Департамент з питань економічного розвитку

Переглянути Дислокація місць торгівлі новорічними ялинками
 
Бланки карток обліку об`єкта та довідок про розміщення об`єкта торгівлі, закладів ресторанного господарства та послуг
 
Переглянути Дислокація мережі готелів на території міста Кропивницького
 
Переглянути Дислокація ринків на території міста Кропивницького
 
Урядом запроваджено державне регулювання цін на деякі продукти харчування

 

16.09.2024

Куточок споживача – обов’язок суб'єкта господарювання!

Чи обов’язково в торговельному приміщенні має бути розміщений куточок споживача і яка інформація в ньому повинна бути?

Для об’єктів торгівлі та закладів ресторанного господарства:

Відповідно до пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2006  № 833 "Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення" всі суб’єкти господарювання, що провадять торговельну діяльність через роздрібну, дрібно-роздрібну торговельну мережу та мережу закладів ресторанного господарства (ресторани, кафе, кафетерії тощо), повинні забезпечити:

наявність на видному та доступному місці куточка покупця, в якому розміщується інформація про найменування власника або уповноваженого ним органу, 

адреси і номери телефонів органів, що забезпечують захист прав споживачів;

розміщення ліцензії відповідно до встановлених законодавством вимог;

продаж товарів та їх обмін згідно з установленими правилами і нормами.

На вимогу споживача відповідальний працівник суб’єкта господарювання повинен надати йому цей Порядок, Закон України «Про захист прав споживачів», санітарні норми, ветеринарні документи, правила продажу окремих видів товарів відповідно до спеціалізації суб’єкта господарювання.

У разі здійснення виїзної (виносної) торгівлі, а також продажу товарів з використанням інших нестаціонарних засобів на робочому місці продавця встановлюється табличка із зазначенням прізвища, імені та по батькові продавця, а також відомості про суб’єкта господарювання, що організував торгівлю:

для юридичної особи – найменування, адреси і номера телефону;

для фізичної особи – підприємця – прізвища, імені та по батькові, номера Свідоцтва про державну реєстрацію та найменування органу, що здійснив таку реєстрацію.

 

Для об’єктів сфери побуту:

Відповідно до пункту 7 Правил побутового обслуговування населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2023 року № 614, в об’єкті надання побутових послуг на видному і доступному для споживача місці розташовується куточок споживача, де розміщуються:

  1. загальні відомості про виконавця:

для юридичних осіб: найменування юридичної особи (відокремленого підрозділу), місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ, номер телефону;

для фізичних осіб - підприємців: прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), фактична адреса об’єкта надання побутових послуг, номер телефону;

  1. інформація про офіційні веб-сайти державних органів та органів місцевого самоврядування, що забезпечують захист прав споживачів;
  2. відомості про працівників, які обслуговують споживача (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності);
  3. перелік побутових послуг, що надаються;
  4. зразки матеріалів та виробів (у каталогах, буклетах, проспектах тощо);
  5. ціни і тарифи на побутові послуги, матеріали та вироби, затверджені виконавцем;
  6. перелік категорій громадян, яким законодавчими актами установлені пільги.

Інформація надається споживачу відповідно до Закону України “Про забезпечення функціонування української мови як державної”.

Для суб’єктів, що надають населенню готельні послуги:

Відповідно до п.2.2 наказу Державної туристичної адміністрації України   від 16 березня 2004 року № 19 «Про затвердження Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг» (далі – Правила)  готель зобов’язаний надати споживачу необхідну, достовірну, доступну та своєчасну інформацію про готельні послуги.

