Став до лав Небесного воїнства: кропивничани попрощалися з Воїном-захисником
Сьогодні, 04 квітня, у Кропивницькому рідні, друзі, бойові побратими провели в останню путь Героя – земляка, який віддав своє життя за свободу і незалежність рідної землі, старшого солдата Олександра Гурова.
Олександр Гуров народився 07 листопада 1982 року в селищі Компаніївка Кіровоградської області. Навчався у Компаніївській загальноосвітній школі. Із дитинства він був надійною підтримкою для батьків та рідних. Мав загострене відчуття справедливості. Займався спортом, вивчав бойові мистецтва, був лідером, взірцем для друзів і знайомих.
У 2009 році Олександр Гуров закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ. Після навчання проходив військову службу у 3-му окремому полку спеціального призначення.
Після проходження строкової служби, працював у сфері охорони підприємств.
Від початку повномасштабного вторгнення росії на територію України Олександр Гуров добровольцем вступив до лав територіальної оборони міста Кропивницького. Потім разом із побратимами був переведений до Збройних Сил України, де проходив службу спочатку в Силах спеціальних операцій, а з 2023 року служив оператором відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів.
Старший солдат Олександр Гуров загинув 31 березня 2024 року між населеними пунктами Дудчани і Гаврилівка Херсонської області під час виконання бойового завдання із відсічі російським агресорам.
Девізом Олександра Гурова завжди були чесність, людяність і справедливість. Він завжди і у будь-яку хвилину був готовий підставити своє мужнє плече друзям, рідним, близьким.
- Клята війна забирає кращих із нас, це правда, - сказав під час церемонії прощання бойовий побратим загиблого Героя Олександр. – Олександр Гуров найскладніші бойові завдання у найгарячіших точках і про його успішну роботу зі знищення живої сили і техніки ворога мало хто знав – така специфіка. Але він назавжди залишиться в наших серцях Героєм. Вічна пам’ять!
Для свого сина Максима, Олександр Гуров був взірцем чоловіка, батька і найголовніше справедливої людини. Всі знали його як віддану, цілеспрямовану, чесну людину, надійного товариша, побратима, друга, люблячого сина, брата, чоловіка та найкращого у світі батька.
Без рідної людини залишилися батько, брат, сестра, дружина, син та маленька п’ятимісячна донечка.
Під час церемонії прощання родині Воїна заступник начальника штабу військової частини Максим Бубличенко вручив останню посмертну нагороду – відзнаку командира 121-ої окремої бригади територіальної оборони, за самовіддану, сумлінну і бездоганну військову службу, вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності держави, вірність присязі та відданість обраній справі, за знищення живої сили та ворожої техніки під час бойових завдань.
- Немає таких слів, які б пом’якшили велике горе рідних і близьких від такої втрати, - наголосив у своєму слові Максим Бубличенко. - Шановна громадо, звертаюся до вас усіх. Олександр Гуров віддав найцінніше, що у нього було – власне життя. На жаль, це не остання жертва за Україну. Я закликаю усіх ніколи не забувати ціну, яку платить народ України за те, щоб кожного ранку ми бачили схід сонця. Найжорстокіша війна в історії людства щодня забирає життя найкращих синів і дочок України. Я дуже прошу усіх кожного дня о 09.00, де б ми не знаходилися шанувати пам'ять наших Героїв. Вони обміняли свої життя на одну хвилину нашого часу. Зупиніться. Зупиніть свій автомобіль. Вийдіть і схиліть голови. Одна хвилина вашого часу – це їхні життя. І щодня допомагайте армії, допомагайте Збройним силам України.
Схилимо голови і вшануймо пам'ять Олександра Гурова хвилиною мовчання. Слава йому! Доземний уклін нашим захисникам і захисницям! Вічна пам'ять Героям нашого часу!
