У Кропивницькому розробляють історико-архітектурний опорний план міста
Упродовж трьох днів, із 29 по 31 жовтня, у Кропивницькому працювала група фахівців з Українського державного інституту культурної спадщини, які вивчали історичний ареал міста та визначали зони пам’яток культурної спадщини.
До складу групи, яка виконує замовлення управління містобудування та архітектури міської ради Кропивницького на розробку історико-архітектурного опорного плану, увійшли чотири фахівці — три наукові співробітники та голова УНК ICOMOS, керівник відділу популяризації та збереження об’єктів культурної спадщини західного регіону Українського державного інституту культурної спадщини Микола Гайда.
Науковці вивчали та фіксували пам’ятки культурної спадщини Кропивницького.
- Щоб ознайомитися із містом, необхідно було його обійти, відчути його історичний дух, - зазначив учасник групи Андрій Гусак. - Історико-архітектурний опорний план міста робиться для того, щоб зафіксувати межі історичного ареалу, пам’ятки архітектури та історії, яких у Кропивницькому близько шестисот.
За словами науковців, натурні дослідження необхідні для визначення етапів формування міста та коефіцієнту історичної забудови. На наступних етапах роботи ця інформація допоможе визначати межі історичного ареалу, який увійде до історико-архітектурного опорного плану, що складатиметься з графічної та описової частини - історичної довідки.
Начальниця відділу з охорони культурної спадщини Надія Лісняк зауважила, що розроблення історико-архітектурного опорного плану є головною вимогою містобудівного законодавства та складовою роботи, яка ляже в основу коригування генерального плану міста.
- Сьогодні позиція Мінрегіону та нового Кабінету Міністрів України полягає в тому, що території, які не відкоригують свої генеральні плани з врахуванням історико-архітектурних опорних планів, не будуть отримувати кошти Державного фонду розвитку регіонів, - наголосила Надія Лісняк. - Головна мета розробки цього містобудівного документа – забезпечення збереження пам'яток та об'єктів культурної спадщини. Історико-архітектурний опорний план повинен визначити центральну історико-архітектурну зону, де діють обмеження щодо поверховості, щільності забудови та видів функціонального призначення земель. Проект також охопить архітектурні пам’ятки, які знаходиться за межами центральної частини міста.
По завершенню розробки містобудівного документа обов’язково відбудуться громадські слухання. Необхідність таких обговорень обумовлена тим, що місцеві архітектори та історики по-різному визначають знаковість тих чи інших об’єктів культурної спадщини.
- Чимало кропивничан є власниками майна, яке знаходиться в центральному історичному ареалі міста, тому їм важливо знати, що в цій частині буде обмежене розташування реклами, білбордів, сітілайтів, проведення будь-яких ремонтно-реставраційних робіт, - наголосила Надія Лісняк. - Все це буде відбуватись у відповідності до розробленого плану та рекомендацій до нього.
