Віддали життя, боронячи Україну: у Кропивницькому попрощалися з Героями-захисниками
Сьогодні, 06 червня, кропивничани попрощалися з українськими Воїнами-захисниками — старшими солдатами Дмитром Шумигаєм та Олександром Магалясом і солдатом Андрієм Лопаткою. Ціною власного життя вони зупинили російських агресорів і зберегли незалежність України.
Дмитро Шумигай народився 28 серпня 1990 року в селі Комишувате Новоукраїнського району Кіровоградської області. Навчався в місцевій загальноосвітній школі. Закінчив Кропивницьке вище професійне училище №9 за спеціальністю «оператор комп’ютерного набору».
Пройшов військову строкову службу в Окремому Президентському полку. Після служби працював на різних підприємствах в Києві та Кропивницькому. Довгий час працював у супермаркеті мережі «АТБ-Маркет» обласного центру.
У період із 2015 по 2016 рік Дмитро Шумигай брав безпосередню участь в антитерористичній операції в Донецькій області. Повернувшись до мирного життя, поїхав працювати за кордон, але не зміг стояти осторонь подій, які відбувались на батьківщині.
Від перших днів повномаштабного вторгнення Дмитро Шумигай став на захист країни, добровольцем приєднався до лав Збройних Сил України. Служив на посаді водія стрілецького відділення. Успішно виконував поставлені завдання в найнебезпечніших точках бойового зіткнення.
Старший солдат Дмитро Шумигай загинув 02 червня 2024 року в районі населеного пункту Калинівка Бахмутського району Донецької області внаслідок мінометного обстрілу під час виконання бойового завдання із забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Всі знали Дмитра як справедливу, чесну, віддану, добру та позитивну людину. Йому було всього 33 роки. У воїна залишились мама, дві сестри, дружина, сини - 12 років та двомісячний малюк.
Андрій Лопатка народився 12 лютого 1979 року у Кропивницькому. Навчався у загальноосвітній школі № 6, нині - ліцей «Максимум». Закінчив Кіровоградський будівельний технікум. Вищу освіту здобув у Центральноукраїнському національному технічному університеті, та отримав червоний диплом за спеціальністю «інженер – будівельник».
Після навчання поїхав працювати до Києва. Займав керівні посади у будівельних компаніях, але по життю не цурався ніякої роботи.
Згодом одружився, у шлюбі народився син. Андрій понад усе любив свою родину, був турботливим батьком,чоловіком та сином. Будував плани на майбутнє, любив життя, але все змінила війна.
Із початку повномасштабного вторгнення росії на територію України, у березні 2022 року Андрій Лопатка вступив до лав Збройних Сил України та став на захист свого народу. Родини, рідного міста.
Служив на посаді номера обслуги протитанкового взводу роти вогневої підтримки. Був відзначений відомчими нагородами.
Солдат Андрій Лопатка загинув 10 квітня 2024 року на лівому березі Дніпра Херсонської області під час виконання бойового завдання, стримуючи атаки російських окупантів.
Офіційно вважався безвісти зниклим. Андрію Лопатці навічно 45...
У серцях рідних, близьких та друзів захисника гіркий смуток та велика порожнеча. Вони завжди пам'ятатимуть Андрія Леонідовича як добру, щиру, чуйну людину з великим серцем, завжди готову прийти на допомогу.
Без рідної людини залишились мама, тато, брат, дружина та неповнолітній син.
Олександр Магаляс народився 10 березня 1991 року у Кропивницькому. Навчався в загальноосвітній школі №16, тепер - ліцей «Лідер». Отримав освіту в одному з професійно-технічних навчальних закладів міста та відразу почав працювати аби підтримувати сім’ю.
Пройшов військову строкову службу в Збройних Силах України. Безпосередньо брав участь в антитерористичній операції в Донецькій області.
Олександр з дитинства був патріотом своєї батьківщини. У квітні 2022 року він добровольцем приєднався до лав Збройних Сил України та став на захист своєї сім`ї та країни. Бойові побратими говорять про нього як про чудового друга, хороброго воїна та вірного товариша.
Командир стрілецького відділення Олександр Магаляс для своїх підлеглих був прикладом та наставником. Виконував поставлені бойові завдання у Дніпропетровській, Херсонській та Донецькій областях. Був відзначений відомчими нагородами.
У 2023 році Олександр Михайлович одружився.
Старший солдат Олександр Магаляс свій останній бій прийняв 28 травня 2024 року поблизу населеного пункту Григорівка Бахмутського району Донецької області під час виконання бойового завдання. Він навіки залишився 33-річним...
Рідні та близькі завжди пам’ятатимуть його як доброзичливу, справедливу, цілеспрямовану і щиру людину, завжди готову допомогти, підтримати. Він був надійним другом, турботливим люблячим сином, братом, батьком та чоловіком.
Вічний спокій українські Воїни Дмитро Шумигай, Олександр Магаляс та Андрій Лопатка знайшли на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища. Панахиду за загиблими відслужив архієпископ Кропивницький і Голованівський Православної церкви України Марк.
Схилимо голови і вшануймо пам'ять наших Героїв-захисників хвилиною мовчання. Слава Україні! Героям Слава!
Фото: Суспільне Кропивницький
