Крути – бій за майбутнє! У Кропивницькому вшанували пам’ять українських Героїв
Сьогодні, 29 січня, українці відзначають 106-річницю героїчного бою під Крутами, який став справжнім символом героїзму і самопожертви молоді в боротьбі за свободу свого народу
Бій під Крутами, що відбувся 29 січня 1918 року, був надзвичайно важливим під час боротьби за незалежність України. Відважна українська молодь віддала найдорожче - власні життя за право жити у вільній країні, залишивши нам спадок героїзму та патріотизму.
Сьогодні, знову захищаючи свою землю від вічного і підступного ворога - росії, ми вшановуємо їхню пам'ять та покликані взяти на озброєння найважливіші цінності, що об'єднують наш народ – віру в незалежність та бажання боротися за неї.
З нагоди визначної дати кропивничани зібралися біля пам’ятної дошки братам Шульгиним, щоб покласти живі квіти на вшанування подвигу перших українських «кіборгів» та пов’язати символічні синьо – жовті стрічки.
В пам’ять про Героїв Крут архієпископ Кропивницький і Голованівський Православної Церкви України Марк відслужив літію.
У реквіємі за загиблими українськими Героями взяли участь начальник ОВА Андрій Райкович, секретар міської ради Олег Колюка, представники обласної та міської влади, духовенство, військовослужбовці, громадські активісти. Всі разом згадали подвиг захисників України, які у 1918 році на залізничній станції Крути вступили в бій з шеститисячною російською ордою. У нерівній боротьбі, де більшовики мали десятикратну перевагу, загинуло багато українських воїнів.
Під час церемонії вшанування державні нагороди та обласні відзнаки були вручені родичам загиблих Героїв у російсько-українській війні.
Так, втрата відважних українських вояків - це справжня трагедія і горе. Але знищена ними втричі більша кількість росіян не дозволяє говорити про цей бій, як про поразку. Тоді російська армія зуміла відновити наступ на Київ лише через чотири дні. І цих днів стало достатньо, щоб незалежна Українська Народна Республіка отримала міжнародне визнання та нагальну військову допомогу.
Героїчний чин учасників бою під Крутами став прикладом мужності для багатьох наступних поколінь українців. В Українській Повстанській Армії це ім‘я присвоїли військовому формуванню на Волині. В сучасній Україні його з гордістю носять військовий ліцей у Львові та військовий інститут у Києві.
Війна з путінською росією триває досі. І у цій війні ми переможемо, бо пам’ятаємо про бій 29 січня 1918 року, бо сьогодні на захист України піднялися не кілька сотень добровольців, а виступає потужна і підготовлена українська армія, бо Україну сьогодні підтримують не декілька держав, що визнали її у 1918 році, а увесь цивілізований світ.
І ми обов’язково у своїй справедливій боротьбі зможемо відстояти свою незалежність, коли будемо пам‘ятати про Крути як про нашу перемогу!
«Будьте певні, дорогі, незабутні герої, — ваша смерть не згинула марно! Чуєте?! Вона живе і житиме довіку, вільна самостійна Україна! – писав актуальні і на сьогоднішній день слова учасник визвольних змагань Євген Маланюк. - Воістину герої Крутів будуть в сучасному й майбутньому тим великим прикладом, який ставитиметься українському юнакові за плугом, за станком, у школі й у війську: бути здібним до все-жертви без решти!
Вони будуть дороговказом для всіх у повненні своїх обов'язків супроти нації і держави, запалюючи все нові й нові лави борців до безкомпромісової боротьби за волю України, доказуючи, що:
Україні вічно бути!
Про Україну всім почути!
Що ми збудуєм на руїні
Нові твердині і святині!
Цей заповіт Крутів здійснять гідні нащадки Крутян!
Україська молодь може з гордістю і шанобливістю дивитися на приклад своїх попередників з 1918 року, не потребуючи шукати прикладів у старовинній чи середньовічній історії інших народів. Вона має безприкладний дороговказ з першого спротиву московсько-більшовицьким загарбникам, до сьогодні стоячи у проводі активного спротиву й боротьби з найжорстокішим агресором у світі: більшовицькою Москвою.
І молодь, гідна крутянських лицарів абсурду, переможе. А святі могили, без написів, імен і хрестів, світитимуть, як зорі, Україні й її молоді».
