Знову біль і невимовна скорбота: у Кропивницькому попрощалися із Героями-захисниками
Сьогодні, 30 вересня, на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища кропивничани попрощалися із загиблими від рук російських загарбників земляками – Героями: Сергієм Скрипніченком, Олександром Сорокою та Юрієм Дахном.
Ціною власного життя вони зупинили агресорів і відстояли незалежність України.
Сергій Скрипніченко народився 05 вересня 2000 року в селі Букварка Олександрійського району, Кіровоградської області. Навчався в Підлісненському навчально-виховному комплексі. Мріяв стати юристом, тому після закінчення школи вступив до кооперативного фахового коледжу економіки і права імені М.П. Сая за спеціальністю «право».
У 2019 році перевівся на заочну форму навчання та вступив до лав Збройних сил України, на військову службу за контрактом. Пройшов фахову підготовку. Брав безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони України, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях. Отримав статус ветерана війни – учасника бойових дій.
Із початком повномасштабного вторгнення росії та територію України Сергій Скрипніченко продовжив захищати рідну землю від російських окупантів. Служив на посаді старшого оператора-вогнеметника групи спеціального призначення.
Сміливо та успішно виконував поставлені завдання в найнебезпечніших точках бойового зіткнення, брав участь у виконанні бойових завдань на різних напрямках фронту. Неодноразово особисто знищував живу силу та техніку ворога. У 2024 році пройшов фахову підготовку рядового складу спеціалістів зв`язку.
Старший солдат Сергій Скрипніченко загинув 24 вересня 2024 року в районі населеного пункту Гуляйполе Запорізької області, виконуючи бойове завдання із забезпечення оборони України.
Йому тільки но виповнилося 24 роки. В серцях рідних, близьких та друзів захисника гіркий смуток та велика порожнеча. Вони завжди пам'ятатимуть Сергія як справедливу, спокійну, добру, щиру, веселу і ерудовану людину.
У воїна залишились мама, тато, два брати, сестра, дружина та маленький синочок чотирьох років.
Олександр Сорока народився 03 вересня 1978 року у селі Бахмутське Артемівського району Донецької області у сім’ї робочих. Навчався у місцевій загальноосвітній школі. Закінчив професійно-технічне училище № 111 у місті Соледар. Пройшов військову строкову службу в Ізмаїлі Одеської області в повітряно-десантних військах.
Шістнадцять років Олександр працював на соляній шахті державного підприємства «Артемсіль». Жив разом із родиною у мальовничому містечку Соледарі, там пройшли найкращі роки життя. На жаль, повномасштабна війна змусила покинути рідні домівки всіх соледарців. Прихисток родина знайшла у Кропивницькому.
У 2024 році Олександр Сорока за мобілізацією приєднався до лав Збройних Сил України. Навчався бойовим навичкам у навчальному центрі, після чого був направлений до військової частини, служив на посаді навідника аеромобільного відділення.
Старший сержант Олександр Сорока загинув 24 вересня 2024 року, поблизу населеного пункту Погребки Суджанського району Курської області під час виконання бойового завдання. Йому було 46 років …
В пам`яті рідних, друзів, земляків він назавди залишиться світлою, позитивною людиною, з гарним почуттям гумору. Скромний, стриманий та мудрий, люблячий турботливий син, брат, чоловік, найкращий батько та дідусь.
Без рідної людини залишились мама, сестра, дружина, дві доньки та маленький внучок.
Юрій Дахно народився 21 серпня 1966 року у Кропивницькому. Із дитинства захоплювався собаками та навіть працював кінологом у віці 15-ти років.
Навчався Юрій у загальноосвітній школі № 25, нині – ліцей «Європейська освіта». Закінчив машинобудівний технікум («Кропивницький інженерний фаховий коледж»).
Пройшов військову строкову службу в повітряно-десантних військах. Після служби навчався в Талліннській мореплавній школі. Деякий час працював за кордоном мотористом на теплоході.
Далі - Юрій Дахно повернувся до рідного міста. Частину свого життя - 15 років, він присвятив хлібзаводам «Паляниця», «Формула Смаку» та «Формула». За життя працював на різних підприємств міста.
У липні 2023 року за мобілізацією став на захист батьківщини в лавах Збройних Сил України. Служив на посаді головного сержанта 1-го піхотного взводу 2-ої піхотної роти військової частини А4986.
Старший сержант Юрій Дахно загинув 22 вересня 2024 року поблизу населеного пункту Бучки Новгород-Сіверського району Чернігівської області під час виконання завдань із захисту населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Йому було 58 років…
Юрій Дахно був завжди активною, наполегливою, цілеспрямованою та щедрою людиною, душа компанії - це про нього, ніколи не відмовляв у допомозі та завжди боровся за чесність.
У глибокій скорботі залишились рідні воїна, яких він безмежно любив: дружина, дві доньки, онуки та брат.
Панахиду за загиблими Захисниками відслужив архієпископ Кропивницький і Голованівський Православної церкви України Марк.
Схилимо голови і вшануймо пам'ять наших Героїв-захисників хвилиною мовчання. Слава їм! Вічна і світла пам'ять!
