Андрій Райкович: «слов’янська ментальність» поки домінує над економічними принципами

Вівторок, 24 грудня 2019 08:47

Наступного року в Кропивницькому продовжать будувати дороги, купувати громадський транспорт, почнуть ремонт центральної площі. На що ще підуть гроші з прийнятого тиждень тому міського бюджету-2020, що робити з недофінансуванням медицини та освіти державою, чого позбавитись, щоб грошей на розвиток стало більше, - відповідає міський голова Андрій Райкович.

Кошторис обласного центру в цифрах залишився на рівні поточного року – держава поки передумала відбирати в територій акциз на пальне, але й нових точок росту не з’явилося, каже він.

- Два мільярди 124 мільйони гривень буде дохідна частина бюджету. Протягом чотирьох років ми використали всі резерви наповнення бюджету, темп росту надходжень в минулому році, і в 2017-му був вищим, ніж запланований на 2020 рік. Податок на дохід фізичних осіб – в людей стрімко не зросла заробітна плата, тому й надходження до бюджету стрімко не збільшуються. По акцизу так само – люди не стали більше купувати пального, ціна стабілізувалася. Там, де від нас залежить – ми зробили нормативну грошову оцінку землі, впорядковуємо питання…

- Тобто, бізнес попручався трохи й почав все-таки платити за новою ціною?

- Так. Тому що правила гри прозорі, зрозумілі, однакові для всіх. Проте хвилюють нові зміни, наприклад, монетизація пільг, добре це, не добре, як будуть люди це сприймати. Другий виклик – ми три роки говоримо про ПТУ, знову в освіті 24 мільйони нестача коштів. Фінансування медичних закладів другого рівня державою передбачено тільки на перший квартал. Далі він реформується, поки не до кінця зрозуміло як, який рівень навантаження залишиться за міським бюджетом, скільки коштів спрямувати на матеріально-технічну базу, придбання медикаментів, скільки зарезервувати, щоб забезпечити виплати. Щоби не було тих проблем, які ми переживали в 2019 році, пов’язаних з неритмічним фінансуванням державної субвенції на заробітну плату. Я оптимістично налаштований, бюджет напружений, але не критичний. На 2020 рік запланували бюджет розвитку триста мільйонів гривень – не менше, ніж в попередні роки.

- З двох мільярдів – чого так мало?

- Це звичайний показник, левова частка бюджету йде на захищені статті – на забезпечення середньої, дошкільної освіти, медичне обслуговування, соціальне забезпечення людей. Це основа. Певний вільний залишок ми спрямовуємо на розвиток міста. Я б теж хотів, щоб у нас був бюджет розвитку як у мільйонниках. Але необхідно господарювати ефективно, також сподіваюся, що ми отримаємо кошти дорожнього фонду, ДФРР, «соцеконому», то в цілому буде достатньо щоби забезпечити виконання наших програм. Вони складені, на сесіях в 2020 році будемо коригувати в залежності від наявних фінансів.     

- На що будемо витрачати бюджет розвитку, конкретно?

- Вже розроблена проєктно-кошторисна документація на інфраструктурні, дорожні об’єкти в межах 130 мільйонів гривень. Продовження реконструкції вулиці Полтавської. Там 45 мільйонів гривень, це розширення, будівництво ділянки нової дороги – від подушки до полотна. Вокзальна – капітальний ремонт, зрізаємо повністю покриття, кладемо новий асфальт. Поки передбачили за рахунок міського бюджету, якщо долучиться ДФРР на співфінансування або на часткове покриття фінансування, чи то дорожній фонд – дуже добре, тоді ми зекономлені гроші додамо на інші дороги, нам ще багато треба ремонтувати. Центр надання адміністративних та соціальних послуг (на Паученка. – Авт.) – добудова. Тепломодернізація навчальних закладів. Житловий фонд – є програма ремонтів, там крівля, там вікна, там каналізація, там вентиляція, дворові території… Освітлення вулиць, світлофори. Буде продовжена програма придбання комунального транспорту – мінімум п’ять автобусів додаємо. Ми зробили дорогу з Балки, нам треба ставити туди регулярний маршрут, возити людей. По відремонтованій Кропивницького в 2020-му поїдуть автобуси середньої місткості. Ідеологія від початку закладалася така – робимо стратегічну дорогу, запускаємо туди громадський транспорт. Ремонт центральної дитячої поліклініки. Початок робіт на площі Героїв Майдану – проєктування, нормативно-технічно база, вся підготовка…

- Повернемось до проблемного. Цьогоріч місту не додали по освітній та медичній субвенціях в цілому біля 100 мільйонів. Які види на 2020? 

- Все, що не додали, ми перекрили міським бюджетом. Зрозуміло, є пріоритети державного значення, є особливості поточного періоду, але треба говорити правду – і не тільки міським головам. Треба людям сказати: «Ми переживаємо складні часи, нам зараз треба гроші спрямувати на такі-то потреби, тому ми звужуємо можливості фінансової децентралізації, які були закладені в 2015-2016 роках. Але ми оптимізуємось, вирівняємо наші макро- і мікроекономічні показники, й обов’язково продовжимо цей курс, дамо більше можливості громадам розбудовувати свої території, села, селища, міста». Проблеми відомі, вони озвучені, про них поінформовані по вертикалі голова облдержадміністрації, уряд України, ми знаходимось у діалозі. Говорити про те, що у вересні нам недодадуть субвенцію, зарано. Хоча окремі аналітики вже зараз кажуть, що треба оптимізовувати освіту…

- Тобто скорочувати?

- Так. Я не говорю про менші населені пункти, де невелика кількість учнів. Але в нас їх 25 тисяч, ми не можемо говорити про скорочення шкіл. Люди навпаки хочуть, щоб було поглиблене вивчення української, іноземної мови, – ми ж інтегруємося в європейську спільноту, - щоб на підгрупи були розбиті класи… Статус обласного центру дає таку можливість. До того ж ми не можемо відмовити людям, які до нас приїхали лікуватися, які привезли до нас дитину на навчання. Тому ми вже зараз передбачили таку потребу, щоб територіальні громади здійснювали певне фінансування послуг, наданих нашими навчальними та медичними закладами, йдуть переговори. Позитив – що ми вже плануємо прогнозні бюджети на 2021-2022 роки. Це нововведення Кабінету міністрів, ці розрахунки дають можливість перспективного планування, це дуже правильно. Але ми мали б бачити й шляхи наповнення бюджету. Маємо вирішувати питання з легалізацією бізнесу, оптимізацією оподаткування. Ми не повинні мати в землекористуванні «улюбленців». Наприклад, за земельну ділянку на тій самій території один бізнесмен сплачує 6% орендної плати, а інший – 12%.

- Це ж міська рада встановлює, чому так?

- Бо є «зазор» - від 3 до 12 відсотків. Тільки враховувати треба податкове навантаження та роль підприємства в соціально-економічній структурі регіону, краю, міста та держави, а не особистість бізнесмена. А в нас поки «слов’янська ментальність» домінує над економічними принципами. Ну, й «тінь» - онкологія нашої економіки. Вперше прем’єр-міністр заявив офіційно, і президент підтримав, що ми беремо на себе зобов’язання забезпечити 40% економічного росту. А яким чином це зробити? Тільки повна легалізація, однакові правила гри. Я розумію, що таке малий, середній та великий бізнес, що можуть бути певні переваги. Але не має великий бізнес сплачувати податки, як малий підприємець, а користуватися благами, як олігарх.

Усі новини