Програма «Енергоплан» - основний інструмент впровадження системи енергетичного менеджменту та виконання завдань «Угоди мерів» у Кропивницькому
Україна взяла чіткий курс на подолання енергетичної залежності, тому пріоритетами у діяльності виконавчих органів міської ради були і є заходи, спрямовані на скорочення споживання газу та інших енергетичних ресурсів, заміщення природного газу альтернативними видами палива та широке впровадження заходів з енергоефективності.
Це відзначив начальник управління економіки міської ради Андрій Паливода під час апаратної наради сьогодні, 6 березня.
Андрій Паливода нагадав, що у грудні 2013 року місто приєдналося до Європейської ініціативи «Угода мерів», що стало підґрунтям для більш рішучих дій у напрямку сталого енергетичного розвитку Кропивницького.
- «Угода мерів» - це масштабна ініціатива Європейських міст, котра залучає місцеві та регіональні органи влади до управління процесами сталого енергетичного розвитку та захисту клімату, - наголосив начальник управління економіки. - На сьогоднішній день вже 7 195 міст-підписантів, в яких проживає понад 223 мільйона мешканців.
Міста-учасники «Угоди мерів» зобов’язані зменшити на 20% споживання енергоресурсів (за рахунок підвищення енергоефективності та усунення втрат енергії), збільшити на 20% частки відновлюваних джерел енергії в енергобалансі громади та скоротити на 20% викиди CO2 на території міста.
Для досягнення цієї мети, міська рада Кропивницького, як учасник «Угоди мерів», протягом 2014 – 2016 рр провела інвентаризацію базового рівня викидів CO2 на своїй території, затвердила Концепцію запровадження системи енергетичного менеджменту в місті і підготувала та представила План Сталого Енергетичного Розвитку, а зараз працює над його вдосконаленням: розробкою послідовних та реальних кроків, які планується здійснити для досягнення мети Угоди. План дій зі сталого енергетичного розвитку є стратегічним і робочим документом, який визначає багатогранні рамки для досягнення цілей Угоди. Він передбачає конкретні заходи разом з часовими рамками і розподілом обов’язків, які перетворюють довгострокову стратегію у дію. Саме тому він потребує доопрацювання із залученням профільних спеціалістів.
За інформацією Андрія Паливоди, «Угода мерів» забезпечить для міста здорове оточуюче середовище, зниження витрат на енергоресурси, якісні енергетичні послуги, збільшення притоку інвестицій, збільшення кількості робочих місць і, як результат, більш привабливі умови для проживання та праці в місті.
Одним із завдань «Угоди мерів» є розробка та затвердження Концепції запровадження системи енергетичного менеджменту у місті. Така Концепція затверджена і, відповідно до її положень, у Кропивницькому вже впроваджено:
- електронну базу даних про бюджетні об'єкти енергоспоживання;
- інструмент для оперативного збору та аналізу даних про споживання енергії на кожному конкретному об'єкті та про фактори, які суттєво впливають на це споживання (програмний продукт «Енергоплан»);
- систему контролю та звітності у питаннях ефективності використання енергії;
- План дій сталого енергетичного розвитку міста.
Для більш ефективного та повного виконання завдань, передбачених Концепцією, необхідно:
- сформувати цілісну міську політику в напрямку організації управління використанням паливно – енергетичних ресурсів;
- створити спеціалізовану ланку у сфері енергоефективності, енергозбереження та енергоменеджменту в системі управління містом;
- залучати до роботи в соціальній інфраструктурі міста спеціалістів, які професійно володіють навиками проведення енергоаудиту та енергоменеджменту;
- розробити механізми мотивування енергоощадної поведінки персоналу та споживачів.
Основним інструментом системи енергетичного менеджменту Кропивницького є програмний продукт «Енергоплан», що використовується у бюджетних установах та дозволяє проводити моніторинг усіх видів енергоресурсів, зокрема електроенергії, тепла, газу, а також холодної води, які споживаються будівлями підпорядкованих установ та закладів.
«Енергоплан» включає в себе багато різноманітних звітів у вигляді таблиць, діаграм та графіків. Кожен звіт ретельно продуманий та завжди відображає об’єктивну та достовірну інформацію для прийняття оптимальних управлінських рішень.
Звіти, які генерує «Енергоплан» дозволяють:
- здійснити аналіз розподілу споживання енергоресурсів за галузевим принципом;
- проаналізувати споживання за типом ресурсів як по галузі в цілому, так і окремою будівлею;
- визначити ефективність використання енергії у будівлях та порівняти їх між собою;
- порівняти споживання ресурсів галузями та будівлями за будь-який період;
- ідентифікувати різкі зміни динаміки споживання енергоресурсів;
- проконтролювати дотримання лімітів;
- скласти рейтинг будівель для проведення енергетичного аудиту.
«Енергоплан» є простим у використанні, корисним для енергомоніторингу та результативним для прийняття управлінських рішень в напрямку енергозбереження та енергоефективності. Але ще є проблемні питання, що потребують вирішення:
- відсутність змоги відобразити та проаналізувати фактичне використання енергоносіїв будівлями (у зв’язку з тим, що не всі лічильники, які використовуються бюджетними закладами внесено до програмного продукту «Енергоплан»);
- неможливість окремих закладів вводити дані лічильників до «Енергоплану» автоматично (у зв’язку з тим, що окремі заклади не забезпечені вільним доступом до інтернету або не мають кваліфікованого енергоменеджера (відповідальну особу);
- неповна забезпеченість бюджетних закладів приладами обліку енергоресурсів (так, наприклад, заклади освіти забезпечені лічильниками тепла на 60%);
На думку Андрія Паливоди, для вирішення зазначених проблемних питань необхідно доручити керівникам виконавчих органів:
забезпечити всі бюджетні заклади приладами обліку енергоресурсів, в першу чергу теплолічильниками;
опрацювати питання щодо розробки та затвердження лімітів виконавчими органами спільно з управлінням економіки на підставі даних «Енергоплану» у зв’язку з невідповідністю їх до фактичного споживання;
надати управлінню економіки інформацію по лічильниках, які не внесено до «Енергоплану»;
створити всі необхідні умови енергоменеджерам (відповідальним особам) для щоденного та вчасного внесення даних до «Енергоплану»;
провести роботу щодо поліпшення якості виконання обов’язків енергоменеджерами (вчасного, достовірного та відповідального внесення даних);
опрацювати питання щодо розробки механізму стимулювання та мотивації енергоощадної поведінки персоналу та споживачів.
Крім того, з метою вирішення проблемних питань та виконання усіх поставлених завдань у напрямку енергозбереження, енергоефективності та енергоменеджменту, переконаний Андрій Паливода, необхідно створити відповідний окремий структурний підрозділ при управлінні економіки, оскільки це є першочерговою умовою Європейської ініціативи «Угода мерів».
