Відомий фотомитець Олександр Коломінов показав на світлинах як «… не старіє Чечора»
12 липня, у День фотографа, відбулася презентація спільного проекту відомого фотомайстра, члена Національної спілки журналістів України Олександра Коломінова та міського літературно-меморіального музею І.К. Карпенка-Карого.
Виставка фоторобіт «Все було ніби вчора: не старіє Чечора» започаткувала цикл заходів, присвячених майбутньому ювілею музея - 25-й річниці від дня відкриття, яку місто святкуватиме наприкінці вересня. Презентована виставка не випадково має ще одну назву - «Музейними околицями». Фотокамера відобразила своєрідну атмосферу одного з найстаріших районів міста, в якому знаходиться музей. Олександра Коломінова невипадково обрано гідом подорожі. Його стежки до Карпенкової садиби не раз пролягали колишньою єлисаветградської околицею.
Глядачі експозиції відзначають, світлини Олександра Коломінова дозволяють побачити незвичайне у звичайному, несподіване у буденному, помітити красу у зовні непривабливому. Чечора і Бикове лежать на правому березі Інгулу. Найголовніші тут дві повздовжні вулиці - Верхня та Нижня Бикові (нині – Верхня Бикова і Пушкіна). Роки не надто сильно змінили цей заповідний острівець. Новобудови впритул підійшли, та так і зупинилися біля нього.
Довідка: У ХІХ - ХХ ст. район був пов’язаний з іменами багатьох письменників. Краєзнавці не одностайні у думці, чи саме тут на початку 20-х рр. ХІХ ст. знаходилася кінно-поштова станція, на якій зупинялися Пушкін і Міцкевич. Але не викликає сумніву, що в 1872 році неподалік від Знаменської церкви на однойменній вулиці оселилася родина Тобілевичів, три сини якої (відомі нам за сценічними псевдонімами Іван Карпенко-Карий, Микола Садовський, Панас Саксаганський) та донька Марія (Садовська-Барилотті) принесли славу українському театру і літературі. З Чечорою і Биковим в різні часи були пов’язані імена громадського діяча, мемуариста Олександра Тарковського, громадського і культурного діяча, мецената Євгена Чикаленка, державного діяча і письменника Володимира Винниченка, найвідомішого поета української еміграції ХХ століття, культуролога і історіософа Євгена Маланюка, класика української літератури, прозаїка, драматурга, кіносценариста Юрія Яновського, відомого білоруського письменника, драматурга, одного із засновників сценарного відділу кіностудії «Біларусьфільм» Ригора Кобця, літературознавця, мемуариста Павла Негретова, диригента Миколи Тараканова.
Олександр Васильович Коломінов народився 27 лютого 1959 року в м. Котлас Архангельської області (Росія). Фотографією захопився у підлітковому віці. З 1988 року життя пов’язане з Україною. Кіровоград (нині - м. Кропивницький) став для нього рідною домівкою. Довгий час працював фотокореспондентом газет «Кіровоградська правда», «Народне слово» і «Вечірня газета». Його світлини зацікавили видавництва Києва та Кропивницького «Такі справи», «Трелакс», «Імекс-ЛТД».
