Доземний уклін Героям-землякам: Кропивницький попрощався з Володимиром Малаховим та Анатолієм Гушаілом
Сьогодні, 12 листопада, на Алеї Слави Далекосхідного кладовища зібралися жителі громади, щоб віддати останню шану двом Героям, які загинули, захищаючи Україну від російської агресії. Володимир Валерійович Малахов і Анатолій Вікторович Гушаіл стали символами незламності та відданості своїй країні, їхні життя, сповнені гідності та самопожертви, залишаться у пам’яті співвітчизників.
Володимир Малахов народився 16 червня 1975 року в Кропивницькому. Його з дитинства захоплював світ мистецтва, він навчався у місцевій художній школі імені Осмьоркіна. Після школи закінчив Кіровоградський інженерний фаховий коледж.
Із 1995 року Володимир навчався у відокремленому підрозділі «Криворізького фахового коледжу національного авіаційного університету» та отримав диплом за спеціальністю «наземний радист».
Пройшов військову строкову службу у Хмельницькому, а повернувшись додому, працював на різних підприємствах міста.
Володимир завжди вирізнявся щирістю, добротою і готовністю допомогти, а рішення стати на захист Батьківщини після повномасштабного вторгнення росії в Україну стало його свідомим громадянським вибором. Доброволець, який пройшов навчання у Великій Британії, служив у 3-му десантно-штурмовому батальйоні. Володимир загинув 5 жовтня 2023 року поблизу Новомихайлівки Покровського району Донецької області. Рік вважався зниклим безвісти. Рідні плекали надію побачити його живим. Та, на жаль, у жовтні 2024 року надійшло сповіщення про смерть Героя - ДНК-експертиза підтвердила загибель воїна.
У пам`яті, в серцях рідних, близьких та друзів Володимир назавжди залишиться життєрадісною, щирою, доброю та розуміючою людиною.
Анатолій Гушаіл народився 26 березня 1982 року у Кропивницькому. Після навчання у професійно-технічному училищі працював за спеціальністю у будівельній галузі. Восени 2024 року він був мобілізований і приєднався до лав ЗСУ. На фронті проявив себе як старший стрілець, відважно захищаючи Україну на Луганщині.
23 жовтня 2024 року в районі Білогорівки Анатолій отримав важкі поранення. Лікарі боролись за життя воїна, але отримані поранення виявилися несумісними з життям. Серце Героя зупинилось 02 листопада 2024 року.
Рідні, близькі, друзі завжди пам'ятатимуть Анатолія Гушаіла як добру, спокійну, працьовиту та чуйну людину. Він завжди приходив на допомогу всім, хто цього потребував.
На церемонії прощання побратими загиблих ділилися теплими спогадами, розповідали про сміливість і відданість Володимира та Анатолія. Після цього відбулася панахида, молитва за спокій душ загиблих воїнів. Зі сльозами на очах кропивничани віддавали останню шану Героям-землякам, а військовий комісар передав державний прапор родинам загиблих як символ вдячності від усього народу.
Україна переживає важкі часи, коли незалежність здобувається ціною життя її найкращих синів і доньок.
Вічна пам'ять Володимиру Малахову та Анатолію Гушаілу. Їхні імена назавжди залишаться у серцях тих, хто цінує свободу, незалежність та мир.
Схилімо й ми голови у тиші, відчуваючи невимовний біль і тугу за тими, хто віддав своє життя за майбутнє України!
Фото: Суспільне Кропивницький
