«Отаку, як маю, Україну і жалію, і люблю її…»: у Кропивницькому музеї Карпенка-Карого відкрилася віртуальна виставка
Літературно-меморіальний музей І.К. Карпенка-Карого у Кропивницькому презентував на власній вебсторінці віртуальну виставку «Отаку, як маю, Україну і жалію, і люблю її…», присвячену 85-річчю від дня народження Анатолія Загравенка – відомого українського поета, прозаїка, драматурга, члена Національних спілок письменників та журналістів України.
Народився майбутній письменник у селищі Новоархангельську на Кіровоградщині у 1938 році. Закінчивши десятирічку, навчався у Львівському технічному училищі. Згодом, відчуваючи своє літературне покликання, вступив до Літературного інституту ім. Горького.
Журналістський шлях розпочав у редакції районної газети у рідному Новоархангельську. Понад сорок років працював на різних посадах, найбільше редактором районної газети «Знам’янські вісті».
Перші поетичні публікації Анатолія Загравенка з’явилися у 1957 році у львівській молодіжній газеті. Відтоді його вірші друкувалися у колективних збірках та періодиці.
У 1990 році побачила світ перша поетична книга «Іскрини дощу». Потім були збірки «Спадок» (1997), «Дике поле» (1998), «Меди полинові» (1999), «Доля» (2000), «Сповідь» (2001), «Часослов» (2002), «Щастя» (2003), «Майдан» (2004), «Пошук» (2006), «Ностальгія» (2007), «Поеми» (2010), «Твори у двох томах» (2012), «Вкраїна зачекалася на Вас…» (2013).
Журналістська та літературна діяльність Анатолія Загравенка удостоїлася високої оцінки культурної спільноти. У 1988 році він став лауреатом обласної журналістської премії імені Юрія Яновського. Вивчав досвід роботи неприбуткових громадських організацій у Канаді. Як переможець Всеукраїнського конкурсу «ЗМІ – громадянському суспільству» відзначений грамотами фондів «Євразія» та «Відродження» (1998).
У 2013 році 2-й том «Творів» був удостоєний обласної літературної премії імені Євгена Маланюка в номінації «Проза».
На виставці представлений творчий доробок нашого земляка, журналістські публікації, документи та листи з особистого архіву. Чисельні світлини з фондів літературно-меморіального музею І.К. Карпенка-Карого ілюструють роботу ювіляра у ЗМІ, його участь у літературному та громадському житті Кіровоградщини, спільні з музеєм заходи. Віртуальна виставка надає можливість ознайомитися з аудіозаписом віршів Анатолія Романовича в авторському виконанні у програмі «Мистецький салон» обласного радіо «Скіфія-Центр».
Анатолій Загравенко був активним учасником Народного Руху за утвердження в Україні повноцінного громадянського суспільства, палким прихильником державної незалежності, відродження української мови, духовності, європейського шляху розвитку.
Серце краянина перестало битися 10 листопада 2018 року.
За поданням фракції ВО «Свобода», Знам’янська міська рада присвоїла Анатолію Загравенку звання «Почесний громадянин міста Знам’янка» посмертно.
Пророче звучить вірш, написаний поетом за десять років до війни, розв’язаної росією у 2022 році:
Коли, як у розтерзану Чечню,
прийде мочити нас імперський молох,
в степах каховських і Карпатських горах
ворожу будем плавити броню.
<…>
Нас доля наша більш не підведе.
Отож якщо, то між вкраїнських прерій
остання в світі із жахних імперій
кінець ганебний свій таки знайде.
Із виставкою можна ознайомитися за посиланням http://www.karpenkokarymuseum.kr.ua/kar268_u.html