Кропивницький попрощався із земляками – Героями: вічна пам’ять і слава українським воїнам – захисникам!
Кропивничани віддали останню шану двом землякам - Героям. Вічний спочинок на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища сьогодні, 18 червня, знайшли українські Воїни, які у боротьбі із російськими агресорами за право свого народу жити вільно і незалежно віддали найдорожче – власні життя: молодший сержант Сергій Кулик і солдат Олександр Парнікозов.
Сергій Кулик народився 19 березня 1981 року у Кропивницькому. Навчався в місцевій загальноосвітній школі №32. По її закінченню вступив до машинобудівного коледжу Кіровоградського національного технічного університету. Вищу освіту здобув в Центральноукраїнському технічному університеті за спеціальністю «інженер-механік».
Від 2008 року Сергій Кулик розпочав свою трудову діяльність на заводі «Гідросила», інженером. Серед колег завжди мав авторитет і повагу. З юних років захоплювався боротьбою. Цінував життя, любив своїх батьків, мав багато друзів і завжди був готовий прийти на допомогу.
17 січня 2023 року Сергій Кулик приєднався до лав Збройних Сил України та став на захист батьківщини. Служив на посаді командира бойової машини – командира відділення механізованого взводу. Досвідчений і завзятий воїн боронив своїх рідних і українську землю без жалю до себе.
Молодший сержант Сергій Кулик загинув 01 червня 2024 року поблизу населеного пункту Лиман Краматорського району, Донецької області під час виконання бойового завдання із забезпечення оборони України.
Рідні, близькі і друзі завжди пам’ятатимуть Сергія як життєрадісну, чесну, віддану, добру та позитивну людину. Для своєї родини він був турботливим і люблячим сином, братом і дядьком. У воїна залишились мама, тато, бабуся, сестра, племінники.
Олександр Парнікозов народився 30 серпня 1989 року в місті Дебрецен, на Угорщині. У 1990 році, маленьким, разом із родиною переїхав в Україну до міста Кропивницький, де і здобув освіту. Навчався у загальноосвітній школі № 6. Від самого дитинства виявляв інтерес до техніки та механіки. Навчаючись в школі почав відвідувати секцію з кульової стрільби в ДЮСШ № 3, де виявив себе влучним стрільцем, і в 2006 році зайняв перше місце на турнірі з кульової стрільби.
Олександр Парнікозов по життю не цурався жодної роботи. Після закінчення школи довгий час працював на будівельних майданчиках Кропивницького, а потім в ресторанному бізнесі. Будував плани на майбутнє, любив життя, мріяв створити сім’ю, але все змінила війна.
У березні 2023 року Олександр Парнікозов вступив до лав Збройних Сил України та став на захист своєї країни. Його військова кар’єра розпочалася в окремій штурмовій бригаді, де він проявив себе відважним і дисциплінованим солдатом. Згодом його перевели до окремої мотострілецької бригади, де він продовжив службу на посаді старшого навідника мінометного взводу механізованого батальйону. Неодноразово брав участь в складних військових операціях, проявляючи мужність і стійкість, що викликало повагу і визнання серед побратимів.
Свій останній бій солдат Олександр Парнікозов прийняв 07 червня 2024 року поблизу населеного пункту Часів Яр, Бахмутського району, Донецької області зупиняючи російських агресорів на рідній землі.
В серцях рідних, близьких та друзів захисника гіркий смуток та велика порожнеча. Вони завжди пам'ятатимуть Олександра як добру, щиру, чуйну людину з великим серцем, завжди готову прийти на допомогу. Без найріднішого залишились мама, два молодші брати та наречена.
Схилимо голови і вшануймо пам'ять наших Героїв-захисників хвилиною мовчання. Вічна і світла їм пам'ять!
Панахиду за загиблими українськими воїнами відслужив архієпископ Кропивницький і Голованівський Православної Церкви України Марк.
Доземний уклін нашим захисникам і захисницям!
Слава Україні» Героям Слава!
Фото: Суспільне Кропивницький
