Війна обпалила і юність, і старість: у Кропивницькому привітали столітню ювілярку
Дивлячись на цю усміхнену тендітну, інтелігентну літню жінку важко повірити, що за її плечима — цілий вік прожитого життя. Але це так! Сьогодні, 25 грудня, кропивничанка Мотря Степанівна Нетребенко відзначає столітній ювілей. Привітати ювілярку квітами, цінним подарунком та грошовою допомогою завітали працівники департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради.
Мотря Степанівна народилася 1923 року в Суботцях колишнього Знам'янського району на Кіровоградщині. На долю жінки випало чимало випробувань і лихоліть — пережила два страшні голодомори, Другу світову війну. Про себе бабуся каже, що ці прокляті війни обпалили і її юність, і її старість. Коли мова заходить про розпочату російською федерацією війну проти України, вона дуже боляче реагує і згадує ті жахіття, що пережила. Мотря Степанівна була найстаршою дитиною в сім'ї, де крім неї, батьки виховували ще четверо дітей. Родина мала корову, тож у тяжкі часи завдяки худобі всі діти вижили, а ще батьки допомагали сусідам. Напевно за цю праведну підтримку Бог нагородив жінку довголіттям.
На довгій життєвій ниві у Мотрі Степанівни були радісні моменти і багато любові. Розпочала свою трудову діяльність в Суботцях, все життя працювала вчителем біології та викладала німецьку мову. Останнім часом працювала у селі Вишняківка Кропивницького району. Жінка любила своїх учнів і вкладала в їхні душі дуже багато добра, тож і вони відповідали їй взаємною повагою і любов’ю.
З 1982 року, вже будучи на пенсії, переїхала з родиною до Кропивницького.
Мотря Степанівна має велику родину: сина та доньку, трьох онуків, п'ятеро правнуків і двох праправнуків. Її правнук — Іван Козачков, має військове звання, служить у морській піхоті та боронить нашу країну від російських окупантів. Найбільше бабуся зараз хвилюється, що на долю її правнуків випало таке ж випробування війною, яке пережила вона, і дуже вірить у нашу Перемогу.
