Конгрес місцевих та регіональних влад при Президентові України у Кропивницькому: звірили позиції та актуалізували стратегію
Сьогодні, 17 жовтня, у Кропивницькому відбулося засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при Президентові України, в якому взяли участь народні депутати, представники центральних органів державної виконавчої влади, керівництво міста та області, голови РВА, районних рад, міські, селищні, сільські голови.
Перше, що зробили учасники Конгресу — вшанували пам'ять полеглих захисників та захисниць України від рук російського агресора.
Конгрес місцевих та регіональних влад був створений з метою сприяння ефективній реформі місцевого самоврядування та розглядає актуальні питання територій через загальнодержавну перспективу.
Про значимість такого формату роботи говорив у своєму онлайн-виступі заступник керівника Офісу Президента України Олексій Кулеба.
- Для нас Конгрес - важлива подія і це інструмент спілкування із представниками місцевих рад. Ми зробили такий комунікаційний майданчик, щоб розв'язувати питання на пряму з регіонами із порядком денним, що максимально відображає проблематику територій. Сьогоднішній Конгрес - це перша ланка до майбутніх зустрічей у ще більш розширеному і статусному колі.
Подальшу комунікацію зі всіма спікерами Конгресу вів начальник обласної військової адміністрації Андрій Райкович. Він якраз і окреслив основний спектр тем, винесених на розгляд та обговорення поважного зібрання.
- Зібралися, щоб обговорити низку важливих питань Кіровоградщини як тилової області і напрацювати спільний план подальшої роботи. Її у нас чимало. Захист енергетичної інфраструктури, сталий опалювальний сезон, проєкти реабілітації. Разом із центром мусимо думати про стратегічні проєкти – майбутнє уранодобувної галузі, реалізацію державної програми відновлення, будівництво житла для ВПО, нові робочі місця. Дякую за стійку комунікацію Офісу Президента України, ключовим міністерствам і усім громадам області, які були на зв’язку і активно долучилися до роботи.
На засіданні, зокрема, обговорювали заходи з фізичного захисту об'єктів критичної інфраструктури, розв'язання проблем у діяльності державних урановидобувних підприємств в області, пріоритети в соціально-гуманітарній сфері в умовах воєнного стану тощо.
Безумовно, це надважливі теми як в масштабах області чи й всієї країни, так і для, власне, Кропивницького. Адже коли йдеться про енергетичну безпеку, то найбільше об'єктів критичної інфраструктури зосереджені саме в обласному центрі. І тема урановидобувної галузі також безпосередньо стосується Кропивницького, зважаючи на Інгульську шахту і подальшу її долю, адже в державній програмі уже прописані плани про закриття підприємства у 2028 році. А якщо говорити про соціально-гуманітарну сферу під час війни, тут взагалі важко виокремити єдиний блок питань, бо ж в фокусі уваги влади - і соціальний захист ВПО, яких у Кропивницькому зареєстровано понад 25 тисяч осіб, і лікування та реабілітація військових, розвиток медицини загалом.
Певні напрацювання Кропивницького відзначили як начальник обласної військової адміністрації, так і на рівні центральних органів влади.
Так, наприклад, Андрій Райкович звернув увагу, що місто власним коштом реконструює сучасний реабілітаційний центр, але потрібна допомога в оснащенні медтехнікою, і хоч залучаються міжнародні донори, але місцева влада сподівається на підтримку і профільного міністерства.
Своєю чергою Міністр охорони здоров'я України Віктор Ляшко, звертаючись до керівників громад із закликом забезпечити можливість сімейним лікарям пройти курси, що дозволяють виявляти психологічні проблеми у пацієнтів, відзначив, що основна маса спеціалістів області, які пройшли вже такі курси — із Кропивницького.
Детальніше про створення умов для життєдіяльності внутрішньо переміщених осіб та трансформацію міської інфраструктури в умовах воєнного стану говорив заступник міського голови Олександр Мосін.
- У перші дні військової агресії Кропивницький став потужним гуманітарним хабом в центрі України. Місто першим прийняло евакопотяги з Донецької області. Ми забезпечили прихисток громадян з 13 областей України, а це понад 25,5 тисяч осіб, і це тільки ті, що офіційно зареєстровані. Людям треба було житло. Ми перші в Україні створили соціальний гуртожиток. На сьогодні маємо їх вже три на 308 ліжко-місць, в яких створено всі умови для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб. Якщо перший гуртожиток ми відкривали інтуїтивно, то третій – вже облаштований на сучасному регламентному рівні і має окремі кімнати для кожної родини.
Разом з тим Олександр Мосін відзначив вагому роль кропивничан не лише у прихистку переселенців – місто активно допомагало сусідам, які перебували у фронтовій зоні: день і ніч містяни фасували і відвантажили 150 тисяч продовольчих наборів для Запорізької області.
Кропивницькі комунальники одними із перших поїхали під обстрілами допомагати Херсону після підриву Каховської ГЕС. Долучились до реалізації масштабного проєкту «Пліч-о-пліч» в деокупованих громадах Херсонщини.
Загалом у 2022-2023 роках на підтримку ВПО, Збройних Сил України і територіальної оборони, соціальної підтримки ветеранів війни, їх родин з бюджету громади, за словами заступника міського голови, спрямовано понад 500 млн. грн. (без врахування надання допомоги іншим громадам, у тому числі і виконання робіт в деокупованих громадах).
Місто стало другою домівкою для понад 60 релокованих підприємств із інших регіонів України, а також для 7 вишів.
Серед ключових задач для міської влади —безпека населення, а тому повернули до комунальної власності громади іще 2 укриття високого рівня захисту на 3 тисячі осіб. Їх ремонтують за кошти, виділені з державного бюджету. А от на ремонт 25 укриттів для освітніх закладів передбачили чималий власний фінансовий ресурс.
Поруч із місцями проживання ВПО відкрили 2 поліцейські станції офіцерів громади.
Знаковими об'єктами у медичному просторі стали два реабілітаційні відділення у потужних міських поліклінічних центрах, які відкрито за допомогою Національної служби здоров’я України.
За півтора року службовим житлом забезпечили 10 родин лікарів з-поміж внутрішньо переміщених осіб. Завершується ремонт приміщення під службове житло іще для 12 сімей медичних працівників ВПО.
Попри війну, місто продовжує працювати на перспективу. Але в найближчий період без державної підтримки реалізувати інші проєкти буде дуже складно.
Що це, власне, за проєкти говорив далі Олександр Мосін.
Найперше — це будівництво житла. Вже є проєктно-кошторисна документація на будівництво 70-квартирного житлового будинку та реконструкцію житлової будівлі для тимчасового проживання 210 внутрішньо переміщених осіб. Орієнтовна вартість цих 2-х проєктів - понад 320 млн грн. Окрім цього готові в міській раді надати під будівництво житла для внутрішньо переміщених осіб ще 3 земельні ділянки площею майже 46 га.
Триває капітальний ремонт будівлі під госпіталь на 102 ліжко-місця. Завершується також реконструкція оперблоку в лікарні швидкої медичної допомоги. В цих закладах надаватиметься медична допомога захисникам і захисницям України. Сучасна реабілітація. Місто потребує державного фінансування на оснащення госпіталю і оперблоку сучасним медичним обладнанням.
І наостанок Олександр Мосін наголосив, що підприємства обласного центру мають можливості і виробничі потужності та готові до виконання державних завдань.
Підбив підсумок засідання Конгресу Андрій Райкович.
- Кіровоградщина звірила позиції, актуалізувала стратегію. Допомагаємо фронту, тримаємо тил, разом наближаємо Перемогу!.