"Біля витоків українського джазу": у Кропивницькому стартував Х Всеукраїнський фестиваль-конкурс "Класик-проєкт"
У Кропивницькому стартував Х Всеукраїнський фестиваль-конкурс української академічної музики «Класик-проєкт», присвячений памʼяті Юлія Мейтуса.
Вперше в історії престижного фестивалю він відкрився джазовим концертом «Біля витоків українського джазу» і став мистецьким простором нового покоління креативних виконавців, цікавих музичних задумів та несподіваних аранжувань.
Виступи майстрів джазових композицій відбувалися у неймовірно щирій атмосфері, яку створили у концертній залі музичної школи №2 шанувальники джазу. Кожен номер концертної програми, яка відбувалася при свічках за відключення світла, отримував неймовірну підтримку і бурхливі овації.
Перед початком концерту усіх учасників і глядачів з ювілейним відкриттям фестивалю привітала начальниця управління культури і туризму Кропивницької міської ради Анна Пруссова.
- Сьогодні навіть при свічках українська культура є прикладом стійкості нашого народу, символом його боротьби за власну ідентичність і свободу та незалежність, - наголосила у своєму слові Анна Пруссова, підкреслила важливість підтримки розвитку українського мистецтва та побажала успіхів у конкурсі його учасникам.
З вітальним словом також виступила заслужений працівник культури України Валентина Ревенко, яка багато років своєї праці вкладала у розвиток і пропагування фестивального руху.
Джаз – це не просто музика, це філософія свободи, творчого вибору, вільного обміну ідеями. А під час війни – це і потужний інструмент підтримки, вираження протесту та боротьби проти ворожої ідеології.
Самобутність українського джазу полягає якраз в органічному поєднанні світової джазової традиції з українською музичною пам’яттю. Українські джазмени активно інтегрують у джазову мову фольклорні мелодії, ладову специфіку, народну ритміку, інтонації коломийок, дум, обрядових пісень, створюючи унікальне звучання, впізнаване саме як українське.
І якраз саме Юлій Мейтус, ще студентом Харківського музично-драматичного інституту, образно це підтвердив 29 грудня 1925 року під час незвичайного концерту у Харківському Державному драматичному театрі ім. Івана Франка - «Вечорі ексцентричного танку і музики». Джаз банд під його керівництвом впродовж майже трьох годин радував шанувальників джазу своїм виступом. Саме з ініціативи Юлія Мейтуса у 1924 році в Україні був створений перший джазовий колектив.
А вже через століття, у 2023 році американська режисерка українського походження Вірляна Ткач, разом з відомим нью-йоркським джазменом Ентоні Колманом, відродили партитуру Юлія Мейтуса, новий текст написав сучасний український письменник Сергій Жадан. Відтоді на сцені Бродвейського театру Ла-Ма-Ма звучить музика Юлія Мейтуса, про Харків, розстріляне українське відродження та сучасну російсько-українські війну.
Наскрізною є ідея мюзиклу про те, що і зараз, попри російську агресію, українська музика є життєствердним символом непоборності українців, які протягом століть залишаються вірними собі, своїм національним ідеям і знаходять сили жити і перемагати. Особливістю українського джазу є його емоційна глибина і драматизм, що виростають з історичного досвіду народу, поєднані з імпровізаційною свободою. Тут джаз часто стає не лише музикою розваги, а й формою осмислення пам’яті, ідентичності, свободи та спротиву.
А першим номером цієї незвичної вистави була «Коломийка», яка прозвучала і на концерті відкритті фестивалю у Кропивницькому у виконанні ансамблю народних інструментів «Ray jazz», музичної школи №2 імені Юлія Мейтуса у аранжуванні Світлани Холіної.
Юлій Мейтус тонко відчував сучасні музичні течії ХХ століття й інтегрував елементи джазу — синкоповану ритміку, характерну гармонію, інтонації танцювальної та естрадної музики — в оперу, оперету, музику до театру і кіно. У 1930–1950-х роках, коли джаз в СРСР часто сприймався з ідеологічною підозрою, такий підхід був сміливим і новаторським.
Важливо, що композитор не копіював західні зразки, а пристосовував джазову мову до української мелодики, поєднуючи її з пісенною інтонаційністю, ліризмом і драматизмом, властивими українській музичній традиції. Саме це створювало ґрунт для подальшого розвитку українського джазу як національно забарвленого явища, а не запозиченого стилю.
Тож, беззаперечно, Юлій Мейтус виступає містком між академічною композиторською школою та джазовою естетикою, відкривши простір для її подальшого розвитку в українській музиці другої половини ХХ століття.
А під час відкриття «Класик-проєкту» відбулася ще одна яскрава подія - презентація досі невідомого твору композитора «Джазовий етюд», який Юлій Мейтус присвятив Валентині Дуленко, примі-балерині Харківського театру. Його майстерно виконав Ярослав Бойко.
Ніжно та емоційно звучали твори Анатолія Горчинського та нашої сучасниці композиторки Марини Долгіх у виконанні вокального ансамблю «Оксамит» КМФК під керівництвом Ксенії Сальнікової.
Вразили професійністю фортепіанні дуети як наймолодших учасників у складі Артема Корнійчука та Тимофія Гінцара, так і дорослих - Олексія та Єгора Кравченків.
Неймовірно емоційно звучали твори корифеїв українського джазу Анатолія Кос-Анатольського, Мирослава Скорика, Левка Колодуба, Леоніда Яблонського у виконанні «Вінтаж-бенду» у складі Ярослава Долгіх (контрабас), Івана Орєшкова(гітара), Єгора Кравченка (ф-но), Євгенія Данілова (труба), Олексія Гайдиша (кларнет), Антона Закотюри (ударні), Уляни Котовоі (вокал), керівник Ярослав Долгіх.
Яскравим, потужним фіналом надзвичайно видовищного концерту став виступ ансамблю духових інструментів «Диксиленд» у складі: Володимира Лопати, Ксенії Чуріпи, Олексія Шорсткого, Вʼячеслава Марініча, Руслана Дороганича, Сергія Слободенюка, Олександра Сербіна, Ігоря Максименка, Романа Залевського, під керівництвом Богдана Максименка. У їхньому виконанні прозвучав твір сучасного українського композитора, військового диригента, заслуженого діяча мистецтв України Михайла Віятика - «Україна USA».
Сьогодні вітчизняний джаз перебуває на стадії самовизначення, шукає своє обличчя, власний шлях. Процес цей – непростий і нешвидкий. Одна з характерних тенденцій – спроба створити образно-інтонаційний джазовий словник на основі фольклорного матеріалу, наприклад джазові обробки українських народних пісень, аранжування.
Та як любив зазначати відомий український актор Богдан Ступка: - «Все наше життя – суцільна імпровізація, а значить все наше життя – це джаз»,
А Х-й Всеукраїнський фестиваль-конкурс української академічної музики «Класик-проєкт» тільки розпочав свою ходу.
Запрошуємо кропивничан та гостей міста на наступні фестивальні концерти. Сьогодні, 27 січня, у Музеї мистецтв відбудеться вечір українського солоспіву «Світло над землею» за участі талановитої молоді Кропивницького. Початок – о 16.00.
Обов’язково приходьте і підтримайте українську культуру!
