Олександр Мосін: Кропивницький і далі житиме повноцінним життям
Традиційно наприкінці року «УЦ» підбиває підсумки минулих 12 місяців разом з очільником обласного центру. Зараз, після того як Андрія Райковича призначено керівником обласної військової адміністрації, обов’язки міського голови Кропивницького виконує Олександр Мосін.
Олександр Володимирович погодився поспілкуватись с журналістом «УЦ».
– У грудні такого далекого 2021-го року міська влада оголошувала пріоритети на 2022-й рік: подальша реформа системи теплопостачання та покращення умов у лікарнях з огляду на можливість другої хвилі пандемії. Війна геть зруйнувала ці плани чи вдалося просунутися в цих напрямках?
– Дійсно, на 2022 рік амбітні плани були й у міського голови Андрія Райковича, і в депутатського корпусу, і у виконавчих органів міської ради.
І головне, що це були не просто плани, – ми наполегливо, впродовж довгого часу йшли до їх реалізації: залучали міжнародних експертів до розробки проєктів, підшукували надійних інвесторів.
24 лютого російські агресори зруйнували всі наші плани. Цей день поставив на порядок денний зовсім інші завдання як перед органами державної влади, так і перед місцевим самоврядуванням.
Тоді місто відразу стало по-військовому суворим, таким наїжаченим. Воно миттєво обросло блокпостами, укриттями, іншими інженерними спорудами воєнного часу. Але все це не робилося саме собою – місто змінювалося разом з його мешканцями, і мені здалося, що це відбулося миттєво. Черги в військкоматах, організація тероборони, облаштування об’єктів укриття, підготовка до прийому вимушених переселенців, переведення на воєнний режим усього складного господарського комплексу міста. Для більшості кропивничан тоді час спресувався – люди без відпочинку працювали на оборону: будували, ремонтували, перевозили, годували, патрулювали, зустрічали тих, хто рятувався від війни.
Дякуючи нашим Збройним силам Кропивницький оминула доля фронтового міста. Натомість ми стали чи не найпотужнішим гуманітарним хабом в Україні. Робота з вимушеними переселенцями вийшла на передній план, і ми вдячні всім кропивничанам, які долучилися до організації їх розміщення, організації побуту, медичного супроводу, до роботи волонтерських центрів. Достатньо сказати, що через Кропивницький транзитом перемістилися понад 15 тисяч наших співгромадян, які звернулися по допомогу до гуманітарного штабу, а на тривалий термін у нашому місті знайшли прихисток 25,5 тисячі офіційно зареєстрованих переселенців.
Паралельно гуманітарна допомога з Кропивницького постійно надходила й надходить до наших сусідів, які виявилися в набагато скрутнішій ситуації. Продукти харчування, будівельні матеріали та навіть питна вода переправлялися нашими водіями в прифронтові міста.
У зворотному напрямку ми вивозили найцінніший ресурс – наших людей. Тих, хто зміг вирватися з окупованих районів, з оточеного Маріуполя, хто втратив через масовані обстріли житло, роботу. І це робили водії нашого КП «Електротранс».
Одночасно Кропивницький надав майданчики для розміщення релокованого бізнесу. За час війни до нас перебазувалося близько 40 підприємств – великих і малих, сім вищих навчальних закладів. Це дало можливість створити додаткові робочі місця.
Підбиваючи фінансові підсумки року, варто відзначити, що планові показники бюджету громади виконано.
– Зараз для більшості ледь не головна проблема – електрика. Підлаштовуватися під відключення доводиться усім. Міська влада має вплив на процеси в енергетиці?
– Ви ж бачите, що ми змогли вирішити питання з комунальним електротранспортом, який працює весь день усюди, незалежно від графіків відключень. Хоча як ми стягували їх з усього міста під час першого великого вимкнення… З обленерго ми опрацювали питання по лікарнях та об’єктах енергетики (під час відповіді на це питання Мосіну якраз зателефонував директор «Кіровоградобленерго» Володимир Чернявський. – Авт.).
Хочу подякувати енергетикам – для них зараз свого-чужого немає, ми всі працюємо на Україну.
Сьогодні наше головне завдання – утримати в робочому стані всю систему життєзабезпечення міста. В умовах зими це надважливо. Наші котельні для генерації тепла й передачі його житловому фонду та закладам охорони здоров’я, освіти, культури, підприємствам потребують стабільного електро- та водопостачання. Враховуючи найдовшу в Україні протяжність водогону та його велику вразливість під час повітряних атак – це велика проблема. Маємо забезпечити максимальну автономію в роботі теплогенеруючих потужностей.
У той же час у період блекаутів – довгої відсутності електроенергії – у місті ми створили пункти – їх називають пунктами незламності, де б містяни мали можливість обігрітися, підзарядити гаджети, скористатися зв’язком, інтернетом, попити гарячого.
Зараз попит суттєво перевищує наявні потужності генерації. Для прикладу – у Кіровоградській області дефіцит потужності складає понад 30% звичних обсягів. І зрозуміло, що метою таких обмежень є передусім зниження електричних навантажень. Ідеальним варіантом у цій ситуації є добровільне обмеження у використанні електроприладів та електрообладнання та, як наслідок, зниження на 20-30% споживання електроенергії.
І все ж, при всій складності, Кропивницький живе сьогодні повноцінним життям. Заклади освіти працюють, пристосовуючись оперативно до поточної ситуації. Дистанційна форма в навчальному процесі зайняла своє місце й отримує розвиток. Стабільно працюють заклади охорони здоров’я.
– Наступний рік буде роком виживання чи розвиток все ж запланований?
– Ми обов’язково будемо розвиватися далі. У першу чергу – по системі теплозабезпечення. Будемо відходити від великих діаметрів труб теплоносія, великі котельні виводити з експлуатації на користь невеликих, більш економних, десь будемо переходити на альтернативні джерела. Будуть заміни теплових мереж та багато іншого.
– Ваші побажання містянам на Новий рік.
– Сьогодні ми на порозі 2023 року. Переконаний, він для нас буде переможним в усіх значеннях – і на фронті, і в тилу. Адже, незважаючи на воєнний час, часті тривоги та ворожі ракетні удари по нашій інфраструктурі, на важкий стан в економіці, ми впевнено дивимося в майбутнє й робимо крок у новий рік. Депутати міської ради одноголосно ухвалили бюджет міста на 2023 рік. Це означає, що Кропивницький і далі житиме повноцінним життям.
Ми вступаємо у новий рік, але війна ще триває. Тож і в наступному році ми забезпечуватимемо роботу територіальної оборони, пунктів незламності та об’єктів критичної інфраструктури, щоб, незважаючи на ворожі атаки, кропивничани були в теплі та безпеці.
Разом із тим нам треба пам’ятати, що поряд із нами живуть люди, яких наше місто прийняло й зігріло своїм теплом, – це жителі інших міст України, яких війна змусила покинути рідні домівки. Впевнений, що нам вистачить людяності та милосердя, щоб і далі їм приділяти увагу й допомагати аж до нашої перемоги.
Маємо також на все життя запам’ятати, якою дорогою ціною довелося заплатити за те, що Україна міцно стоїть як держава і Кропивницький – українське місто. Тисячі українців віддали свої життя за право для свого народу жити вільно на своїй Богом даній землі. Серед них і сотні наших земляків – кропивничан. Вічна їм пам’ять, а про їхній подвиг ми завжди пам’ятатимемо.
Попереду у нас ще багато роботи. Але я впевнений, що разом ми здолаємо всі труднощі й досягнемо успіху. Усе буде Україна!
