Вік щастя: у Кропивницькому привітали двох довгожителів
Двоє поважних кропивничан відзначають сьогодні, 27 червня, свій особливий день народження. Столітній ювілей святкує Віра Олександрівна Горденко, а Павло Матвійович Кононов відзначає 102-й день народження. Привітати поважних довгожителів з квітами і подарунками завітали працівники департаменту соціальної політики Кропивницької міської ради.
Віра Олександрівна Горденко свій ювілей зустріла у колі найрідніших, живе у турботі і любові разом із донькою Тетяною.
- Я щаслива, що можу бути ще дитиною біля мами і відчувати її турботу і любов, бо хоч вона вже й не може багато ходити і щось допомагати мені по дому, проте тільки мама може мені сказати: доню, сядь відпочинь! - каже Тетяна.
Віра Олександрівна Горденко народилася у тодішньому Кіровограді, була у родині найстаршою з чотирьох дітей. Шістнадцятилітньою застала її друга світова війна. На той момент вона вступила на медичний інститут, але вчитися не змогла, треба було піднімати родину. Пішла працювати помічником кочегара на військовому ешелоні. Сім’я жила важко, бідно, але була дуже дружною. Все життя Віра Олександрівна багато працювала, до цього привчила і двох своїх доньок, а ще навчила турбуватися і любити один одного, жити дружно, бо й сама має велике добре серце. Саме цих настанов мами і дотримуються дві її доньки, семеро внуків і четверо правнуків.
Після сотні — кожен рік ювілейний, тож саме такий 102-й рік народження відзначає сьогодні легендарний кропивничанин, ветеран Другої Світової війни, льотчик-винищувач Павло Матвійович Кононов.
У цей день він, як і завжди - у колі рідних, друзів-ветеранів. За святковим столом — побажання міцного здоров’я, спогади про Другу світову війну і прожите життя.
У 17-річному віці Павло Матвійович Кононов вступив до Одеського авіаційного училища, а під час Другої Світової війни уже став льотчиком-винищувачем. Кожен виліт для пілота міг бути останнім. Ветеран тепло згадує про свого бойового командира. Каже, він умів жартувати і після кожного вильоту дозволяв пілотам випити бойові сто грамів, а це означало, що для цього пілот мав обов’язково повернутися.
Перемогу зустрів у чеському місті Брно, проте штурвал літака не полишав ще довго. Після війни продовжив працювати в центрі підготовки космонавтів, викладав у Кіровоградському технікумі військову справу. Має бойові нагороди.
Доля подарувала обом іменинникам довге життя, їхню юність обпалила війна і сьогодні, на схилі літ, вони мріють про перемогу. Хай Бог дає здоров’я дожити!
