Стали ангелами на небі: у Кропивницькому в останню путь провели одразу п’ятьох захисників-Героїв

Четвер, 15 лютого 2024 17:09

Знову скорботний день для усіх кропивничан сьогодні, 15 лютого. На Далекосхідному кладовищі в останню путь провели одразу п’ятьох захисників-Героїв: молодшого сержанта Володимира Кошовенка, солдата Ігоря Нижборського, майора Андрія Литюгу, старшого солдата Ігоря Градобоєва та старшого солдата Олександра Степанова. Вони стали на захист своїх родин, своєї рідної землі і свободи України і заплатили за це найвищу ціну — власні життя.

Володимир Кошовенко народився 19 червня 1962 року в селі Велика Виска Кіровоградської області. Навчався у Кіровоградській загальноосвітній школі №5. Закінчив вище професійне училище № 4. Навчався в медичному виші.

17 років працював на заводі «Червона Зірка», потім в охоронному підприємстві «Сакура», далі - приватним підприємцем на Колгоспному ринку.

Був учасником Євромайдану. Із 2014 року брав безпосередню участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей у складі 57-ої окремої мотопіхотної бригади, був командиром відділення в званні – молодший сержант. Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в Антитерористичній операції» та іншими відомчими нагородами.

Від  початку повномасштабної агресії російської федерації проти України 24 лютого 2022 року, не роздумуючи, пішов захищати країну. Перебував на посаді командира відділення територіальної оборони міста Кропивницького.

У червні 2023 року, після звільнення зі служби за віком, не міг залишатися осторонь у такий важкий для країни час. Створив Благодійну Організацію Благодійний Фонд «Ветеран», який допомагає людям по всій території України та продовжує це робити і сьогодні.

На жаль, 12 лютого 2024 року серце патріота, захисника зупинилося. Володимир Кошовенко назавжди залишиться у спогадах рідних і близьких доброю та порядною людиною, надійним побратимом, щирим другом. Він був міцним плечем для родини, люблячим сином, батьком та братом.

Ігор Нижборський народився 21 січня 1981 року у селищі Казанка Миколаївської області. Навчався у місцевій загальноосвітній школі №1. У 2002 році закінчив Кіровоградське вище професійне училище №9 за спеціальністю «радіотехніка».

Більше 20 років він працював електромонтажником на фірмі «Астра». Всі знали його як першокласного спеціаліста.

У лютому 2023 року Ігор Нижборський став до лав Збройних Сил України та виступив на захист рідної землі. Служив на посаді радіотелефоніста стрілецького взводу.

Солдат Ігор Нижборський загинув 08 лютого 2024 року внаслідок артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Первомайське Покровського району Донецької області під час виконання бойових завдань.

Він назавжди залишиться у пам’яті своїх рідних, друзів, земляків відкритою, цілеспрямованою, доброю, щирою людиною, завжди готовою прийти на допомогу. Без люблячого чоловіка, батька, турботливого сина, брата залишились батьки, дружина, син та брат воїна.

Андрій Литюга народився 29 вересня 1991 року у місті Суми. Закінчив місцеву загальноосвітню школу №27. Був творчою дитиною, займався туризмом. З червоним дипломом закінчив Сумське професійно-технічне училище №16 за спеціальністю «кухар-кондитер». Але зрозумів, що його покликання – бути військовим.

У 2012 році вступив на військову службу за контрактом до лав Збройних сил України.

Із 2014 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, операції об’єднаних Сил. Відзначений Президентом України - орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Був нагороджений нагрудним знаком Командувача Сил спеціальних операцій «Іду на Ви» IV ступеня, відзнакою «За звитягу та вірність» та іншими відомчими нагородами.

У 2018 році Андрій Литюга закінчив Одеську військову академію та був призначений на посаду командира групи спеціального призначення військової частини у  Кропивницькому. У липні 2020 року призначений на посаду командира роти спеціального призначення.

Із початком повномасштабної агресії росії проти нашої Держави брав активну участь у захисті своєї Батьківщини, виконував бойові завдання на територіях Харківської, Донецької, Запорізької областей. Був нагороджений відзнакою Міністра оборони України “Вогнепальна зброя”, відомчими нагородами.

Із листопада 2023 року служив на посаді старшого офіцера оперативно–планової групи штабу загону спеціальних операцій.

Майор Андрій Литюга загинув під час виконання службових обов’язків 11 лютого 2024 року.  Він був справжнім воїном. Всі знали Андрія Литюгу як віддану, чесну та надійну людину, справжнього патріота, вірного друга та побратима.  Без рідної людини залишились батьки, дружина, син, донька та брат.

Ігор Градобоєв народився 27 червня 1993 року в Кропивницькому. Закінчив загальноосвітню школу №26. Із 2011 року почав трудову діяльність на підприємстві «Гідросила», де і працював до 2018 року.

Пройшов військову строкову службу та до 2021 року служив за контрактом в лавах Збройних Сил України.

Від початку повномасштабного вторгнення росії на територію України не вагаючись став на захист батьківщини. Служив на посаді старшого оператора військової частини. Брав участь у боях на найгарячіших напрямках фронту: у Харківській, Донецькій та  Луганській областях.

04 лютого 2024 року, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Шевченкове Харківської області старший солдат Ігор Градобоєв був важко поранений. Серце Героя зупинилося 09 лютого 2024 року.

Він назавжди залишиться у пам’яті своїх рідних, земляків, друзів спокійною, доброзичливою, чесною і щирою людиною, надійним другом, люблячим сином, чоловіком та батьком. Залишились мама, дружина, донька 13 років та маленький синочок, якому 7 місяців.

Олександр Степанов народився 24 січня 1984 року у Кропивницькому. Навчався в загальноосвітній школі №32. Закінчив Кіровоградський професійний ліцей за спеціальністю «кухар-кондитер». Після навчання працював на різних посадах підприємств міста. Останнім часом - у товаристві «Агроспецсервіс».

У лютому 2023 року Олександр Степанов добровільно став на захист нашої країни, приєднався до лав Збройних Сил України. Служив на посаді стрільця – помічника гранатометника.

Старший солдат Олександр Степанов загинув 02 лютого 2024 року, під час виконання службових обов’язків, поблизу населеного пункту Терни Краматорського району на Донеччині.

Він був відкритою, товариською людиною. Працьовитий, відповідальний, завжди готовий підтримати друзів, колег. Без рідної людини залишились дружина захисника, син та брат.

Вічна і світла пам'ять Героям!

Панахиду відслужив архієпископ Кропивницький і Голованівський Православної церкви України Марк.

Використані фото: https://suspilne.media/regions/kirovohrad-region/

Усі новини