Музейна Шевченкіана: у Кропивницькому представили рукописну спадщину великого Кобзаря
Напередодні 210-ї річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка, 06 березня, у літературно-меморіальному музеї І.К. Карпенка-Карого у Кропивницькому відбувся літературно-мистецький захід «Музейна Шевченкіана».
Літературно-мистецька спадщина Тараса Шевченка займає почесне місце у фондах музею від самого початку його формування. Збірка нараховує майже дві сотні одиниць зберігання: окремі твори Кобзаря, поезії у тематичних збірках та періодиці, наукові дослідження, художні та науково-популярні видання про його життя і творчість, художні зображення та репродукції світлин поета тощо.
Науковиця музею Тетяна Ревва ознайомила учнів КЗ «НВО №32 Спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів» з виставкою «Музейна Шевченкіана. Рідкісні та цікаві видання у фондах літературно-меморіального музею І.К. Карпенка-Карого». Школярі побачили примірники «Кобзаря», відтворені фототипічним способом, зокрема позацензурний примірник 1840 року, виданий у 1962 році видавництвом АН УРСР і подарований відомим журналістом і краєзнавцем Федором Шепелем, та цензурований примірник «Кобзаря», який побачив світ у видавництві «Дніпро» у 1974 році до 160-річчя поета. До музейного зібрання раритет передав головний режисер Кіровоградського обласного театру ім. М. Кропивницького Іван Казнадій.
В експозиції представлені повні факсимільні видання (тобто такі, що копіюють оригінал до найменших подробиць) автографів поезії 1843-1845 років «Три літа» та щоденник і автобіографія поета; драма «Назар Стодоля» (Львів, 1930). Ці книги з особистої бібліотеки письменника, педагога і краєзнавця Миколи Смоленчука подарувала музею його вдова Нінель Михайлівна.
До рукописних пам’яток спадщини Тараса Шевченка належить і «Мала книжка». Серед родзинок музейного зібрання – дві збірки «Т.Г. Шевченко. Мала книжка. Автографи поезій 1847-1850» (видання АН УРСР 1963 року та «Наукової думки» 1984 року).
Матеріали про життя і творчість Кобзаря представлені книгами Павла Зайцева «Життя Тараса Шевченка» (Мюнхен, 1955), Дмитра Красицького «Дитинство Тараса Шевченка» (1964), Янки Купали «Тарасова доля» (1954). Про Кобзаря і його роль у становленні і розвитку української літератури йдеться у праці Євгена Маланюка «Книга спостережень» (Канада, 1962).
В експозиції знайшли місце літературознавчі дослідження відомих науковців Володимира Панченка «Шевченко зблизька» та «Він не буде абияким чоловіком», Григорія Клочека «Поезія Тараса Шевченка: сучасна інтерпретація» та «Шевченкове слово: спроба наближення».
Директорка Лариса Хосяінова вручила подячні листи за поповнення музейної Шевченкіани відомим краєзнавцям Федору Шепелю та Юрію Тютюшкіну. Під час урочистого заходу Юрій Володимирович подарував альбом «Шевченкіана в екслібрисі» (Дніпропетровськ, 1993), у якому зібрано більше 250 книжкових знаків, виконаних сімдесят трьома художниками різних країн. Окремі графічні роботи для книги надані нашими краянами – поетом Віктором Коржем, художником Андрієм Хворостом, краєзнавцем Федором Плотніром.
Під час зустрічі звучало і Тарасове слово, покладене на музику, і українські пісні у виконанні викладачів музичної школи №1 імені Генріха Нейгауза Ілони Крицької, Дениса Голубєва, Олександра Романченка: «Думи», «Вишиванка», «Не залишай».
Юні кропивничани переконалися: Шевченкове слово вічне, бо має у своїй основі потужний потенціал, спрямований на утвердження національної свідомості, духовного збагачення кожного українця.
