“Сходження” Анатолія Каретного: у кропивницькому музеї І.К. Карпенка-Карого презентували нову книгу поета
З нагоди 70-річчя Анатолія Каретного у літературно-меморіальному музеї І.К. Карпенка-Карого відбулася творча зустріч, під час якої презентували і нову книгу поета «Сходження».
Книга «Сходження» (2023) вийшла в серії «Бібліотека альманаху “Сівач”». Це перша повністю україномовна збірка автора. Окремі поезії минулих років переклали українською Антоніна Корінь, Володимир Яремчук, Людмила Макей.
Учасники зустрічі почули в авторському виконанні кілька поезій з нової книги. Мудрість зрілої людини надала поетичним строфам філософського забарвлення, наповнила їх світлою любов’ю до життя, природи, рідного краю. З безмежною вдячністю звучали рядки, присвячені батькам, дідусеві Івану, бабусі, яка знала напам’ять п’єсу «Наталка Полтавка» і переповідала її онуку. Щирі емоції автора зворушили і об’єднали присутніх у залі.
Пісні на слова Анатолія Каретного майстерно виконали бард Олександр Чоботар – завідувач бібліотеки у селі Обознівка, а також композитор, аранжувальник і виконавець Сергій Колчін. Сюрпризом стало відеопривітання від композитора і педагога Лариси Гайдай. Вірші Анатолія Дмитровича також надихнули її на пісню.
Добрі слова, спогади і побажання прозвучали від автора передмови до книги «Сходження», кандидата філологічних наук Антоніни Царук, односельчанки ювіляра, педагога і волонтерки Наталії Кравченко; художниці Ольги Краснопольської, композитора і педагога Бориса Притули, поета Олександра Косенка, очільниці ТО «Вітрила» Олени Надутенко і членів об’єднання Анатолія Саржевського, Тетяни Маркової, Валентини Саєнко; видавця книги Віктора Лисенка; очільника Кіровоградської обласної організації НСЖУ Петра Мельника, керівниці Міської централізованої бібліотечної системи Світлани Тимків, поетеси Тетяни Березняк.
Довідково:
Анатолій Дмитрович – уродженець села Крупське (нині – село Карлівка Кропивницького р-ну). По закінченню школи вчився на художника-оформлювача у Кіровограді (нині - Кропивницький) і певна частина життя була пов’язана саме з цією професією. Подальша освіта привела у галузь, де працює дотепер: родинна фірма займається проєктуванням у системі будівництва і будівельними роботами.
Окрім своєї професійної, благодійної і волонтерської діяльності, Анатолій Дмитрович бере активну участь у літературному житті нашого краю. Зі шкільних років був завзятим книголюбом і відвідувачем бібліотек. Під час строкової служби в армійській газеті з’явилися його перші вірші. Згодом життя подарувало початківцю спілкування з талановитим поетом Валерієм Гончаренком, участь у літературній студії «Сівач», якою тоді керував майбутній лауреат Шевченківської премії Володимир Базилевський.
І Гончаренко, і Базилевський помітили обдарованість Анатолія. Саме Валерій Гончаренко став редактором його перших чотирьох книг, які побачили світ у 1993-1999 роках.
Далі у творчій біографії Анатолія Дмитровича настала 14-річна пауза. Муза не покинула Каретного. Він писав «у стіл», працював над словом, назвавши цей етап «визріванням».
Новий відлік почався у 2013-му. Відтоді Анатолій Каретний видав ще 4 поетичні збірки. Його твори звучали в ефірі обласного радіо, місцева телестудія присвятила автору передачу. Книга «Лірник» удостоєна літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша (2023).
Анатолій Каретний – член Творчого об’єднання «Вітрила» і Спілки слов’янських письменників України.
