Свій обов’язок виконали до кінця: у Кропивницькому попрощалися з Героями-захисниками
Кропивницький знову у жалобі. Сьогодні, 25 червня, містяни провели в останню путь Героїв, які стояли на захисті свободи і незалежності рідної землі – солдатів Сергія Стояна, Володимира Бучука, Юрія Гульдаса, молодшого сержанта Ростислава Коропа. Страшна війна продовжує без жалю забирати найкращих синів і доньок, викарбовуючи їхні імена у наших серцях і на скрижалях історії України.
Сергій Стоян народився 8 січня 1988 року у Кропивницькому. Освіту здобув у гімназії «Сучасник». Згодом продовжив навчання в кібернетико-технічному коледжі. Брав участь у Помаранчевій революції. Працював у волонтерському русі. Трудову діяльність розпочав на будівельних майданчиках міста.
В лютому 2026 року Сергія Стояна мобілізували до лав Збройних Сил України. Після проходження навчання служив на посаді оператора безпілотних літальних апаратів. Мав статус ветерана війни, учасника бойових дій.
Серце воїна зупинилося 18 червня 2026 року під час проходження лікування. Йому було 38 років.
У пам’яті рідних, друзів, Сергій Стоян назавжди залишиться надзвичайно позитивною, щирою та доброзичливою людиною. Він умів підтримати у важку хвилину, зарядити оптимізмом, знайти добре слово для кожного.
В жалобі залишилися батьки і сестра.
Володимир Бучук народився 14 липня 2005 року у Кропивницькому. Освіту здобув у «Новомиколаївській гімназії». Згодом вступив до Регіонального центру професійної освіти, де здобув спеціальність «Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів». Після здобуття професії працював на станції технічного обслуговування. Згодом прийняв рішення вступити до лав Національної Гвардії України.
З грудня 2023 року перебував на військовій службі за контрактом у Стрілецькій роті.
До навчання та служби ставився сумлінно. Постійно працював над підвищенням своїх професійних знань та вмінь.
З вересня 2025 року Володимир Бучук брав участь у бойових діях на Покровському напрямку, мужньо захищаючи незалежність і територіальну цілісність України.
Серце героя зупинилося 27 листопада 2025 року під час виконання бойового завдання з відсічі та стримування збройної агресії російської федерації проти України, в районі населеного пункту Новоекономічне, Донецької області.
Йому назавжди лишилося 20 років…
Володя любив життя, мав багато планів і мрій на майбутнє, але понад усе вважав своїм обов'язком захищати рідну землю та свій народ. Його мужність, відвага і самопожертва назавжди залишаться прикладом справжнього патріотизму та любові до України.
В жалобі залишилися: батьки, сестра та племінники, бабуся.
Ростислав Короп народився 21 березня 1999 року у Кропивницькому. Освіту здобув у ліцеї «Максимум». Згодом отримав вищу освіту у «Приватному інституті державного та муніципального управління».
З перших днів повномасштабного вторгнення став на захист України у лавах Національної гвардії України. Вірний військовій присязі та українському народові, він мужньо боронив рідну землю та брав участь у боях за Серебрянський ліс, Кліщіївку, Макіївку, Липці, Мирноград.
За проявлену мужність, стійкість і самовідданість Ростислав Короп був нагороджений орденом «За мужність», почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Хрест Хоробрих», мав статус ветерана війни, учасника бойових дій.
Найбільшою гордістю Ростислава був маленький син, якого, на жаль, він зміг побачити тільки при народженні. Війна забрала у нього можливість бути поруч із родиною, бачити, як зростає його дитина.
Серце героя зупинилося 18 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання пов’язаного із захистом Батьківщини.
Йому було 26 років…
Ростислав Короп був гарним батьком, люблячим чоловіком, гордістю батьків
У глибокій скорботі залишилися: дружина, син, батьки, сестра.
Юрій Гульдас народився 6 вересня 1985 року у Кропивницькому. Освіту здобув в «Інноваційній гімназії». По закінченню закладу освіти вступив до Регіонального центру професійної освіти, де здобув спеціальність слюсаря з ремонту автомобілів. Пройшов строкову службу. Трудовий досвід здобув у товаристві «Гранд – Кар’єр», колеги відзначали його як професійного і надійного працівника.
В січні 2025 року Юрія Гульдаса мобілізували до лав Збройних сил України. Пройшовши навчання, служив на посаді навідника десантно-штурмового відділення.
Серце воїна зупинилося 21 березня 2025 року під час виконання бойового обов’язку в бою за Україну, її свободу і незалежність, в районі населеного пункту Костянтинопіль Волноваського району.
Йому було 39 років.
У пам’яті рідних, друзів і всіх, хто знав Юрія, він назавжди залишиться доброю, чуйною та життєрадісною людиною.
В жалобі залишилися: мама, сестра, племінник.
Доземний уклін нашим захисникам і захисницям! Вічна пам'ять Героям нашого часу!
