#Історії ВПО. Історія від Анни Григоренко із Запорізької області
Історія родини Григоренків із Запорізької області, які у березні минулого року потрапили до окупації, але змогли виїхати з рідного селища та знайти нову домівку вже у Кропивницькому.
«Доброго дня, шановні читачі!
Хочу назвати цю розповідь "листом вдячності". Передісторія така: до 24 лютого 2022 року ми всі жили своїм звичним, щасливим, розміреним життям, а потім - невимовний біль, страх, розпач... Другого березня до нашого смт заїхали перші танки, а потім почали їхати цілі колони техніки. За 15 кілометрів від нашого будинку точилися запеклі бої. Зовсім поруч лунали постійні вибухи, а потім ще й мого чоловіка забрали на допит. Це стало останньою краплею. І ми вирішили залишити рідну домівку.
Так наша сім'я опинилася в прекрасному місті Кропивницький - місті мого дитинства. І ось ми вже ніби у відносній безпеці, а на душі - знаєте, як в пісні "в сумку спакувати все життя, притулити до себе плачуче дитя...". Стрес за стресом, а тут ще й в нову школу дітям треба йти. І тут нам дуже пощастило - ми потрапили до ліцею "Муніципальний колегіум". Керівництво закладу зустріло нас дуже тепло, надаючи емоційну підтримку. А далі нам пощастило ще більше - ми познайомилися з прекрасною людиною-педагогом Панчошною Юлією Анатоліївною.
Особисто у мене перша вчителька була дуже людяна, добра, і мені дуже хотілося, щоб у моїх дітей було так само. Адже вчитель, по-перше, як мені здається, вчить нас людяності, комунікабельності, доброті і багатьом іншим людським чеснотам, ну а вже потім, звичайно, математиці, письму... Моя перша вчителька залишилась в моєму серці на все життя, як теплий і рідний спогад.
І ось до чого я це все пишу. Я хочу сказати величезне дякую цій прекрасній людині, людині з великим серцем і доброю душею - Юлії Анатоліївні (ви знаєте, вона навіть свариться якось по-доброму)! Дякую мільйон разів за те, що ви така, за те, що поруч з вами моя дитина почувається спокійно і в безпеці, за те, що, йдучи до школи, мій син не відчуває стрес, а має передчуття, що сьогодні буде прекрасний день. Це дуже цінно, коли людина, професіонал своєї справи, знаходиться на своєму місці, і ще й вкладає знання в голівки нашим дітям крізь призму людяності, любові та добра. Тож хочу ще раз сказати Вам велике дякую за те, що у моєї дитини залишаться, окрім знань, ще прекрасні, теплі спогади про початкову школу і осередок добра та любові у вашому обличчі. Також висловлюю велику вдячність керівництву Комунального закладу "Ліцей "Муніципальний колегіум" Кропивницької міської ради в особі директора Максимової Олени Олегівни за те, що у своєму навчальному закладі ви створили атмосферу тепла та взаєморозуміння, за моральну підтримку у складний час, за те, що у вас працюють справжні професіонали! Ось така моя історія та мого сина, Григоренка Данила, учня 2 В класу.»
Джерело: https://telegra.ph/%D0%86stor%D1%96i-VPO-Anna-Grigorenko-Zapor%D1%96zka-oblast-06-15
