Міський голова Кропивницького Андрій Райкович – будуємо місто разом!

П'ятниця, 28 лютого 2020 09:49

Джерело: https://www.pravda-kr.com.ua

Фото: Ігор Демчук

 

Для будь-яких змін потрібен час. А щоб зрушити з місця справи, рух яким не давали дуже давно, – зусиль треба в рази більше. Так само і місто не може змінитися в один момент. Потрібні щоденна і системна робота керівництва, виважені рішення і правильно розставлені пріоритети. Жителі помічають зміни тільки тоді, коли вони відобразилися особисто на них. Втім інфраструктуру швидко не розбудуєш. Є проблеми, які в місті не вирішувалися роками, – цілі мікрорайони були відрізані від зручного транспортного сполучення, десятки років водії користувалися аварійним так званим Полтавським мостом, стояли в заторах під аркою, а на деяких віддалених територіях навіть не було зупинок! Так, змін хочеться тут і зараз і ключовий показник ефективності роботи міського голови – це те, з якою швидкістю місто стає комфортнішим. До 2015 року Андрій Райкович займався власним проектом – м’ясокомбінатом «Ятрань» – і розвивав місто, створюючи з нуля робочі місця, чесно сплачуючи податки і наповнюючи бюджет. Майже п’ять років тому більшість жителів обласного центру віддали йому свої голоси і довірили розбудову міста. Що уже вдалося реалізувати і які ще є плани – він розповів «КП».

 

– У якому стані ви прийняли місто і які вже зміни можна помітити?

– У здоровому стані прийняли місто і його стан не погіршився, а чи став кращим – хай скажуть люди, бо найкращим індикатором змін є не думка міського голови, а думка людей. Але я виділив п’ять років свого життя служінню інтересам громади і щоб реалізувати надзвичайно важливі для міста проекти.

 

– Масштабний проект «Арка» – його чекало все місто. Чому раніше не вдавалося реалізувати?

– Коли ставиш перед собою ціль – за нею не одразу йде реалізація. Треба підготувати проект, знайти бюджет. «Арка» проектувалася три роки. На думку фахівців, це був надскладний проект не лише технічно й інженерно, а й організаційно, бо призупинити роботу діючої залізниці, головної магістралі, яка проходить через центр України, – це вимагало дуже великих зусиль. Нині люди користуються цим шляхопроводом, і якби провести експеримент, закривши його на тиждень, то це була б чітка оцінка важливості цього об’єкта дорожної інфраструктури міста. Це вже був би транспортний колапс.

 

– Транспортне питання – одне з найгостріших, яке потрібно було вирішувати?

– Ви пам’ятаєте, що було з транспортом ще кілька років тому? Люди скаржилися на відсутність безкоштовного проїзду, що пільговиків не поважають – не пускають, виганяють, що немає габаритного транспорту і черги на зупинках. Нині пенсіонери безкоштовно їздять на сучасному комунальному транспорті – і ніяких скарг. Ми маємо одну з найнижчих цін за проїзд у громадському транспорті – у тролейбусах дві з половиною гривні, в автобусі – чотири гривні. Це була моя позиція – тільки новий комунальний транспорт, а не той, що вже використовувався. У 2016 році тільки починалися розмови про тролейбуси з автономним ходом, а у нас вони вже ефективно перевозять пасажирів. Я горджуся тим, що вдалося вирішити багато транспортних проблем. Для міста – це досягнення.

 

– Селище Нове тепер також входить до складу міста.

– Ми зробили велику справу як для майбутнього міста, так і для новенців – об’єдналися в єдину в територіальну громаду. Ми взялися довести рівень соціальних, комунальних і транспортних послуг у селищі Новому до рівня обласного центру і ми це робимо. Перші нові автобуси пустили туди.

 

– Особливість нашого міста – що все поряд. Втім були тупикові мікрорайони. Вдалося ліквідувати цю проблему?

– Ви знаєте, для мене це один із маркерів комфортної території. Ми прагнемо створити такі умови, щоб у нашому компактному місті часу на транспортні сполучення витрачалося якнайменше. Комфорт жителі вимірюють за часом, за який вони можуть дістатися з однієї точки міста в іншу – до місця роботи, відпочинку, лікарню, на автовокзал чи залізницю. Наприклад, з Великої Балки ми в рази скоротили час, збудувавши добротну вулицю, – тепер можна доїхати вже за 15 хвилин до потрібного об’єкта. А я думаю, як з’єднати мостом Балашівку й Лелеківку. Коли через Балашівку їде потяг – утворюється затор. А якщо комусь потрібна медична допомога? А якщо комусь потрібно на вокзал? Це проблема і незручності, саме через які в тому районі житловий фонд дешевший, хоча він добротний. Як на мене, це вкрай важливі проекти, які додають місту значимості, роблять його сучасним і привабливим для інвестора. Балашівка у цьому контексті – важлива територія.

