"Батьківське серце" оберігатиме дітей, чиї батьки полягли за Україну
Сьогодні, 07 квітня, у Кропивницькій міській раді громадська спілка "Всеукраїнське військово-цивільне об'єднання "Бойове братерство України" за підтримки міської влади зібрали дітей, дружин і матерів загиблих воїнів-Героїв російсько-української війни.
Мета зібрання — почесна — вшанувати пам'ять загиблих, а їхнім діточкам вручити символічні кулони "Батьківське серце", що мають слугувати їм справжніми оберегами по життю.
Пам'ять загиблих вшанували хвилиною мовчання, спільну молитву прочитав військовий капелан — отець Володимир.
Про символізм "Батьківського серця" розповів президент Спілки Павло Жебрівський.
- Кулон створили не дизайнери, а військові. Це серце, обрамлене терновим вінком з краплинкою крові, на звороті - ім'я і прізвище загиблого Героя. Це не прикраса. Це оберіг дитині від загиблого батька, який вручають його побратими!
Він також зазначив, що Спілка має на меті впроваджувати наступний етап своєї роботи "Хресний побратим", коли за кожною сім'єю загиблого Героя, де залишились неповнолітні діти, буде закріплений військовий, що виконуватиме роль справжнього хрещеного батька для них.
В планах також створення Книги пам'яті з найдетальнішим описом життєвого шляху кожного загиблого воїна.
Заступник міського голови Олександр Мосін подякував військово-цивільному об'єднанню "Бойове братерство України", а також громадській організації "Єдина родина Кропивниччини" за співпрацю, за увагу до родин загиблих і за ініціативу проведення цієї акції. Звернувся він і до родин воїнів-Героїв.
- Ми не знаємо, коли точно закінчиться війна, але переконані, що закінчиться вона перемогою України. Ви наше майбутнє, наша надія. Ваші батьки Герої! А один із обов'язків міської влади зробити все належне для розвитку громади для зміцнення України — над цим і працюємо!
Про підтримку родин полеглих воїнів говорила і представниця Міністерства у справах ветеранів України в Кіровоградській області Людмила Гуріна.
Міцними обіймами цього дня огортали кожного, кому вручали срібні серця, це був справжній прояв підтримки без зайвих слів. У цей момент несила було стримати сліз ні жінкам, ні чоловікам, і лише діти заряджали присутніх своєю безпосередністю і життєлюбством попри увесь біль втрат.
