У Кропивницькому відбувся вечір пам’яті письменника-земляка Георгія Книша
У Кропивницькому. в літературно-меморіальному музеї І.К. Карпенка-Карого відбувся вечір пам’яті письменника-земляка Георгія Арсеновича Книша, якому в цьому році виповнилося б 95 років.
Народився майбутній письменник (справжнє прізвище Книшев) 17 листопада 1922 року в селі Петрове Кіровоградської області у родині священника, який зазнав переслідувань та репресій з боку комуністичної влади.
Після закінчення школи юнак вступив до лав радянської армії, а коли почалася війна, пішов воювати на фронт, де весь час був на передовій. Брав участь в обороні Дніпропетровська, Керчі, Сталінграда, звільняв Курськ, Києв, Вінницю, Львів, Сандомир, Прагу, штурмував Берлін. Чотири рази був поранений. У цей же час твори Георгія Книша починають друкувати у фронтових газетах.
У 1945-му письменник демобілізувався у званні лейтенанта, маючи ряд бойових нагород: ордени Вітчизняної війни І-ІІІ ступенів, Червоної зірки, медаль «За відвагу». З 1946 року мешкав у Львові. У 1946-1950 роках навчався у Львівському державному університеті, а починаючи з 1950 року почав працювати у засобах масової інформації та на телебаченні. У 1961 році став членом Спілки письменників України.
Свою ходу в літературі Георгій Книш розпочав ще у 1940 році оповіданням «Дід Степан». Потім було 9 поетичних збірок: «Вірність», «Джерело», «Над Збручем», «Рубежі», «Скарб», «Високість», «Антени», «Роса», «Імення».
У творчому доробку письменника 8 прозових романів, найвідоміші з них «Жайвір», «Приціл», «Гніздо», що утворили трилогію. Історичний роман «Магічний кристал» присвячений письменнику-полемісту Івану Вишенському.
Усе життя Георгій Книш тримав зв’язок з малою батьківщиною – Петровим, куди неодноразово приїздив у складі письменницьких делегацій, у гості до рідних. Куди б не кидала письменника доля, згадка про Петрове не полишала його. Ось як він сам говорить про це: «А я крізь страхіття літ пережитих завжди повертався сюди. Назви села не переінакшували. Тож, вона служила мені втіхою, свіжим ковтком води та повітря. Кому я вірив - так це моїй Петровій. Майже з трьох десятків виданих мною книжок не знайдеться такої, звідкіль би не визирнула Петрова…..».
Помер письменник 3 серпня 1997 року, похований у Львові.
Дружина Георгія Арсеновича Ідея Миколаївна Книшева передала у музей І.К. Карпенка-Карого архів чоловіка, до якого увійшли прижиттєві твори письменника, його рукописи, документи, добірка світлин. Усі ці матеріали лягли в основу виставки «Літа на долоні», яку презентовано у рамках вечора пам’яті.
Музейний захід, на який завітали викладачі та студенти будівельного технікуму, пройшов у теплій, невимушеній обстановці. Голова обласної організації НСПУ Василь Бондар поділився своїми думками з приводу творчості Книша, а директор музею Катерина Лісняк розповіла про відрядження до Львова, про спілкування з вдовою Георгія Арсеновича, про перевезення архіву письменника до Кіровограда у 1999 році.
Закінчився вечір пам’яті виступом донецького поета Станіслава Жуковського та невеликим концертом. Українські пісні, які так любив Георгій Книш, прозвучали у виконанні юних бандуристок – учениць музичної школи № 1 ім. Генріха Нейгауза.
