Знову біль і невимовна скорбота: у Кропивницькому попрощалися із Героями-захисниками
Сьогодні, 18 квітня, на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища кропивничани попрощалися із загиблими від рук російських загарбників земляками – Героями. Вони, як і мільйони українців, жили звичайним, мирним життям. А потім росія здійснила агресію і розпочала повномасштабну війну з Україною.
Кропивничани Руслан Бєланов, Ярослав Попов та Андрій Русов не ховалися за чужими спинами, стали до лав Збройних Сил України і, захищаючи рідну землю, віддали за Україну найцінніше - власні життя.
Руслан Бєланов народився 04 вересня 1973 року у Кропивницькому. Навчався в загальноосвітній школі №14, потім в будівельному технікумі, по закінченні якого працював у будівельних організаціях та на виробництві будівельних конструкцій і матеріалів. Потім пройшов навчання та змінив фах, опанував спеціальність машиніста аміачних холодильних компресорних агрегатів.
Із дитинства Руслан Бєланов захоплювався спортом, особливо східними єдиноборствами. Закінчив факультет фізичного виховання Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка. Створив «Федерацію кунг-фу Кіровоградської області», був її президентом. Одночасно він став тренером, наставником, вчителем для усіх охочих займатися цим мужнім видом спорту.
Руслан Бєланов - майстер спорту України, багаторазовий чемпіон України з кунг-фу, член національної збірної команди України, тренер-викладач. Понад 20 років він активно навчався та навчав учнів мистецтву кунг-фу і сам став Майстром.
Активно займався також пішим туризмом по рідному краю, ходив в команді і сам на байдарках і човнах річками України. Був нагороджений відзнакою «За розвиток українського спорту».
У жовтні 2023 року став до лав Збройних Сил України. Служив на посаді старшого стрільця механізованого відділення.
Солдат Руслан Бєланов загинув 11 грудня 2023 року під час бойового зіткнення з противником поблизу населеного пункту Синьківка Купʼянського району Харківської області, мужньо виконавши обов’язок в бою за Україну, її незалежність і свободу.
Руслан Бєланов був чуйною, доброзичливою і щирою людиною, яка понад усе любила життя, свою родину. Він був турботливим сином, чоловіком, батьком, дідусем, гарним мудрим наставником, тренером та надійним другом.
Без рідної людини залишились мама, дружина, двоє синів та двоє онуків.
Ярослав Попов народився 24 грудня 1972 року в Конотопі Сумської області. Закінчив на «відмінно» навчання в загальноосвітній школі. В юнацтві Ярослав наполегливо займався спортом, брав участь у змаганнях та здобув звання майстра спорту з греко-римської боротьби.
У 1990 році вступив до Кіровоградської льотної академії, де навчався на пілота-штурмана, успішно завершив навчання з червоним дипломом, пройшов військову кафедру та став офіцером запасу.
Після закінчення вишу одружився та залишився в Кропивницькому. У 1996 році Ярослав Попов став співзасновником відомої містянам мережі аптек «Ліки-плюс», що стала справою його життя. 26 років він займав посаду заступника директора компанії.
У листопаді 2022 року Ярослав Попов став на захист Батьківщини. Служив на посаді командира механізованого взводу.
Старший лейтенант Ярослав Попов загинув 27 липня 2023 року поблизу населеного пункту Роботине Пологівського району Запорізької області, зупиняючи навалу російських агресорів.
Він назавжди залишиться у пам’яті своїх рідних, земляків, друзів, колег доброю, чесною, цілеспрямованою, надійною людиною з невичерпною енергією та оптимізмом, люблячим чоловіком, батьком, сином та братом. Без найріднішого залишилися дружина, син, батько та брат захисника.
Андрій Русов народився 09 лютого 1989 року в селі Оникієве Маловисківського району Кіровоградської області. Навчався в Оникієвській загальноосвітній школі, отримав срібну медаль. Закінчив Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка за спеціальністю «вчитель трудового навчання, основ здоров'я та автосправи». Після навчання повернувся до рідного села та працював з 2011 по 2018 рік вчителем у місцевій школі.
Потім викладав трудове навчання та був вихователем в загальноосвітній школі № 31, тепер гімназія «Інтелект», та ліцеї «Мрія» міста Кропивницького.
Андрій Русов був великим фанатом футболу, мав улюблену справу - захоплювався різьбленням по дереву, власноруч виготовляв меблі.
У 2020 році за контрактом приєднався до лав Збройних Сил України. Із початком повномасштабного вторгнення росії на територію України продовжив стояти на захисті рідної землі.
Служив на посаді старшого водія відділення інженерно-аеродромного забезпечення. За час служби був нагороджений відзнакою міністра оборони України «Захиснику України» та відомчими нагородами.
Старший солдат Андрій Русов загинув 15 квітня 2024 року під час виконання службових обов`язків по захисту територіальної цілісності України, її незалежності і свободи.
Андрій Русов був відповідальною, відкритою, доброю, світлою та життєрадісною людиною, з гарним почуттям гумору та доброю посмішкою на обличчі.
Без турботливого, люблячого сина та брата залишились мама та сестра воїна-Героя.
Ведучий: Нехай у наших серцях палає свічка пам’яті, а розмірений бій метронома відчеканить час скорботи, душевного болю і жалю.
Сьогодні, 18 квітня, на Алею почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища прощальні квіти принесли ті, хто знав і любив Руслана, Ярослава і Андрія, рідні, близькі, земляки, бойові побратими.
Панахиду за загиблими відслужив архиєпископ Кропивницький і Голованівський Православної церкви України Марк.
Схилимо голови і вшануймо пам'ять наших героїв-захисників.
Слава Україні! Героям слава!
