Відображення часу у творчості художника Володимира Федорова
У Кропивницькому в художньо-меморіальному музеї Олександра Осмьоркіна презентовано виставку «Володимир Федоров: художник і час» до 100-річчя з дня народження митця.
Життєвий і творчий шлях художника Володимира Олександровича Федорова (1920-1986) був складним і тернистим. Його життєпис в повній мірі відображав час, сповнений історичних подій. Художник народився в Єлисаветграді, зростав у Зинов’євську, школу закінчив у Кірові. Після навчання в Одеському художньому училищі потрапив на фронт. А вже потім, після війни, повернувся в Кіровоград – рідне місто. У ньому він жив, працював художником в краєзнавчому музеї, а пізніше в художньо-виробничих майстернях, де й творив свої картини.
За словами директора художньо-меморіального музею Олександра Осмьоркіна Віти Чернової, великий вплив на формування світогляду майбутнього художника здійснила родина Нейгаузів. Дитинство і юність Володимира Федорова пройшли в будинку на вулиці Гоголя, який був розташований поряд з садибою відомих музикантів, де його бабуся працювала економкою. Саме Густав Нейгауз перший відзначив у Володимира Федорова абсолютний музичний слух і рекомендував йому серйозно займатися музикою після закінчення музичної школи по класу фортепіано. Проте захоплення малюванням перемогло. Перші уроки живопису Володимир Федоров отримав від сестри дружини Генріха Нейгауза – Дори Пржшиховської, випускниці Мюнхенської академії мистецтв.
Про ці та інші факти з життя і творчості художника Володимира Федорова цікаво розповідали художники, журналісти і музейники, які завітали на відкриття ювілейної тематичної експозиції, що відбулося 7 лютого - саме в день народження талановитого живописця. Багато хто з присутніх знали Володимира Федорова та його дружину особисто. Заслужений журналіст України Броніслав Куманський написав чимало статей про художника ще за його життя. Вони були опубліковані у провідних на той час обласних та міських газетах. Свій виступ Броніслав Петрович розпочав зі слів, які промовив під час прощання з митцем: «Світ збіднів ще на одного художника». Потім журналіст розповів про знайомство з Володимиром Федоровим ще під час своєї роботи в картинній галереї та про складнощі творчого процесу живописця над картиною «Переліт миру». На жаль, ця картина так і залишилась не завершеною.
Відомий художник і педагог, член Національної Спілки художників України, завідувач відділу образотворчого мистецтва дитячої школи мистецтв Юрій Вінтенко не лише поділився спогадами про Володимира Федорова, а й подарував до фондів музею унікальний малюнок – подвійний портрет, виконаний 10 лютого 1949 року його батьком заслуженим художником України Борисом Вінтенком та Володимирем Федоровим. На альбомному аркуші художники зобразили один одного чи не в найскладнішій графічній техніці – тушшю і пером, без будь-яких начерків олівцем. Таким чином Володимир Федоров своєрідно екзаменував молодого художника Бориса Вінтенка, який щойно закінчив художнє училище. Малюнок був розірваний навпіл і портрети зберігалися в авторів окремо. Лише через багато років, коли не було вже серед нас митців, дружина Володимира Федорова Ніна Георгіївна передала половину малюнка Юрію Вінтенку, щоб відновити його в первинному вигляді. І тепер цей подвійний портрет, написаний художниками понад 70 років тому, можливо й жартома, але в чесному творчому поєдинку, можна побачити в музеї.
В експозиції виставки вперше представлено ще один дарунок, який музей нещодавно отримав. Живописну роботу Володимира Федорова «Околиця міста Світловодська», написану в кінці 1960-х – на початку 1970-х років передала до музейної збірки Тетяна Храпова. Це досвідчений музейник, багаторічна трудова діяльність якої успішно проходила в обласних краєзнавчому та художньому музеях, а також музеї Олександра Осьмьоркіна. Під час відкриття виставки Тетяна Дмитрівна з теплом згадувала дружину, вірного друга і, перш за все, музу художника Ніну Георгіївну Федорову. Вона й подарувала їй цю картину в 1994-му році на добру згадку про приємні хвилини спілкування з майже землячкою. Ніна Георгіївна народилася в місті Новогеоргіївську, затопленому Кременчуцьким водосховищем наприкінці 1950-х, а поряд було збудовано новий Світловодськ, недалеко від якого розташований великий індустріальний центр Полтавщини Кременчук - рідне місто Тетяни Дмитрівни.
Пізнавальною була й розповідь головного зберігача фондів музею музичної культури імені Кароля Шимановського Олени Классової. Вона розповіла присутнім про дружбу її батька, відомого в нашому місті колекціонера-філателіста, Адольфа Звариша з художником Володимиром Федоровим. З ним колекціонер товаришував, брав уроки малювання. Крім того, у друзів було багато спільного – життя на одній вулиці, їх бабусі працювали в будинках Нейгаузів і Шимановських.
Досить емоційно творчість художника, яскравого представника соціалістичного реалізму охарактеризував провідний науковий співробітник музею, заслужений художник України Андрій Надєждін.
- Це епоха в образотворчому мистецтві, що безжалісно ламала долі багатьох митців. Володимир Федоров - дитя свого часу був не виключенням, - зазначив науковець.
Він процитував влучне висловлювання сучасного мистецтвознавця Мар’яни Мусій: «Звинувачення художників у лояльності до влади нині є малопродуктивним, адже одні писали кон’юнктурні полотна, бо нічого більше не вміли, а інші – для того, аби мати можливість писати щось інше».
Представлені на виставці твори Володимира Федорова, а це численні пейзажі, в тому числі й малюнок з фронтового блокноту 1944 року, краєвиди рідного міста, квіткові натюрморти, портрети рідних людей - матері, бабусі, дружини, написані в 1950-і роки, та портретна галерея радянської молоді середини 1970-х років, виконана в техніці акварелі. Ця техніка показово відтворює час, в якому жив і творив художник. Більша частина величезної мистецької спадщини Володимира Федорова нині зберігається в обласному художньому музеї, де також відкрилась ювілейна виставка. Науковий співробітник музею Олег Юрченко зазначивши, що це перша із запланованих в цьому році виставок творів талановитого живописця Володимира Федорова.
Тож, поспішайте до художніх музеїв, аби познайомитись з виставками, які презентують кращі зразки сучасного українського образотворчого мистецтва.
Віта Чернова
