"Рух без бар’єрів": спільні дії влади, бізнесу і громади Кропивницького створюють результат
Соціально відповідальний бізнес Кропивницького має активніше долучатися до реалізації проєкту «Безбар’єрний маршрут» в межах загальнонаціональної ініціативи «Рух без бар’єрів», аби створити максимально комфортний простір для всіх груп населення. На цьому наголосив заступник міського голови Олександр Мосін на засіданні ради безбар’єрності, яке відбулося у міській раді.
Кожен бізнес на маршруті — частина спільного простору громади. Він має бути зручним і доступним для всіх. Доступний бізнес = соціально відповідальний бізнес. Це ознака сучасного підходу, турботи про клієнтів і переваги для репутації.
- Представники Кропивницької міської ради тісно співпрацюють з підприємцями, об’єкти яких розташовані на маршруті, у процесах облаштування закладів відповідно до вимог доступності. До цього процесу можуть долучитися і громадські організації, аби пришвидшити впровадження заходів для забезпечення безбар’єрності на маршруті, - зазначив Олександр Мосін.
Станом на 11 листопада на першому етапі маршруту безбар’єрності розташовано 112 об’єктів, із них 83 підписали меморандуми про співпрацю з міською радою.
Варто відзначити, що безбар’єрність — це інвестиція у розвиток бізнесу. Це вигідно, у першу чергу, саме підприємцям. Доступні об’єкти приваблюють більше відвідувачів.
Триває співпраця з управителями бізнес-об’єктів та суб’єктами господарювання, заклади яких розташовані вздовж маршруту - вулиць Архітектора Паученка, Великої Перспективної, Театральної та Шевченка. Вже 36 закладів є частково безбар’єрними, або умовно доступними. Вони облаштовані засобами доступності - кнопками виклику, таблицями шрифтом Брайля та контрастним маркуванням вхідних груп. Але 63 залишаються повністю бар’єрними – без можливості потрапити до них людям з інвалідністю та викликати на допомогу працівників.
В той самий час, 10 закладів повністю забезпечені безбар’єрним доступом для маломобільних груп населення. Приклади надихають. Коли один бізнес облаштовує пандус, навігацію чи доступну вбиральню, інші долучаються до змін. Увага звертається навіть на невеликі покращення — встановлення пандуса, пониження бордюру, автоматичні двері. Кожна зміна — це крок до доступності.
- Включення зазначених об’єктів до безбар’єрного маршруту є логічним продовженням реалізації маршруту в напрямі забезпечення доступності та комфортного середовища. Це сприятиме підвищенню якості життя мешканців, формуванню позитивного іміджу міста як прикладу реалізації принципів безбар’єрності, забезпеченню виконання державних стандартів доступності та Програми «Безбар’єрна Україна», - наголосив Олександр Мосін і дав відповідні доручення керівникам виконавчих органів активізувати співпрацю з представниками бізнесу.
Кожен об’єкт на маршруті має значення. Один магазин без пандуса чи кав’ярня без доступної вбиральні може зруйнувати весь ланцюг зручності для мешканців.
Спільні дії влади, бізнесу і громади створюють результат. Маршрут стає комфортним і безпечним. Те, що зручно людині на кріслі колісному буде зручним і для мами з дитячим візком, і для людини з валізою, для всіх без виключення.
Проєкт «Рух без бар’єрів» — це не лише ініціатива громад та держави, а й результат залученості бізнесу. Тому важливо розуміти, що створення безбар'єрного середовища – це спільна відповідальність влади, громади та бізнесу.
"Рух без бар’єрів" — флагманський проєкт Міністерства розвитку громад та територій втілюється в межах ініціативи першої леді Олени Зеленської "Без бар’єрів” та охоплює 14 пілотних громад, де створюються безбар’єрні маршрути. На сьогодні це Київ, Одеса, Дніпро, Житомир, Тернопіль, Львів, Рівне, Чернівці, Полтава, Вінниця, Славутич, Кропивницький, Буча, селище Опішня.
Міністерство розвитку громад та територій України