Інформація доводиться до відома споживача у доступній наочній формі і розміщується у приміщенні, що призначене для оформлення розміщення споживача, у зручному для огляду місці та повинна включати:

зазначення нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати готельні послуги;

ці Правила;

свідоцтво про присвоєння готелю відповідної категорії (якщо вона присвоєна);

копію сертифіката на послуги, що підлягають обов’язковій сертифікації;

копію ліцензії, якщо даний вид діяльності підлягає ліцензуванню;

ціну номера (місця в номері);

перелік основних послуг, що входять у ціну номера (місця в номері);

перелік і ціну додаткових послуг, що надаються за окрему плату;

відомості про форму та порядок оплати послуг;

перелік категорій осіб, що мають право на отримання пільг, а також перелік пільг, що надаються при наданні послуг у відповідності до законодавства;

відомості про роботу закладів (підприємств) громадського харчування, торгівлі, зв’язку, побутового обслуговування та інших, що розташовані в готелі. У разі їх відсутності – дані про місцезнаходження та режим роботи найближчих до готелю підприємств харчування, зв’язку та побутового обслуговування;

відомості про органи, що здійснюють захист прав споживачів.

____________________________

28.05.2024

МОВА ОБСЛУГОВУВАННЯ – ДЕРЖАВНА!

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" (далі – Закон) мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова. Суб'єкти господарювання всіх форм власності, фізичні особи-підприємці, інші суб'єкти, які обслуговують споживачів, мають здійснювати обслуговування та надавати інформацію про товари (послуги), у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги, державною мовою.

Тобто, українською мовою мають бути виконані меню закладів ресторанного господарства, платіжні документи (чеки, рахунки-фактури, рахунки, квитанції), документи, що містять інформацію про технічні характеристики товару чи інструкцію з використання товару, інформація про товар на цінниках тощо. Інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами.

Обслуговування покупців у закладах торгівлі, побутового обслуговування та ресторанного господарства повинно здійснюватися виключно українською мовою. Лише на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також іншою мовою, прийнятною для сторін.

У разі, якщо, крім державної, інформація про товари та послуги надається також іншими мовами, обсяг інформації про товари та послуги державною мовою не може бути меншими за обов’язковий обсяг інформації згідно з вимогами, встановленими Законом України «Про захист прав споживачів».

Законом визначено, що захист права громадян на отримання інформації та послуг у всіх сферах суспільного життя державною мовою, на всій території України і усунення перешкод та обмежень у користуванні державною мовою належить до компетенції Уповноваженого із захисту державної мови.

З метою захисту своїх прав споживачу необхідно направити скаргу на адресу Уповноваженого із захисту державної мови та повідомити інформацію про суб'єкта господарювання (повне найменування юридичної особи чи фізичної особи – підприємця, код ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків), вказати дату, час, місце (адресу) події, відомості про конкретних посадових осіб чи працівників, які допустили порушення вимог Закону. Для результативного розгляду скарги важливо долучити до скарги фото-, відео-, аудіо записи, будь-які інші фактичні дані, на основі яких можна встановити наявність адміністративного правопорушення.

Письмову скаргу про порушення Закону  можна подати або надіслати поштою за адресою: 01001, м. Київ, провулок Музейний 12, Уповноваженому із захисту державної мови або надіслати за допомогою електронної форми, за посиланням: https://mova-ombudsman.gov.ua/elektronna-skarga-gromadyan.

13.05.2024

Скажіть «НІ» стихійній торгівлі

Стихійна торгівля продуктами харчування – це загроза епідемічного добробуту населення. Торгівля «з рук» на вулицях, у дворах, скверах та в інших невстановлених місцях заборонена, оскільки такі продукти харчування завідомо не відповідають закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

Найчастіше місця стихійної торгівлі виникають у місцях масового перебування людей: зупинкові комплекси, вокзали, автомобільні шляхи. Нерідко торгівля ведеться з землі. При цьому слід чітко усвідомлювати, що приватні особи, які реалізують продукцію таким способом, не проходять медичних обстежень і можуть бути носіями небезпечних інфекційних захворювань, таких як туберкульоз, сальмонельоз, дизентерія та інші. Продукти, які продаються із землі, із необладнаного автотранспорту в антисанітарних умовах, що не пройшли ветеринарно-санітарної експертизи, несуть в собі чималу загрозу стати причиною виникнення гострих інфекційних шлунково-кишкових захворювань, особливо у дітей, людей похилого віку, з ослабленим імунітетом, вагітних. Також на такі продукти відсутні супровідні документи, тож неможливо встановити виробника продукції, умови зберігання і транспортування продукції, термін її придатності до споживання.

