У Кропивницькому віддали останню земну шану землякам – Героям, захисникам України
Сьогодні, 27 жовтня, на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища кропивничани провели в засвіти Героїв-захисників, які загинули, захищаючи Україну від російських агресорів.
Матрос Дмитро Згривець, солдат Віктор Левкуліч, сержант Володимир Тимошенко та лейтенант Олексій Пашкевич. залишилися вірними присязі народу України до останніх хвилин життя. Були там, де найгарячіше, не ховалися за чужими спинами, знищували російську нечисть і гнали її з нашої землі.
Старшому стрільцю десантно-штурмового відділення морської піхоти Дмитру Згривцю 06 вересня виповнилося 28 років. Він народився у Кропивницькому, закінчив загальноосвітню школу № 1, навчався у Кропивницькому фаховому коледжі харчування та торгівлі, де отримав спеціальність кухаря. Перед тим як став на захист рідної країни, працював у супермаркеті «Велмарт». Призваний до лав Збройних Сил України у листопаді 2022 року.
Матрос Дмитро Олександрович Згривець загинув 19 жовтня 2023 року поблизу населеного пункту Кринки Херсонської області при виконанні бойових завдань із забезпечення заходів національної безпеки і оборони України.
- У нашій пам`яті, пам’яті своїх рідних, друзів, побратимів Дмитро назавжди залишиться надзвичайно світлою, доброзичливою та життєрадісною людиною, - згадують колеги Дмитра – Він завжди був готовий прийти на допомогу і підтримати.
Без люблячого сина, чоловіка та батька залишились батьки Дмитра Олександровича, кохана дружина та маленький синочок.
Солдат Віктор Левкуліч народився 22 жовтня 1986 року у Кропивницькому. Навчався в загальноосвітній школі № 30 – тепер Кущівська гімназія. Захоплювався туризмом, любив подорожувати, займався важкою атлетикою. Свою майбутню інженерну спеціальність отримав у Кіровоградському інституті сільськогосподарського машинобудування. Пройшов військову строкову службу.
Працював на Придніпровському олійно-екстракційному заводі компанії «КЕРНЕЛ» машиністом навантажувально-розвантажувальних зернових машин.
У грудні 2022 року в лавах Збройних Сил України став на захист своєї країни, свого міста, своєї родини. Служив на посаді радіотелефоніста-електрика десантно—штурмової роти.
Солдат Віктор Володимирович Левкуліч загинув 24 жовтня 2023 року поблизу населеного пункту Вербове Пологівського району Запорізької області при виконанні бойових по знищенню російських окупантів
- Незламність української нації формується із тисяч таких хоробрих сердець наших героїв, яке мав і Віктор, випускник нашої школи, - відзначила у своєму слові директорка Кущівської гімназії Наталія Вельгун. - Віктор був надзвичайно щирим, відкритим до людей. У навчанні і роботі - цілеспрямований, любив життя, активно займався спортом. Був хорошим і надійним товаришем.
Не дочекалася свого турботливого сина мама, люблячого чоловіка – кохана дружина, та турботливого батька - рідний син.
Сержант Володимир Тимошенко народився у Світловодську, Кіровоградської області, 25 листопада мав би відзначати 56-ий день народження. Після навчання в школі вступив до Кіровоградського машинобудівного технікуму, по закінченню якого працював майстром на заводі «Сегмент». Отримав військовий досвід під час строкової служби.
Останні роки працював на підприємствах «Креатив» та «Капро ойл» майстром з холодильного обладнання.
У листопаді 2022 року став на захист країни, був призваний за мобілізацією до лав Збройних Сил України. Служив гранатометником.
Сержант Володимир Миколайович Тимошенко свій останній бій прийняв 18 жовтня 2023 року поблизу населеного пункту Невське Сватівського району Луганської області, зупиняючи ненависного ворога.
Залишивши в серцях близьких та рідних велику тугу, Володимир Тимошенко назавжди залишатиметься у їхніх спогадах щирою й відкритою людиною, люблячим чоловіком, батьком, братом, дідусем.
- Все життя Володимир мав хобі – бджільництво, і в житті мав такий же працелюбний характер, як бджоли, - діляться спогадами побратими воїна. – Був хоробрим бійцем, а в бойових зіткненнях ми завжди відчували його лікоть. Йому сміливо можна було довіритися у будь-якій ситуації.
Кропивницький – рідне місто і для лейтенанта Олексія Пашкевича, який народився тут 12 лютого 1983 року. Закінчив загальноосвітню школу № 11 - тепер Муніципальний колегіум. З дитинства захоплювався історією та мріяв бути авіатором.
У 2000 році здійснив свою мрію - вступив до Льотної академії Національного авіаційного університету. Після її закінчення залишився працювати у виші.
Працював на авіаційно-технічній базі льотної академії інженером з технічного обслуговування повітряних суден і аеродрому.
У серпні 2022 року Олексій Пашкевич в лавах Збройних Сил України став на захист рідної землі. Служив на посаді командира десантно—штурмової роти.
Життя лейтенанта Олексія Валерійовича Пашкевича обірвалося 24 жовтня 2023 року у бою під селищем Вербовим Пологівського району Запорізької області. У нього залишилися дружина з донькою, батьки і брат.
- Олексій Валерійович понад усе любив авіацію і мав «золоті» руки, - згадує начальник авіаційно-технічної бази льотної академії Іван Рихлицький. - Він був доброю, чуйною людиною, підтримкою та опорою для рідних, найкращим товаришем, завжди готовим прийти на допомогу. Нехай земля йому буде пухом, а небо, про яке Олексій так мріяв, ніжно його обіймає.
Панахиду за загиблими відслужив архиєпископ Кропивницький і Голованівський Православної церкви України Марк.
- Почуття великої вдячності зібрало нас на цьому скорботному і святому місті. Ми вшановуємо полеглих Воїнів, котрі в такий страшний для нас час стали на захисті українського народу і віддали за Україну свої життя. Ми ведемо війну з озвірілим сусідом, який вдерся до нас і нищить все, до чого дотягуються руки, - сказав під час жалобної церемонії Владика Марк. - Сьогодні ми всі маємо добре усвідомлювати, що саме зараз хтось з наших співвітчизників, зупиняючи ворога, гине чи отримує поранення. Тож маємо жити гідними своїх Героїв, цінувати життя, використати можливість, яку вони дають, жертвуючи собою, щоб переосмислити його. Маємо пам’ятати і шанували кожного загиблого, підтримувати наших захисників і допомагати їм.
