Віддали життя за Україну: у Кропивницькому попрощалися з загиблими земляками-Героями
Сьогодні, 19 травня, у Кропивницькому на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища відбулося прощання з земляками - Героями, які віддали в боротьбі за Україну найцінніше — власні життя.
Заступник командира бойової машини, 39-річний солдат Дмитро Олійник загинув 11 травня в районі селища Майорськ Донецької області.
- Ми, його рідні, близькі, друзі дуже любили Дмитра. Він був дійсно мужньою людиною. Не маючи жодного військового досвіду, навіть в армії за станом здоров’я не служив, пішов добровольцем. Корінний кропивничанин, закінчив у рідному місті машинобудівний технікум. Його молодший брат також в ЗСУ. Без батька залишився син-підліток, осиротіли всі ми, - ділиться болем родичка загиблого Ірина Олійник.
Головний сержант, 47-річний старший оператор відділення протитанкових керованих ракет Володимир Чорний останній бій прийняв 09 травня у Сватівському районі Луганської області.
У нерівному бою з російською мерзотою загинув хоробрий воїн, який ніколи не ховався за спинами інших. Хто, як не я? - це завше було його гаслом, і в цивільному житті, і в військовому. Саме це він сказав, коли пішов добровольцем в військкомат, саме це говорив, коли витягав поранених воїнів з самого пекла, коли кришив проклятих москалів на друзки, коли звільняв Лиман, коли під обстрілами варив смачний борщ, щоб порадувати втомлених побратимів. Професійний художник за освітою, випускник Національної академії образотворчого мистецтва, залишив після себе яскравий здобуток із фільмів, виставок та художніх робіт. Це його майстерними руками творилася атмосфера фільмів «Памфір», «Залізні метелики», «Брама» у яких він був художником по декораціям.
- Мужній Герою, вклоняємося твоєму подвигу, глибоко вдячні за твою найвищу жертву. Не пробачимо росіянам ніколи! Хай наші сльози віділлються в кулі, що знищують ворога на всіх кордонах, на кожному шматочку нашої Священної землі!, - такими словами вшанували пам’ять Володимира Чорного його побратими і друзі.
Стрілець-санітар, солдат Олександр Соляник 10 травня не повернувся живим з бою під Бахмутом.
- Брат був просто хорошою людиною, чудовим другом. Його знала вся Стара Балашівка, він там виріс, закінчив школу №15. Працював водієм, будівельником. 26 лютого 2022 року ми разом були у військкоматі. Через п’ять днів вже на позиціях. Служили в одній частині, у одному батальйоні тільки в різних ротах. Окрім мене у нього не було рідні. Тепер він на небі, а я воюватиму далі, - тамує біль брат Олександра Соляника Олексій.
Старший бойовий медик, сержант Володимир Літвиненко загинув 15 травня у Херсоні на 49 році життя. Він врятував багатьох побратимів, але себе врятувати не зміг.
- Народився у Кропивницькому, навчався в 21 школі, закінчив будівельний технікум, працював за фахом. Дуже любив Україну і віддав за неї життя. Не ховався і залишався вірним присязі до кінця. Без батька залишилися двоє хлопців, літня матір втратила сина, - розповідають друзі Героя.
Головний сержант стрілецького взводу Дмитро Авдєєв і солдат, водій-радіотелефоніст Євгеній Говорунець служили в одній частині і загинули в запеклих боях, які точилися 11 травня в районі Озарянівки Бахмутського району.
- Дмитро Авдєєв народився 28 серпня 1974 року, після закінчення школи служив у національній гвардії України. З першого дня війни пішов добровольцем боронити рідну землю. Він поклав своє життя за правду! Істинний Герой, справжній патріот! Завжди був щирою, доброю людиною з незабутньою посмішкою. Постійно шукав можливості допомагати іншим і бути потрібним суспільству. Дуже любив Бога і людей. Незрівнянний оптиміст. Був добрим батьком для сина, люблячим чоловіком для дружини, уважним сином для батьків і вірним другом для багатьох. Він любив людей, а люди любили його. Християнин, щиро віруюча людина. Вірив в вічне життя в Ісусі Христі і всю надію покладав на Бога, - так згадують загиблого його брати і сестри у Христі.
- І знову в громаді непоправна втрата! На війні з проклятими російськими нелюдами загинув наш Захисник Євгеній Говорунець з Підгайців. Доля відміряла йому лише 27 років. Молода людина, яка встигла стати прикладом мужності й самопожертви. Ми пишаємося своїм односельчанином і висловлюємо щирі співчуття мамі, рідним, близьким та друзям. У ці гіркі хвилини вся громада розділяє ваш біль, - кажуть односельчани Євгенія Говорунця.
Панахиду за загиблими відслужив архієпископ Кропивницький і Голованівський Православної церкви України Марк.