Єдиним законним місцем для торгівлі харчовими продуктами, крім закладів торгівлі, є агропродовольчі ринки. Саме там розміщені державні лабораторії ветсанекспертизи, які здійснюють обов’язковий державний ветеринарно-санітарний контроль за якістю та безпечністю продукції, яку реалізують, і надають продавцю товару висновок лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи встановленої форми про те, що цей продукт придатний до вживання та не несе потенційної небезпеки для здоров’я споживачів.

Тож перш ніж купувати щось на стихійному ринку, потрібно добре подумати, чи варто економити декілька гривень на продукції невідомого походження та ризикувати отримати разом з продуктом харчове отруєння чи інфекційну хворобу. Що ж стосується вимог законодавства, відповідно до законів України «Про Національну поліцію» та «Про місцеве самоврядування в Україні» у разі виявлення стихійної торгівлі громадянам необхідно звертатися до Національної поліції та органів місцевого самоврядування. Згідно зі статтею 160 Кодексу України про адміністративне правопорушення, торгівля «з рук», на вулицях, площах, у дворах, під’їздах, скверах і в інших невстановлених місцях, тягне за собою накладання штрафу від одного до семи неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Тож закликаємо мешканців громади! Не піддавайте власне здоров’я небезпеці, пов’язаній із вживанням у їжу продуктів негарантованої якості.

Пам’ятайте: стихійна торгівля існує доти, доки на неї є попит. Тож будьмо свідомими та обираймо безпечне харчування!

Кропивницьке районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області

13.05.2024

Профілактика отруєння рибою та рибопродуктами

З метою попередження можливих негативних наслідків для здоров’я людей, Кропивницьке районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області звертається до мешканців Кропивницького району та наголошує на відповідальному споживанні водних біоресурсів (риби, рибопродуктів, ракоподібних тощо):

- не купуйте рибу, рибопродукти, виготовлену із них продукцію на стихійних ринках;

- вимагайте у продавця документи, що підтверджують походження товару;

- переконайтесь у відповідності умов зберігання продукції;

- вимагайте чек за здійснену покупку.

Найпоширенішим інфекційним захворюванням, яке пов’язане із споживанням риби та несе смертельну загрозу життю людини, є ботулізм.

БОТУЛІЗМ – гостре токсико-інфекційне захворювання, яке зумовлює токсин, що виробляє бактерія Clostridium botulinum. В природі бактерія знаходиться ґрунті, піску берегів, але найбільше в прибережному мулі. Тому прісноводна риба може інфікуватися зазначеним збудником, який не приносить шкоди, поки риба жива. Лише після загибелі риби збудник починає виробляти смертельний токсин, який, потрапляючи в організм людини, викликає вагомі розлади здоров’я та може привести до смерті.

Найчастіше захворювання виникає в літню пору року.

Симптоми ботулізму:

  • порушення близького зору – ви не можете читати текст, але добре бачите предмети;
  • сильно виражена сухість у роті;
  • важко говорити (голос стає тихим, гугнявим або пропадає);
  • підвищена стомлюваність, м’язова слабкість;
  • запаморочення;
  • короткочасні ознаки ураження травної системи (нудота, блювання, послаблення випорожнень), а потім – стадія парезу кишківника (здуття живота, закреп);
  • ураження м’язів шиї та кінцівок.

Профілактичні заходи

Щоб не піддавати свій організм інтоксикації, потрібно оглядати рибу. Якщо у неї на лусці видніються різні утворення, чорні плями та інше - не варто вживати рибу в їжу. Крім того, безпечною вважається риба, яка пройшла термічну обробку, міцне засолення або тривалу заморозку. Гаряче копчення також знезаражує рибу.

