Концепція інклюзивної освіти: усі діти є цінними і активними членами суспільства
Сучасне українське законодавство відкриває простір для батьків, що виховують дітей з особливими потребами у виборі навчального закладу для особливої дитини. На цьому акцентувала увагу заступник міського голови Наталія Дзюба під час прес-конференції у міській раді, присвяченій питанням впровадження інклюзивної освіти у Кропивницькому.
- Кожна дитина потребує любові, захисту і допомоги. Кожна дитина має рівні права в реалізації освітніх потреб, - наголосила у своєму виступі Наталія Дзюба. - І реалізацією законного права на якісну освіту має бути не стихійне включення дитини з особливими освітніми потребами в загальноосвітній простір, а створення інклюзивно-ресурсними центрами сприятливих умов для повноцінного навчання дітей, здійснення якісної діагностики, консультування батьків, задоволення освітніх потреб у найближчих до місця проживання навчальних закладах.
У свою чергу, керівник Кропивницької міської психолого-медико-педагогічної консультації Олена Дорошенко відзначила під час прес-конференції, що основною метою створення інклюзивно- ресурсних центрів є сприяння потенціалу розвитку, задоволенню освітніх потреб відповідно до індивідуальних можливостей і здібностей дітей з різними видами порушень психофізичного розвитку, в тому числі з інвалідністю. На етапі становлення інклюзивної освіти Центри стають містком між спеціальною та загальноосвітньою школою.
Завдяки особливому складу штатних працівників інклюзивно-ресурсних центрів, а це висококваліфіковані фахівці різних спеціальностей: учителі дефектологи, логопеди, сурдопедагоги, тифлопедагоги, олігофренопедагоги, практичні психологи з проблем поведінки та оцінки інтелектуального розвитку, реабілітологи. Центри є повноцінними консультативно-інформаційними закладами для різних груп населення (батьків, дільничних лікарів, вчителів, практичних психологів), де можна отримати фахову допомогу з усіх питань у розвитку дітей
В робочому часі фахівців інклюзивно-ресурсних центрів передбачено новий вид роботи - індивідуально-корекційні заняття з дитиною та її родиною. Такі заняття не замінюють роботу спеціальних навчальних закладів освіти та інклюзивних класів (груп), проте здатні певною мірою компенсувати недостатнє забезпечення консультативною і корекційною допомогою населення.
Девізом їх діяльності є: - «Кожній дитині рівні можливості у реалізації освітніх потреб». У підтримці таких дітей провідним мотивом є максимальна реалізація індивідуального потенціалу розвитку кожної дитини та її соціальна інтеграція.
Участь інклюзивно-ресурсних центрів у запровадженні інклюзивних форм здобуття освіти дітьми з особливостями в розвитку закріплена законодавчо. Крім визначення навчальної програми, методів та інших заходів фахівці Інклюзивно-ресурсних центрів, у разі потреби, мають допомагати педагогам в розробці індивідуальної програми навчання для дитини, яка навчається за індивідуальною чи інклюзивною формою.
Одним із способів сприяння впровадженню таких форм навчання є створення в ІРЦ наочно-методичного фонду, який складається з навчальних програм, наочно методичних матеріалів, навчально- методичних посібників, наукових розробок, порад, технічних пристроїв.
Загалом, підкреслила Олена Дорошенко, концепція інклюзивної освіти відображає одну з головних демократичних ідей – усі діти є цінними й активними членами суспільства. Навчання в інклюзивних навчальних закладах є корисним як для дітей з особливими освітніми потребами, так і для дітей з типовим рівнем розвитку, членів родин та суспільства в цілому.
Як свідчать дослідження, в інклюзивних класах наголос робиться в першу чергу на розвиток сильних якостей і талантів учнів, а не на їхніх фізичних або розумових проблемах. Взаємодія з іншими дітьми сприяє когнітивному, фізичному, мовному, соціальному та емоційному розвитку дітей з особливими освітніми потребами. При цьому діти з типовим рівнем розвитку демонструють відповідні моделі поведінки дітям з особливими освітніми потребами і мотивують їх до цілеспрямованого використання нових знань і вмінь.
В інклюзивних класах взаємодія між учнями з особливими освітніми потребами та дітьми з типовим рівнем розвитку сприяє налагодженню між ними дружніх стосунків, завдяки чому діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей, стають більш чуйними, готовими допомогти.
