Та в Бога вже його душа: у Кропивницькому попрощалися з Героєм-захисником
Кропивницький знову у жалобі. Сьогодні, 06 березня, містяни провели в останню путь Героя-захисника, який віддав своє життя за свободу і незалежність рідної землі — головного сержанта Євгенія Кобця. Своє життя він поклав за цілісність і незалежність України.
Євгеній Кобець народився 01 січня 1977 року у Кропивницькому. Навчався в загальноосвітній школі №14, потім – у школі №29.
Професію токар здобув у професійно-технічному училищі №6. Після навчання працював слюсарем-ремонтником на Кіровоградському авіаремонтному заводі (АРЗ).
У 1995-1996 роках проходив військову строкову службу в лавах Військово-морських Сил Збройних Сил України, в комендантському батальйоні морської піхоти в місті Севастополі.
Після служби пройшов навчання в 169-му навчальному центрі імені князя Ярослава Мудрого, відомому як навчальний центр «Десна» та отримав звання прапорщик. Служив у військовій частині на посаді старшини роти.
Після розформування частини, закінчив водійські курси та працював водієм-далекобійником.
Із перших днів повномасштабного вторгнення росії на територію України, 26 лютого 2022 року, не вагаючись, Євгеній Кобець став на захист України у складі 61-ої окремої механізованої бригади. Служив на посаді водія-механіка евакуаційного відділення взводу технічного забезпечення.
За майже три роки служби виконував завдання на різних напрямках бойового зіткнення: Соледар, Покровськ, Херсон, Сумщина, Чернігівщина, Миколаївщина та інші. Отримав контузію, та після лікування знов повернувся до свого підрозділу. Мав статус ветерана війни – учасника бойових дій.
Головний сержант Євгеній Кобець загинув 22 лютого 2025 року в районі населеного пункту Махновка Суджанського району Курської області під час виконання бойових завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України.
Йому було 48 років...
Надійний, вірний товариш і побратим. Євгеній Кобець був щирою, доброю, толерантною людиною. Він дуже любив тварин, опікувався ними. Був люблячим і турботливим сином.
Без рідної людини в невимовній скорботі залишилась мама, для якої він був підтримкою і опорою.
Вічна і світла пам'ять Герою!
