«На добро громаді»: у Кропивницькому відзначили 160-річчя Софії Тобілевич
З нагоди відзначення 160-річчя від дня народження Софії Тобілевич, яке відзначається 15 жовтня, літературно-меморіальний музей І.К. Карпенка-Карого підготував віртуальну виставку «На добро громаді». Співачка, актриса, мемуаристка, перекладачка, фольклористка Софія Тобілевич стала не тільки дружиною видатного драматурга І.К. Карпенка-Карого, а й його справжнім другом, порадником, його музою.
Народилася Софія Дитківська у мальовничому селі Новоселиця, нині Жмеринського району Вінницької області, у збіднілій польській шляхетській родині. Рано втратила батька, тому з юних літ змушена була працювати, однак це не завадило їй в домашніх умовах опанувати шкільну програму і вивчити декілька мов.
Першим кроком Софії до сцени став у 1880 році аматорський хор Михайла Старицького і Миколи Лисенка. Через деякий час вона вже співала в хорі щойно створеної української професійної трупи. Знайомство Софії Дитківської з майбутнім чоловіком відбулося у 1883 році, коли овдовілий Іван Тобілевич (Карпенко-Карий) приєднався до акторського гурту. Пара обвінчалася на початку 1885 року в Новочеркаську, де на той час І. Тобілевич відбував заслання.
Розповідь про життєвий шлях, акторську, письменницьку та громадську діяльність дружини драматурга ілюстрована численними світлинами з фондів музею, на яких зображена С. Тобілевич у різні роки життя, з рідними і друзями, у сценах з вистав; її прізвище можна прочитати на театральних афішах, побачити пам’ятні та дорогі для неї місця.
Значну частину віртуальної виставки становлять матеріали, які висвітлюють фольклористичну і літературну діяльність Софії Віталіївни – книги «Життя Івана Тобілевича» (1945), «Корифеї українського театру. Портрети. Спогади» (1947), «Рідні гості» (1954), «Мої стежки і зустрічі» (1957), «Українські народні пісні в записах Софії Тобілевич» (1982).
Особливу сторінку у життєписі Софії Тобілевич займає Хутір Надія, названий її чоловіком на честь першої дружини Надіі Тарковської. Разом з Іваном Карповичем пані Софія взяла активну участь у розбудові Хутора. Після жовтневих подій 1917 року і подальших історичних катаклізмів намагалася зберегти від потали чарівний куточок української землі, поки ставало сил.
Постать Софії Віталіївни Тобілевич і на сьогодні залишається малодослідженою і належним чином не поцінованою сучасниками. Але все її життя – яскравий приклад служіння рідній землі, мистецтву, театру, ідеалам людяності і добра.
Біографічні і творчі стежки театральної діячки представлені на виставці за посиланням http://www.karpenkokarymuseum.kr.ua/kar189_u.html