 

– Люди хочуть бачити зміни одразу – на рівні свого двору, а не лише міста.

– Звичайно, можна розділити весь бюджет на ремонт дахів, прибудинкових територій і тротуарів. Людям це дійсно потрібно. Але, якщо у відкритому діалозі показати всю перспективу і масштабність містобудування, якщо народ трохи вивести із двору, то я переконаний, більшість зрозуміє, як місту необхідно мати капітально відремонтовану і Полтавську і Вокзальну, власне всі магістралі.

 

– Ремонти доріг – це вже ближче до кожного містянина. Які зрушення в цьому напрямку?

– Є скептики, які постійно говорять, що все в місті погано і дороги не всюди зроблені. Так, дійсно, у Кропивницькому 510 кілометрів доріг і тільки 300 з них – із твердим покриттям. Є над чим працювати. Але! Вулиці Короленка, Полтавська, Кропивницького, Калузька, Пермська – та вже десяток відремонтовані практично з нуля. Від вулиці Васнецова до Полтавського мосту теж завершимо ділянку. Це вже зараз відкрито говориться, що Полтавський міст два десятки років експлуатували в аварійному стані – там провалювалося дорожнє покриття аж до основи мосту. Хіба з цим можна було жити далі?!  А тепер його відремонтували і він служитиме найближчі 25 років.

 

– Зараз багато розмов про набережну, облаштування місць відпочинку, площі... Коли чекати цих проектів?

– Стосовно проектів містобудівних, естетичних, зовнішніх (площі, набережна, реставрація історичних приміщень) – це наші наступні етапи роботи. По набережній ми увійшли в фазу прямого проектування і скоро приступимо до поетапної реалізації. Експертиза вже дала висновок на проектування. Такий механізм, іншого немає. Ескізні пропозиції, які надаються на конкурси, – то не проект, то лише малюнок, після якого відбувається довготривала робота. Центральна площа теж хоче змін – плитка зношена, фонтани вийшли з ладу (велика втрата і води, і електроенергії). Цей об’єкт також потребує грунтовної роботи.

 

– Яке ваше особисте бачення вигляду площі?

– Естетично й архітектурно виважене. Площа – це простір для всіх. Архітектори говорять про обов’язкову наявність фонтанної групи – зараз є сучасні плоскі фонтани. Будемо слухати фахівців стосовно зелених насаджень.  Тобто при затвердженні вигляду площі будемо розмовляти з громадою, аби нічиїх почуттів не зачепити. Головне, щоб результат приніс максимальне задоволення людям. Незабаром ми надамо громаді пропозиції.

 

– Чи стикалися з труднощами в роботі? Якими рішенням чи позицією найбільше пишаєтеся?

– Я була дуже не бажана і не всіма очікувана людина на посаді міського голови, бо зі мною можна домовлятися на мові економічної, соціальної і господарської доцільності, а не на мові договорняків і рішал. У цьому є складнощі. Я самодостатня людина і маю честь. Втім міська рада – це колегіальний орган і одноосібно я не можу приймати рішення. Так, дійсно, з першого мого проекту – створення сучасного комунального транспортного підприємства, придбання нових автобусів і тролейбусів для громадян – я не знайшов підтримки в сесійній залі. Так було і з проектом «Арка» – його неодноразово піддавали жорсткій критиці. І для того, щоб дати життя цим проектам, треба було системно працювати не один день. Це постійний діалог – і не завжди успішний. Але я гордий тим, що у процесі переговорів основні мої проекти депутатський корпус підтримав. Тому вдячний громаді за підтримку моїх ініціатив. Це була наша командна робота, яку б я сам не зробив.

 

– Багато людей лають владу. Не було бажання достроково піти з посади? І чи думали ви вже за наступні п’ять років?

– Це буде неправильно, якщо в мене виникатимуть бажання піти. Можливо, десь у підсвідомості мене дуже турбувало, що незаслужено дають негативну оцінку, бо я амбітна людина і маю за душею кейс успішних бізнес-справ, економічно чесних і визнаних на державному рівні. Мене обрали люди, мені повірило місто, я не маю права їх зраджувати. А далі – буде далі. Зараз не маю права заявляти про свої бажання на наступні п’ять років, бо нині я – чинний міський голова, а не кандидат на посаду в наступній каденції. Я повинен чесно допрацювати період, який мені довірили і держава, і люди. Це серйозна морально-етична норма, від якої не варто відступати. В кінці каденції, за 30 днів до початку нових виборів, я скажу своє рішення. Наразі – працюю. Чесно і добросовісно.

Усі новини

Кропивницький проти насильства
Середа, 8 грудня 2021 15:20