Риба - надзвичайно корисний продукт для нашого організму. Однак не варто нехтувати правилами культури харчування і їсти сиру, слабосолену рибу.

Також остерігайтеся часто вживати в їжу суші, сушімі, строганину і подібні продукти даної категорії.

Але головним правилом залишається купувати тільки ту рибу, що реалізовується на ринку чи в магазині та має відповідні документи про проведення ветеринарно-санітарної експертизи, сертифікат якості тощо.

ЗАСТЕРІГАЄМО!

У разі появи будь-яких з перелічених симптомів необхідно негайно звернутися до медичного закладу для отримання кваліфікованої медичної допомоги.

У разі виявлення в обігу підозрілої продукції, повідомляйте Кропивницьке районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області за тел.: (0522) 32-04-32 або звертайтесь до територіального управління за адресою: 25004,м. Кропивницький, вул. Покровська, 73б.

Бережіть себе та своїх близьких!

Кропивницьке районне управління Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області

17.04.2024

До уваги суб'єктів господарювання сфери торгівлі, ресторанного господарства та побутового обслуговування населення!

Зі змінами у законодавстві щодо захисту прав споживачів та державного ринкового нагляду (контролю) безпечності нехарчових продуктів  в умовах воєнного стану можна ознайомитися тут  

25.03.2024

Чи мають право співробітники магазину вимагати від покупців оплати вартості пошкодженого/розбитого/знищеного товару?

 

Доволі часто трапляються неприємні ситуації, коли в магазині покупець ненароком впускає або ж зачіпає товар, який лежить неналежним чином. Товар розбивається чи пошкоджується і, як правило, працівники магазину або охорона починають відразу вимагати сплатити кошти за такий зіпсований товар.

У таких ситуаціях, перш за все, потрібно з’ясувати, хто насправді винен у пошкодженні товару – покупець чи адміністрація магазину, яка неправильно зберігала/розмістила цей товар в торговому залі.

Якщо товар пошкоджено ненавмисно – законодавство на боці покупця. Закон України "Про захист прав споживачів" (далі – Закон) у таких ситуаціях однозначно захищає покупця (споживача). Однак є багато нюансів.

Згідно зі статтею 323 Цивільного кодексу України, ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) майна несе його власник, тобто магазин.

Відповідно до статті 668 Цивільного кодексу України ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару. Тобто, коли продукція не передана покупцю, ризик пошкодження лежить на власникові (магазинові), а тому покупець не повинен сплачувати кошти за розбитий (зіпсований товар), оскільки він ще не придбав його.

Слід підкреслити, що вину покупця, а також чи він повинен платити за такий товар може встановити тільки суд. Тобто покупець повинен пам’ятати – нічого на місці не оплачується, на місці може тільки фіксуватися документально.

Якщо адміністрація магазину відмовляється складати будь-які акти і однаково вимагає сплатити кошти, покупець повинен пам’ятати, що відповідно до частини 2 статті 17 Закону України забороняється примушувати споживача придбавати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту. Крім цього, запис із камери відеоспостереження зможе допомогти споживачу довести, що він розбив (зіпсував) товар випадково.

У випадку, коли після всіх аргументів покупця однаково продовжують примушувати платити за розбитий/пошкоджений товар і відмовляються складати акт та фіксувати ситуацію на місці, він повинен викликати поліцію.

25.01.2024

До уваги споживачів! Діє новий Порядок гарантійного ремонту або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів

З 5 грудня 2023 року діє новий Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2023 року № 1251 (далі – Порядок), та передбачає оцифрування надання гарантійних послуг для покупців побутової техніки та мобільних телефонів.

Порядком визначено перелік груп технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні.

Відповідно до зазначеного Порядку експлуатаційні документи на товар, що містять гарантійний талон та інформацію про товар, надаються споживачеві у паперовій або в електронній формі через офіційний веб-сайт виробника не пізніше моменту передачі товару.

