Виставка «Хутір Надія - театральна Мекка України» відкрилася у Кропивницькому
Дню народження знаного драматурга І.К. Карпенка-Карого (Тобілевича) присвячена виставка «Хутір Надія - театральна Мекка України», презентована у літературно-меморіальному музеї І.К. Карпенка-Карого міста Кропивницького.
Із будинком, у якому нині діє музей, пов’язані 11 років життя Івана Карповича. На цей період припадає початок його літературної творчості. Решта життя видатного українця пов’язана з Хутором Надія, тож новостворена виставка є логічним продовженням життєпису знаного драматурга.
Хутір Надія по праву називають одним із чудес степової України. Це унікальний для країни музей-заповідник І.К. Тобілевича, в якому окрім меморіальних будинків драматурга, до відвідувачів промовляє кожне дерево, стежка, струмок, джерело, що бережуть пам'ять про славних корифеїв театру та гостей Хутора.
На виставці представлені карта розподілу маєтку Тарковських між спадкоємцями (серед них - перша дружина драматурга Надія), спогади сучасників про садибу Тобілевича, твори відомих письменників, присвячені заповіднику, картини з краєвидами Хутора, написані М. Добролежею, Л. Корнєєвим, Ю. Вінтенком, буклети, афіші. Численні світлини демонструють, як Хутір Надія змінювався упродовж багатьох років - від господарювання Івана Карповича до наших днів.
Оаза в степу була для Івана Тобілевича, його родини, друзів і майстернею, і тихим затишком, і захистом від усіляких негод. Рядки з листа Софії Тобілевич, другої дружини драматурга, до літературознавця Сергія Єфремова засвідчують, якої руйнації зазнала садиба після Жовтневого перевороту. Ще більші випробовування чекали гніздо Тобілевичів під час Другої світової війни. Підтвердження тому - фото вщент зруйнованого будинку корифея.
Онук Івана Карповича Андрій Юрійович Тобілевич справу відбудови і відродження Хутора вважав сенсом свого життя, про що свідчить листування з відомими діячами культури. Урочисту подію відкриття заповідника-музею та пам’ятника І.К. Карпенка-Карого, насичене мистецькими подіями нове життя Хутора Надія увічнили світлини з архівів В.П. Яроша, І.В. Казнадія, М.К. Смоленчука.
У 1970 році започатковане і щорічно проводиться свято театрального мистецтва, яке згодом отримало назву «Вересневі самоцвіти». Вже стали раритетами програми, запрошення, афіші, фото його перших заходів. Дбайливо зібрані і збережені науковцями, вони представлені сьогодні в експозиції. Спогадами про участь у «Вересневих самоцвітах» поділилася актриса театру ім. М. Кропивницького Олена Короленко.
Музичним дарунком першим відвідувачам виставки - учням школи-інтернату «Сокіл» стали пісні «Ой повій, повій, вітре», «Не ходи Грицю, та й на вечорниці» у виконанні викладача 4-ї музичної школи Кропивницького Любові Кардаш та «Чом не гудуть буйні вітри», «Мати наша, сивая горлиця», виконані ученицею тієї ж школи Анною Чумаченко.
