«Пам’яті національного Пророка»: у Кропивницькому презентували виставку поштових листівок
До Дня перепоховання праху Тараса Шевченка у Каневі науковці літературно-меморіального музею І. К. Карпенка-Карого підготували віртуальну виставку «Пам’яті національного пророка», на якій представлені листівки із серії «Шевченкіана» з фондів музею та особистого зібрання відомого колекціонера Юрія Тютюшкіна.
Батьківщина поштової картки – Австро-Угорщина. ЇЇ винахід пов’язують із поштовим радником Прусії Генріхом Штефаном. Однак, проект «Поштового листка» не підтримала конференція поштарів через надто високий поштовий збір.
Пізніше до ідеї картки з відкритим текстом звернувся професор Віденської військової академії Еммануїл Герман. У вересні 1869 р. австрійський уряд випустив перші в світі неілюстровані листівки.
Українська листівка була започаткована переважно на теренах Австро-Угорщини та Росії. У Російській імперії, де будь-які національні прояви зазнавали тотального переслідування, українські назви відкритих листів з’явилися тільки після 1905 р., коли дещо послабилися утиски української мови. У той час на східноукраїнських землях на відкритих листах друкувалися назви «Листовна картка», «Листівка», «Поштова картка», «Поштова листівка». Нині за державним стандартом України цей вид відправлень називається «Поштова картка».
Перші ілюстровані листівки в Україні з’явилися в останні роки ХІХ ст., і поміж них ті, що присвячені Т.Г. Шевченку. Філокартична Шевченкіна налічує кілька тисяч Шевченківських листівок, кожна з яких несе в собі важливу інформацію. Всі вони поділяються на окремі групи. Зокрема, це портретні листівки із зображенням Т. Шевченка. У музейному зібранні зберігається рідкісна листівка зі світлиною Т. Шевченка, видана у 1904 році у Києві у літографії Чоколова.
Окрему групу філокартичної Шевченкіани становлять листовні картки із художніми портретами Тараса Шевченка.
Рядки з поетових віршів бачимо на поштових картках різних жанрів, типів і видів. Переважно це афористичні рядки, рідше – ширші фрагменти поезії, ще рідше – повні тексти. Листівка з текстом «Заповіту» зберігається у фондах музею.
Цікаву сторінку філокартичної Шевченкіани становлять поштові картки з репродукціями картин, малюнків та офортів Кобзаря. Вони відіграли помітну роль у поширенні його образотворчого доробку, у сприйнятті Шевченка не лише як геніального поета і подвижника нації, а й як талановитого художника.
Група поштових листівок із репродукованими на них творами пластики включає фотознімки пам’ятників Шевченку, їх проектів, невеликі погруддя Кобзаря, барельєфи, горельєфи тощо.
Не менш цікавими є Шевченківські листівки, що стосуються музики, театру, кіно, ювілейні листівки, благодійні (доброчинні), поштові картки, на яких відтворені Шевченківські місця та Чернеча гора у Каневі.
Шеченківські листівки – пам’ять про українського генія, його вічно живе поетичне слово. Поштові картки, які дбайливо зберігало не одне покоління українців - яскраве свідчення невмирущої слави великого Кобзаря та величезної пошани до нього.
