним «КАСЛ». Захиснику було лише 21 рік…
Народився Ілля 08 січня 2003 року у селі Панчеве на Кіровоградщині. Згодом родина переїхала до міста Новомиргород, де і пройшло його дитинство та шкільні роки.
Ілля ріс допитливим хлопчиком, був розумним, кмітливим, любив багато читати та мав гарну пам'ять, брав участь у конкурсах, а згодом - в олімпіадах з різних предметів, де здобував призові місця. Із малих років дуже полюбив твори Тараса Шевченка та знав їх напам'ять, захоплювався історичною літературою, та особливу увагу приділяв історії своєї країни.
Щоб бути сильним і загартовувати силу духу Ілля Мєдвєдєв почав займатися спортом. Казав: - «Це для того, щоб я міг, коли потрібно захистити свою маму та усіх кому буде потрібна моя допомога».
У 2020 році Ілля закінчив Новомиргородську загальноосвітню школу № 2 та за високі досягнення у навчанні отримав «золоту медаль».
Того ж року він вступив до Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка на факультет іноземних мов, перекладач англійської та німецької мови. Навчався на «відмінно».
Але закінчити виш Іллі не судилося. Він був на другому курсі, коли розпочалася повномасштабна війна, яка назавжди забрала усі мрії, сподівання та задуми хлопчини.
Як справжній патріот Ілля вирішив стати на захист своєї країни. На той час йому було лише 19 років та він мав сильний дух, міцну волю, сміливе гаряче серце і непохитну віру у перемогу і краще мирне життя.
Від перших днів повномасштабного вторгнення, з 25 лютого 2022 року Ілля Мєдвєдєв ніс службу в 121-й окремій бригаді територіальної оборони на Херсонському напрямку.
Згодом пройшов відбір у Києві та був переведений до Третьої штурмової бригади. Служив на посаді кулеметника штурмового відділення 2. Брав безпосередню участь в зоні бойових дій на найгарячіших напрямках бойового зіткнення в Донецькій області: Бахмутському, Авдіївському, в боях за Авдіївку, Красногорівку, Орлівку, стикався з ворогом у ближньому бою.
За час служби був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Хрест хоробрих», мав статус ветерана війни – учасника бойових дій.
Під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Орлівка Покровського району Донецької області Ілля Мєдвєдєв потрапив під масований артилерійський обстріл зі сторони ворога. Із 13 березня 2024 року він офіційно вважався зниклим безвісти.
До останнього мама та рідні вірили і сподівались на краще. На жаль дива не сталось, ДНК-експертиза підтвердила загибель воїна. Він до кінця стояв зі зброєю в руках на захисті батьківщини.
Солдат Ілля Мєдвєдєв загинув 13 березня 2024 року під час виконання заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Мужній воїн, надійний побратим. Він був щирою, чесною, справедливою, надзвичайно відповідальною людиною, небайдужою до чужого горя і готовою підтримати.
У глибокій скорботі залишились мама, сестра та бабуся Іллі.
Панахиду за загиблим відслужив архиєпископ Кропивницький і Голованівський Православної церкви України Марк.
Наші захисники і захисниці – як янголи-охоронці, не вмирають, а повертаються на небо – вони завжди залишаються жити поряд із нами як приклад для наслідування.
Схилимо голови і вшануємо пам'ять нашого героя-захисника хвилиною мовчання. Слава йому! Вічна і світла пам'ять!
