Навіки закарбуємо у пам’яті подвиг захисників України: Кропивницький попрощався із земляком – Героєм
Сьогодні Кропивницький попрощалися з Героєм, який віддав своє життя за свободу і незалежність рідної землі - старшим солдатом Віталієм Харченком.
Український народ переживає найтрагічніші сторінки своєї історії, платить за незалежність своєї держави кров’ю кращих своїх синів і доньок. Війна забирає цвіт нації, молоде покоління, яке б могло ще так довго жити і розбудовувати Україну, мріяти і ростити дітей. Загибель кожного воїна – невимовна втрата.
Віталій Харченко народився 14 серпня 1995 року у Кропивницькому. Закінчив загальноосвітню школу № 32. Навчався в Кіровоградському кооперативному фаховому коледжі економіки і права імені Сая.
У 2017 році Віталій Харченко став на захист батьківщини, приєднався до лав Збройних Сил України. Службу проходив в групі спеціального призначення загону спеціальних операцій 3-го окремого полку спеціального призначення імені князя Святослава Хороброго на посадах оператора та марксмена. Мав позивний «Туча».
Був на найгарячіших напрямках фронту: у Сумській, Харківській, Запорізький областях, брав участь у визволенні міста Ізюм. Відзначений відомчими нагородами.
Старший оператор групи спеціального призначення, старший солдат Віталій Харченко загинув смертю хоробрих в бою з російськими окупантами 23 січня 2024 року поблизу населеного пункту Авдіївка Покровського району Донецької області під час виконання бойових завдань із забезпечення заходів національної безпеки і оборони України.
Він назавжди залишиться у пам’яті своїх рідних, друзів справжнім воїном, відкритою, цілеспрямованою, доброю і щирою людиною, надійним другом і бойовим побратимом. Без рідної людини залишились батьки, дружина, сестра.
Молитву за упокій загиблого воїна Віталія прочитав архієпископ Кропивницький і Голованівський Православної церкви України Марк.
- Добігає до кінця другий рік повномасштабного вторгнення і десятий рік розв’язаної російськими агресорами війни, щоби зламати нас, знищити наш народ, зруйнувати нашу державу. – наголосив Владика Марк. - Ми вже бачили все – і підлість, і лукавство і великі руйнування, і каліцтва, і смерть. Багато наших синів і доньок поклали свої життя, щоб захистити свій народ від збожеволілого сусіда, від психопатів, які самі не вміють нормально жити а прийшли, щоб завадити і нам це робити. Ми народ, який творить, який вміє любити, який цінує життя, але у світі ще є зло, яке причаїлося, яке дірвалося до влади. І ось, коли таке зло кинуло перед українським народом велику загрозу, багато наших і молодих, і сивочолих взяли до рук зброю і пішли на передову, щоб собою, як муром захистити свою землю і дати нам шанс. Шанс прийти до тями, шанс об’єднатися, шанс зробити переоцінку своїх життєвих цінностей. Любов, жертовність, милосердя, справедливість – це те, що смерть не може подолати. Саме люди, сповнені таких чеснот, змінюють цей світ на краще, дають йому надію, першими відкликаються на небезпеку. Такі люди стоять на захисті добра і справедливості і саме таких людей ми в цій війні втрачаємо. Ми просимо Бога тільки про одне, щоб приклад цих людей торкнувся сердець наших співвітчизників, щоб у наших серцях не було байдужості, щоб наш народ усвідомлював, яку страшну ціну ми платимо за наше майбутнє, у якому тепер не може бути місця корупції, лукавству, зраді, неправді. У цьому майбутньому, яке ми ще маємо збудувати, повинна панувати повага один до одного. Це таке завдання для нас, для тих, хто виживе у цій війні, у якій ми обов'язково переможемо. Тому собі навіки закарбуймо у пам'яті цю велику жертву, ці величні подвиги, які звершують наші захисники і захисниці і навіки закарбуймо собі цю велику кривду, яку вивляє до нас російський народ.
Схилимо голови і вшануймо пам'ять земляка - Героя хвилиною мовчання.
Доземний уклін нашим захисникам і захисницям! Вічна пам'ять Героям нашого часу!
