У Кропивницькому звучало слово Кобзаря
«Звучить слово Кобзаря» - під такою назвою 20 березня у літературно-меморіальному музеї І.К. Карпенка-Карого пройшли літературно-мистецькі студії.
Вступним акордом заходу став виступ учениць музичної школи № 1 ім. Г.Г. Нейгауза, у виконанні яких прозвучали пісні на слова Т. Шевченка «Сова», «Ой, маю я оченята», «Тече вода в синє море» та «Вітер в гаї не гуляє».
Переможець ІІ Всеукраїнського конкурсу читців ім. Тараса Шевченка – поет, режисер, член творчого клубу «Парус» Микола Барабуля представив присутнім літературну композицію, яка складалася з віршів та уривків з поем Кобзаря.
У виконанні заслуженої артистки України, актриси Кіровоградського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. М. Кропивницького Галини Романюк прозвучав уривок з поеми Т. Шевченка «Іван Підкова».
Музичним подарунком учасникам літературно-мистецьких студій – студентам будівельного коледжу став виступ відомого поета, композитора, барда Андрія Фоменка, який виконав цикл пісень на слова Т. Шевченка у сучасному аранжуванні.
У рамках заходу була презентована виставка «З ім’ям та словом Кобзаря», на якій представлені матеріали пов’язані з життям і творчістю Тараса Шевченка: факсимільне видання «Кобзаря» та автографів поезій 1843-1845 рр., «Три літа», «Щоденник і автобіографія поета».
Не менш цікавою є драма «Назар Стодоля» 1930 р., видана у львівській друкарні Наукового товариства ім. Тараса Шевченка та перший експонат нашого музею – «Поеми Тараса Шевченка» з дарчим написом родички Кобзаря Катерини Красицької.
Найвищою творчою відзнакою у незалежній Україні є Національна премія України ім. Тараса Шевченка. Серед Шевченківських лауреатів є письменники – уродженці степового краю, твори яких представлені в експозиції. Це Василь Козаченко (за цикл повістей «Листи з патрона», 1971), Федір Сарана (за упорядкування «Шевченківського Словника», 1980), Володимир Базилевський (за збірку поезій «Вертеп», 1996), Григорій Гусейнов (за художньо-документальний життєпис, у 10-ти томах «Господні зерна», 2006), Дмитро Іванов (за збірку поезій «Село в терновому вінку», 2010).
Матеріали виставки розповідають і про письменників-земляків, які у своїй творчості зверталися до шевченківської тематики. Це літературознавчі дослідження М. Равлюка, Г. Клочека, В. Гараніна, Л. Куценка; краєзнавчі розвідки С. Шевченка, Ю. Матівоса та інших.
В експозиції широко представлені твори літераторів нашого краю, які у різні роки видавалися до ювілеїв Тараса Шевченка: збірник віршів лауреатів шевченківського конкурсу «Березневий гомін» (до 180-ї річниці з дня народження Кобзаря), збірка оповідань, статей, нарисів «Тарас Шевченко у моєму житті» (до 190-річчя поета), антологія «Шевченкіана степова» (з нагоди проведення на Кіровоградщині Міжнародного Шевченківського літературно-мистецького свята «В сім’ї вольній, новій», 2005).
П’єси за творами Т.Г. Шевченка займають чільне місце у репертуарі Кіровоградського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. М. Кропивницького. Афіші вистав «Назар Стодоля» та «Гайдамаки» є яскравим тому свідченням. Шевченківська п’єса «Назар Стодоля» була і в репертуарі єлисаветградських аматорів, про що присутні могли дізнатися із світлин виконавців головних ролей цієї п’єси (І.К. Карпенко-Карий у ролі Назара та його дружина Н.К. Тарковська у ролі Галі).
Не менш цікавим є фото «Вечорниць» - музичного додатку до «Назара Стодолі», написаного композитором П.І. Ніщинським. Прем’єра «Вечорниць» відбулася у 1875 році у Єлисаветграді за участі автора.
Тарас Шевченко був, є і залишиться душею України. І саме Шевченкове слово повинне стати дороговказом для молодого покоління, якому вже завтра розбудовувати нашу державу.