Виробник може надати споживачеві доступ до експлуатаційних документів на товар, які розміщені на офіційному веб-сайті виробника, інформація про який зазначається безпосередньо на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, чи іншим способом (у доступній наочній формі).

Товар приймається продавцем (сервісним центром) для здійснення гарантійного ремонту або гарантійної заміни після пред’явлення споживачем розрахункового документа, передбаченого Законом України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, та гарантійного талону за умови цілісності передбачених експлуатаційними документами пломб на товарі.

У разі надання виробником (продавцем) гарантійних зобов’язань в електронній формі споживач також повинен надати продавцю (сервісному центру) необхідну інформацію, яка ідентифікує товар та надає доступ до гарантійного талону в електронній формі.

Продавець (сервісний центр) приймає товар та видає споживачеві квитанцію або інший документ, в якому зазначається найменування та адреса сервісного центру, номер, за яким товар приймається для здійснення гарантійного ремонту, найменування товару, модель, серійний номер, дата виготовлення, дата приймання товару, опис зовнішнього вигляду товару, опис заявленого недоліку, строк здійснення гарантійного ремонту, інформація про споживача, засоби зв’язку з ним та інша необхідна інформація.

Звертаємо Вашу увагу, що під час передачі споживачеві відремонтованого товару продавець (сервісний центр) проводить в присутності споживача перевірку відповідності параметрів та споживчих властивостей товару вимогам експлуатаційних документів. Споживач скріплює результати перевірки своїм підписом у квитанції або іншому документі, що видані споживачеві при прийомі товару на гарантійний ремонт.

Детально ознайомитися з Порядком можна за посиланням: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1251-2023-%D0%BF#Text.

21.11.2023

До уваги підприємців сфери торгівлі, ресторанного господарства та побутового обслуговування!

Департамент з питань економічного розвитку міської ради наголошує на дотриманні порядку встановлення режиму роботи об'єктів, який визначено  Положенням про порядок встановлення режиму роботи підприємств торгівлі, ресторанного господарства та надання послуг на території міста Кіровограда, затвердженого рішенням міської ради від 07 листопада 2013 року № 2522 (далі – Положення), з урахуванням дії комендантської години, яка з 01 листопада 2023 року діє з 23.00 до 05.00 години.

У разі роботи об'єктів у період часу з 22.00 до 08.00 (з 23.00 до 08.00 для закладів ресторанного господарства) Вам необхідно надати відповідні документи, для встановлення режиму роботи виконавчим комітетом Кропивницької міської ради, який приймає відповідне рішення.

Режим роботи об'єктів в проміжок часу з 08.00 до 22.00 (з 08.00 до 23.00 для закладів ресторанного господарства) встановлюється за принципом "мовчазної згоди" та не потребує окремого погодження. Про такий режим роботи об'єкта суб'єкт господарювання лише письмово повідомляє управління торгівлі та побутового обслуговування населення департаменту з питань економічного розвитку Кропивницької міської ради.

Детально з вимогами Положення та необхідним переліком документів можна ознайомитись на сайті Кропивницької міської ради за посиланням: https://kr-rada.gov.ua/uploads/documents/ua-rishennya-rishenya-2522-07-11-13.pdf.

Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» (далі – Закон) визначає основні принципи та напрями державної політики щодо попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорони здоров'я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров'ю внаслідок розвитку захворювань, інвалідності, а також смертності, спричинених курінням тютюнових виробів чи іншим способом їх вживання.

Стаття 13 Закону визначає громадські місця, де забороняється куріння, вживання та використання тютюнових виробів, предметів, пов'язаних з їх вживанням, трав'яних виробів для куріння, електронних сигарет, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, кальянів.

У контексті розвитку напряму профілактичної роботи Громадською організацією «Життя» за участі фахівців Держпродспоживслужби створено відеоролики, спрямовані на боротьбу з курінням.