Герої не вмирають, вони живуть у наших серцях: в Кропивницькому попрощалися з Воїнами-захисниками
Вже вкотре у Кропивницькому невимовно скорботне прощання з українськими Воїнами, які пішли у засвіти, стали до лав наших Янголів-захисників. Сьогодні, 28 вересня, вічний спочинок на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища знайшли солдат Сергій Мокряк і штаб-сержант Олександр Філоненко.
Сергій Мокряк народився 28 червня 1994 року в селі Велика Виска, тут пройшли його дитинство і шкільні роки. У 2010 році вступив до Українського політехнічного технікуму у Кривому Розі, потім працював на Новокостянтинівській шахті.
У січні 2023 року був призваний до лав Збройних Сил України, пройшов навчання, служив гранатометником взводу вогневої підтримки. Загинув 05 вересня неподалік Малої Токмачки Пологівського району Запорізької області.
- Прошу родину Сергія прийняти наші найщиріші співчуття. Ми розділяємо це величезне горе. Пригадалося, як йому телефонувала з-за кордону сестричка і питала, що подарувати на день народження. Він обрав подарунок не особисто для себе, а для всіх нас, його побратимів, його взводу — дрон. Жив по честі, для людей, для своєї України і загинув, як Герой. Маємо пам’ятати, що такі, як він, не вмирають, а вічно живуть в наших серцях, - сказав командир Сергія Мокряка.
Олександр Філоненко народився 18 травня 1975 року в Кропивницькому і все життя прожив у нашому місті. Закінчив школу №32, машинобудівний технікум, відслужив строкову, вищу освіту здобув у Центральноукраїнському національному техуніверситеті. Працював у сфері охоронних послуг.
У березні 2022 року був мобілізований до ЗСУ, командував стрілецьким взводом. Загинув 22 вересня на Херсонщині, на лівому березі Дніпра в районі Антонівського мосту під час виконання бойового завдання.
- Ми, побратими і посестри Олександра Філоненка, нашого командира і друга Філа, прийшли сюди, щоб провести його на небо. Слова застрягають у горлі від болю. Це був справжній командир, на якого ми всі рівнялися. Він був з нами завжди й скрізь, у всіх складнощах і небезпеках, ділив горе й радість. Просто був кращим. Чудовим воїном і просто гарною людиною. Дуже шкода, що так сталося. Пробач нас, Саня, що не вберегли, - ледь тамуючи біль і сльози розповідають про загиблого Героя мужні українські Воїни.
Панахиду за загиблими відслужив архієпископ Кропивницький і Голованівський Православної церкви України Марк.
